Реабілітація — складова здоров’я нації.

Реабілітація хворих на сьогоднішній час — це один з важливих напрямків у системі охорони соціального здоров’я. Вона включає державні, соціально-економічні, психологічні, професійні, педагогічні та інші заходи, спрямовані на профілактику та лікування захворювань, які призводять до тимчасової чи стійкої втрати працездатності, а також повернення хворих та інвалідів у суспільство. В процесі медичної реабілітації важливе місце займають медичні працівники, які мають глибокі теоретичні знання з основ реабілітації, володіють необхідними практичними навичками, психотерапевтичною деонтологією. Зважаючи на потребу інформування, ОНМБ хоче поділитись із користувачами своїм надбанням та пропонує віртуальну виставку по даній проблемі.

Комплексне санаторно-курортне лікування хворих на ішемічну хворобу серця із застосуванням функціонального харчування: методичні рекомендації / уклад. К.Д. Бабов та інші.- Київ: 2016. — 18 с.

Комплекси санаторно-курортного лікування хворих з ішемічною хворобою серця після хірургічної реваскуляції міокарду з супутньою патологією (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, гонартроз): методичні рекомендації / уклад. К.Д. Бабов та інші. — Київ: 2016.- 20с.

Центральне місце в медичній реабілітації хворих з ішемічною хворобою серця на санаторно-курортному етапі займають фізичні методи лікування, які здатні впливати на основні сано- та патогенетичні ланки захворювання. Їх застосування сприятливо позначається на термінах та ступені відновлення функціональних можливостей, що багато в чому визначає ефективність психологічної та соціальної реабілітації. Дані методичні рекомендації стосовно означених тем підготовлено в Україні вперше та призначено для лікарів загальної практики-сімейних лікарів, терапевтів, кардіологів, фізіотерапевтів.

Застосування методів фізичної реабілітації у хворих похилого віку з остеоартрозом колінних суглобів на санаторно-курортному етапі реабілітації: методичні рекомендації / уклад. І.Р. Мисула та інші. – Київ,: 2014. — 31с.

Ці методичні рекомендації розглядають проблему остеоартрозу, яка в останні роки набула великого медико-соціального значення, це зумовлено значною поширеністю захворювання, швидким розвитком функціональних порушень (особливо при ураженні суглобів нижніх кінцівок), різким зниженням якості життя хворих. Ця патологія виявляється у 10-12% обстеженого населення Європи і США та уражає осіб усіх вікових груп, але переважно — похилого віку. Після 60 років поширеність остеоартрозу, в порівнянні з частотою його розвитку у людей середнього віку, збільшується вдвічі. З метою пошуку нових ефективних немедикаментозних методів реабілітації актуальним є дослідження програм фізичної реабілітації при остеоартрозі колінних суглобів в літньому віці з доповненнями лікувальної гімнастики комплексами вправ з навантаженням та силових вправ. Про це докладно розписано в даних методичних рекомендаціях та призначено їх для впровадження в роботу санаторно-курортних закладів та реабілітаційних центрів.

Санаторно-курортне лікування остеоартрозу колінних суглобів у хворих на кардіоваскулярну патологію: методичні рекомендації / Бабов К.Д., Косовєров Є.О., Усенко О.А. та інші. — Київ: 2014. — 20с.

Уперше в залежності від ступеня кардіоваскулярного ризику у хворих на остеоартроз колінних суглобів і супуньою ІХС та есенціальною АГ I-II стадії розроблено диференційовані комплекси санаторно-курортного лікування на основі застосування лікувальної дозованої нордичної ходьби, магнітотерапії сегментарних зон серця змінним низькочастотним магнітним полем, масажу комірцевого відділу та методів пелоїдотерапії — грязьових аплікацій та інфрапелотерапії на колінні суглоби. Впровадження в практику оздоровчих закладів зазначених лікувально-реабілітаційних комплексів у хворих на серцево-судинні захворювання у поєднанні з остеоартрозом колінних суглобів дозволить підвищити ефективність санаторного етапу лікування, здійснити вторинну профілактику кардіоваскулярної патології завдяки зменшенню ступеня кардіоваскулярного ризику та покращення якості життя пацієнтів.

Методичні рекомендації призначені для лікарів загальної практики — сімейних лікарів, терапевтів, кардіологів, фізіотерапевтів.

Диференційоване застосування “сухих” вуглекислих ванн у санаторно-курортній реабілітації дітей після лікування онкогематологічних захворювань та злоякісних новоутворень: методичні рекомендації / Поберська В.О., Польщакова Т.В., Шаповалова Г. А. та інші. -Київ: 2014.- 23с.

Застосування у реабілітації дітей з онкологічними захворюваннями “сухих” вуглекислих ванн обумовлено фізіологічними властивостями вуглекислого газу, який є одним з кінцевих продуктів метаболічних процесів у людини. Вуглекислоті притаманна важлива роль в нормалізації функції вегетативної нервової системи у дітей. Процедури “сухих” вуглекислих вуглекислих ванн мають антистресорну дію, сприяють зменшенню психоемоційної напруги, розумового і фізичного стомлення, ендогенної інтоксикації, що покращує самопочуття, настрій хворого та якість життя.

Методичні рекомендації призначені для лікарів педіатрів, дитячих гематологів та онкологів, фізіотерапевтів.

 

Реабілітація хворих з переломами дистального метаепіфіза променевої кістки / А.К.Рушай та інші. // Травма. — 2017. — Том 18 №2. — с.17-22.

В даній статті вказується, що надзвичайно важливим для отримання добрих результатів при лікуванні хворих із переломами дистального метаепіфіза променевої кістки є раннє реабілітаційне лікування. Віддаючи належне безболісній і точній репозиції відламків, медикаментозній і фізіотерапії, дуже важливим при профілактиці ускладнень у цих хворих (контрактур і нейродистрофічного синдрому) вважається проведення кінезітерапії, масажу, починаючи вже з мобілізаційного періоду.

 

 

 

 

 

Рухова реабілітація хворих після операції з приводу післятравматичної контрактури ліктьового суглоба / І.М. Курінний та ін. // Клінічна хірургія. — 2017. — №11. — с.65-69.

В статті описується активне впровадження протоколів і стандартів АО з використанням первинно змодельованих пластин з блокованими гвинтами дозволило значно покращити функціональні результати лікування таких постраждалих. Адже, перелом в ділянці ліктьового суглоба становить 5-6% в структурі ушкоджень скелета, проте, лікування хворих складне у зв’язку з біомеханічними особливостями суглоба та високою частотою формування тяжкої згинально-розгинальної контрактури.

 

 

 

 

Комплексна фізична реабілітація хворих із диспластичними деформаціями колінного суглоба / Б.А. Пустовойт та інші. // Травма. — 2017. — Том 18 № 4. — с.92-97.

Остеоартроз на сьогодні є одним з найпоширеніших захворювань опорно-рухового апарату. Одним із варіантів лікування диспластичних форм деформацій колінного суглоба є хірургічне, воно може включати: пластику зв’язок, що підтримують надколінок; транспозицію горбистості ВГК; коригувальну кісткову пластику блоку СК і пластику надколінка; відновлення мікроциркуляції, зняття кісткового напруження (тунелізація, спонгіалізація); оптимізацію репаративного процесу у вогнищі суглобового хряща та їх комбінації. Одним з важливих принципів відновного лікування диспластичних патологій колінного суглоба є комплексне використання засобів фізичної реабілітації з урахуванням стадії захворювання, характеру оперативного втручання й періодів перебігу хвороби після артроскопічних або відкритих втручань. Базовими на усіх етапах реабілітації є фізичні вправи, лікувальний масаж, фізіотерапевтичні заходи, що сприяють відновленню функцій колінного суглоба. Про все це йдеться в даній статті.

Епифанов В.А., Епифанов А.В. Реабилитация в травматологии / В.А. Епифанов, А,В. Епифанов. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010. — 336 с.

В керівництві детально висвітлено фізіологічну дію методики масажу, фізичні вправи і фізичні фактори при пошкодженнях кінцівок, тулуба і тазового поясу. Керівництво містить велику кількість рекомендацій щодо проведення занять ЛФК при різних ушкодженнях, хірургічних втручаннях, і має багато ілюстрацій.

 

 

 

 

 

 

 

Епифанов В.А., Епифанов А.В. Реабилитация в неврологии / В.А. Епифанов, А,В. Епифанов. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2014. — 416 с.

В дане керівництво включені нові положення і сучасні технології відновлювальної терапії хворих із захворюваннями та травмами нервової системи. Сюди ж вперше включена методика “нейромоторного перевиховання”, значно розширюючи нашу уяву про відновлення порушених чи втраченихфункцій у хворих неврологічного профілю. Призначено керівництво неврологам, травматологам-ортопедам, фізіотерапевтам, фахівцям з лікувальної фізкультури.

На виставку представлена інформація придбана за останні роки, але відвідуючи бібліотеку наш читач завжди може знайти набагато більше інформації.