МИКОЛА СТЕПАНОВИЧ ЗАНОЗДРА (1920-1999) — ВИДАТНИЙ ВЧЕНИЙ-КАРДІОЛОГ

заноздраМ.С.Заноздра народився в місті Каневі Черкаської області, в сім’ї лікаря. Закінчивши в 1945 році Київський медичний інститут, він навчався у клінічній ординатурі а згодом в аспірантурі у Київському науково-дослідному інституті клінічної медицини під керівництвом М.Д. Стражеска. Він один із учнів і вихованців титана української медицини академіка Миколи Дмитровича Стражеска і цим все сказано. Цей Вчитель і вищий університет внутрішньої медицини залишиться в серці і розумі М.Заноздри назавжди.

Всі праці вченого присвячені вивченню профілактики та лікування гіпертонічної хвороби. Адже ця проблема давно потребувала вивчення. Ще видатні фізіологи І.М.Сеченов, І.П.Павлов, а також відомі клініцисти Г.А.Захар’їн, С.П.Боткін, В.М.Бехтерєв продовжували розвивати вчення своїх попередників і неодноразово підкреслювали значення гігієни і важливість вивчення впливу зовнішнього середовища на організм для встановлення причин виникнення захворювання, правильного розпізнавання, лікування хвороб, а також запобігання їм.

Звичайно, в умовах царського самодержавства ідеї профілактики та лікування багатьох захворювань, незважаючи на окремі спроби видатних діячів вітчизняної медицини, не могли достатньою мірою пропагуватися і тим більш здійснюватись в широкому масштабі. В повній мірі це могло бути зроблене тільки після Жовтневої соціалістичної революції.

Першими законодавчими актами  в цьому напрямі були декрети про введення восьмигодинного робочого дня, про страхування на випадок хвороби. Було проголошено на весь світ, що в нашій країні охорона здоров’я є державною, а медична допомога безплатною, загальнодоступною і кваліфікованою.

Профілактичний напрям став невід’ємною частиною радянської медицини. Значну роботу в цьому напрямі провели відомі діячі радянської охорони здоров’я і медицини: М.О.Семашко, З.П.Соловйов, Г.Ф.Ланг, М.П.Кончаловський, М.Д.Стражеско та їх численні учні і послідовники, серед яких і Микола Степанович Заноздра.

За даними тодішнього міністра охорони здоров’я СРСР М.Д.Ковригіної, серед причин інвалідності робітників і службовців хвороби органів кровообігу займали перше місце, перевищуючи показник по туберкульозу. Серцево-судинні захворювання становили головну причину інвалідизації людей розумової праці. На кожні 100 інвалідів близько 43 ставали інвалідами внаслідок захворювань серця і судин. Таким чином, профілактика та лікування серцево-судинних захворювань виросли в загальнодержавну проблему. Серед захворювань, що приводять до інвалідності населення, велике місце займала і займає  гіпертонічна хвороба.

Гіпертонічна хвороба відноситься до тих поширених захворювань, в боротьбі з якими профілактика та лікування являють собою найефективніші заходи. Вивчення цієї  хвороби було якраз на часі і саме вивченню цього питання були написані кандидатська (1952) і докторська (1961) дисертації Миколи Степановича: “Клинические особенности нарушений дыхательной функции легких при гипертонической болезни” і ”Кислородная недостаточность у больных гипертонической болезнью. Лечение и профилактика”. В ракурсі цих дисертаційних робіт серед наукових інтересів М.Заноздри було вивчення можливості клінічної корекції кисневої недостатності. Киснева недостатність при найбільш ранніх стадіях гіпертонічної хвороби може бути виявлена тільки з допомогою спеціальних методів дослідження, наприклад, фізичного навантаження. Киснева терапія і лікувальна гімнастика є важливими методами профілактики та лікування кисневої недостатності у хворих на гіпертонічну хворобу. Ефективність їх не викликає сумніву, про що було доведено в подальшій роботі Миколи Степановича та надруковано в його працях.

Пройшовши шлях від молодшого наукового співробітника до керівника відділу артеріальних гіпертензій він виховав десятки учнів, кандидатів і докторів наук, які працюють у медичних установах України та за її межами. За свою працю і вагомий вклад у розвиток кардіології М.С. Заноздра мав авторитет одного з найкваліфікованіших лікарів України і неодноразово нагороджувався: знаком “Відмінник охорони здоров’я”, орденами “Знак пошани” та “Трудового Червоного Прапора”, медалями “За доблесну працю” та “Ветеран праці” та інші.

Завдячуючи знанням, чуйності та досвіду Миколи Степановича врятовано життя сотень і тисяч хворих.

Список використаної літератури :

Виленский Ю. Николай Заноздра — защитник сердца среди гроз времени/ Ю. Виленский // Серце і судини.- 2007.- №3.- С.114-116.

Заноздра Н.С. Гипертонические кризы.- К.: Здоров’я, 1987.

Заноздра М.С. Киснева недостатність при гіпертонічній хворобі. — К, 1959.