МАЙСТЕР СВОЄЇ СПРАВИ

Караваєв7 грудня 1984 року першим професором медичного факультету Університету св. Володимира призначено випускника Казанського університету Володимира Панасовича Караваєва.

В.П.Караваєв народився 8 липня (26 червня) 1811 р. у старовинному російському місті Вятка у сім’ї купця 2-ї гільдії. Він був третім сином у сім’ї і улюбленцем батьків . Від батька В.П.Караваєв успадкував допитливість, наполегливість, від матері – чесність і вражаючу скромність, доброту і милосердя.

У 16-річному віці Володимир Караваєв вступив до медичного факультету казанського університету.

Про його здібності до навчання свідчить той факт , що першу наукову роботу на тему “Про хворобу молочницю”, за яку отримав від Ради університету срібну медаль “За успіхи, хорошу поведінку”, Володимир Караваєв написав уже в 1830 році.

24 червня 1831 року двадцятирічний Володимир Караваєв отримує диплом лікаря 1-го розряду, що свідчило про його блискучі знання, набуті в університеті.

В.О.Караваєв у 1832 році влаштувався на службу в Санкт-Петербурзький військовий госпіталь. На той час в госпіталі виконували всього 40-50 операцій на рік, що було мало для набуття практичного лікарського досвіду. Тому у 1833 році він переходить на службу до Маріїнської цивільної лікарні для бідних, в якій щорічно лікувалося понад 5 тис. хворих.

В липні 1834 року Володимир Опанасович Караваєв їде на стажування до найкращих клінік Берліна і Геттінгена, щоб ознайомитися з досвідом роботи найкращих європейських лікарів. Саме в Європі В.П. Караваєв познайомився з видатним російським ученим М.І. Пироговим. І відтоді цей товариський і науковий зв’язок підтримувався усе життя. Завдяки спільним заняттям з М.І.Пироговим значно збагатився науковий досвід роботи Караваєва, що заклало підвалини для експериментальної практики.

Педагогічна діяльність В.П. Караваєва розпочалася в стінах київського Університету Св. Володимира у 1840 р. Він був на посаді першого декану і водночас завідувачем факультетської хірургії. З 1843 до 1882 р. він очолював кафедру і клініку факультетської хірургії, а з 1882 до 1891 р. – кафедру оперативної хірургії.

Талановитий хірург був відомий далеко за межами своєї батьківщини.

Він очолював Товариство київських лікарів. Приймав участь у заснуванні і розвитку Санкт-Петербурзького хірургічного товариства імені М.І. Пирогова. Його обрали почесним професором Казанського та Київського університетів, почесним членом 12 хірургічних товариств.

Указом імператора Володимира Опанасовича удостоєно честі бути обраним першим почесним громадянином м. Києва.

Заслуга В.П. Караваєва і його школи полягає у тому, що ним був закладений міцний фундамент не лише хірургічної, а й офтальмологічної, оториноларингологічної, анестезіологічної, ортопедичної, пластичної, тора кальної і нейрохірургічної шкіл. Школа В.П. Караваєва стала національним надбанням і національною гордістю.

В.П.Караваєв залишив велику наукову спадщину. Його книги “Лекции по оперативной хирургии”, “Оперативная хирургия”, “Атлас к оперативной хирургии” ввійшли в золотий фонд вітчизняної медичної науки .

Помер Володимир Панасович Караваєв 3 березня (20 лютого) 1892 року через 20 днів після смерті сина. Поховано В.П. Караваєва на Байковому кладовищі.

Одним з постулатів школи В.П. Караваєва, який передавався з покоління в покоління, був: відданість хворому, так як у хірургічних клініках не буває обідніх перерв, посилань на неробочий час, вечір, ніч, вихідні і святкові дні, у зв’язку з тим, що перебіг багатьох хірургічних захворювань відбувається за своїми, часто не прогнозованими законами.

Дотримуючись загальновизнаного постулату, що хірургія – це мистецтво, хірургія – це майстерність, В.П. Караваєв вважав, що хірургія – це ще й філософія, філософія любові до хворого, що потребує допомоги. Його девізом було добре, шанобливе відношення до хворого, інтереси якого для лікаря повинні бути понад усе.

 

Список використаних джерел

Життєий подвиг і безсмерття (до 200-річчя з дня народження В.П. Караваєва) // Сучасна хірургія та колопроктологія. — 2012. — № 1. — С. 9-15.

Ім’я в історії хірургії (до 200-річчя від дня народження В.П. Караваєва) // Хірургія України. — 2012. — N 3. — С. 121.

Караваєв Володимир Опанасович: до 200-річчя від дня народження: біобібліографічний покажчик / Уклад.: Л.Є.Корнілова; ННМБ України, Укр. бібліотечна асоціація, Асоціація бібліотек України. — Київ, 2011. — 39 с.

Москаленко В.Ф. «Богові помолитися, Караваю вклонитися…»: до 200-річчя від дня народження Володимира Опанасовича Караваєва // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2011. — № 3. — С. 5-8.