ІГОР МИХАЙЛОВИЧ ГАНЖА – до 90 річчя від дня народження

Ганжа І.М.

Ганжа І.М. (другий зліва). Обхід професора.

Ігоря Михайловича Ганжу ми знаємо як видатного лікаря — терапевта широкого профілю та великого вченого. Талановитий керівник, на протязі 30-ти років завідував кафедрою терапії №1 Київського інституту післядипломної освіти (сьогодні — Національна академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика). Він був чудовим лектором, його лекції ніколи не повторювалися. На обходах і консиліумах з його участю намагалися бути присутніми всі, оскільки професор був блискучим діагностом. Кілька його слів щодо діагнозу конкретного хворого були дуже цінними.

Що привело таку талановиту та різносторонньо освічену людину, як Ігор Михайлович Ганжа, в медицину, важко сказати. По-перше, в родині був лікарем батько — Михайло Венедиктович, саме тому в родині було за правило говорити про людські хвороби.

Народився Ігор Михайлович Ганжа 2 травня 1925 року в місті Житомирі. Це була людина, яка мала безліч захоплень різного напрямку: живописання, скульптура, медицина, історія медицини, географія, література та багато іншого. На будь-яку тему професор любив говорити годинами. І.М. Ганжа палко любив Україну, її культуру та традиції. Він досконало знав її історію, історію кожного міста — від Тернополя до Харкова. Ігор Михайлович знав та любив українську мову, багато з його доповідей були виголошені саме українською мовою, що було неприпустимо в ті часи. Це викликало багато критики на його адресу. Але в такій любові до рідної мови проявлялася сила Ігоря Михайловича. Його дуже хвилювала доля України, тому здобуття Україною незалежності стало для нього знаменною подією.

Коли прийшов час обирати професію, син медика вступив до Харківського медичного інституту, який в той час знаходився в евакуації на Уралі.

Після війни Ігор Михайлович Ганжа продовжив навчання вже в Київському медичному інституті. Там доля звела його з великим вченим Н.Д. Стражеско, який взяв його до себе в аспірантуру. В аспірантурі Ганжа перейняв у свого вчителя всі найкращі якості інтелігентної людини.

Різні теорії розвитку таких патологічних станів, як атеросклероз, дифузні захворювання з’єднувальної тканини сьогодні нам здаються звичними. Багато аспектів патогенезу перерахованих станів підтверджені морфологічними, гістохімічними та імунологічними методами. Важко уявити, що в 60-ті роки минулого століття, ідею про вірусний та протизапальний генез атеросклерозу вперше висловив І.М. Ганжа. Також він розробив класифікацію атеросклерозу. Ігор Михайлович першим показав, що в різних вікових категоріях є різні причинні фактори атеросклерозу, а в основі розвитку атеросклерозу у молодих людей є порушення імунного статусу. Щодо дифузних захворювань сполучної тканини то велике значення він надавав саме порушенням зі сторони мікроциркулярного русла. Його цікавили автоімунні процеси в організмі людини, проблеми серця. Під його керівництвом розроблені та почали застосовуватися методи екстракорпоральної детоксикації. І.М.Ганжа був першим, хто запропонував метод прижиттєвої біопсії шкіри для діагностики дифузних захворювань сполучної тканини. Ігоря Михайловича також цікавив вплив вірусної інфекції на зміни імунного статусу у хворих ревматизмом.

Наукові проблеми, які піднімав професор Ганжа знайшли свій розвиток та рішення в працях талановитих учнів, які на сьогодні є одними з кращих. І сьогодні його розробки мають великий вплив на розвиток імунології, ревматології, кардіології та інших областей медицини.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ З ФОНДУ НАШОЇ БІБЛІОТЕКИ:

 Ганіткевич Ярослав. Історія української медицини в датах та іменах. Львів. — 2004. — 368с.

Мітки: , ,