ДО 150-РІЧЧЯ ФЕДОРА ЗАХАРОВИЧА ОМЕЛЬЧЕНКА

ОмельченкоФедір Омельченко — мікробіолог, патолог і антрополог, вчений і організатор української медичної науки, академік ВУАН. Народився він 21 листопада 1865 р. на Чернігівщині в родині дрібного службовця. Після ранньої смерті батька ріс у важких умовах. В 1895 р. закінчив із золотою медаллю гімназію в Чернігові та вступив на медичний факультет Університету св. Володимира.

У лабораторії проф. В. Підвисоцького виконав свою першу наукову роботу з бактеріології, яка була відзначена премією ім. М. Пbрогова. У 1890 р., після закінчення університету, починає працювати військовим лікарем, викладає патологічну анатомію й бактеріологію. З 1893 р. веде лікувальну діяльність у Київському військовому шпиталю. Незабаром його призначають завідувачем хіміко-бактеріологічної лабораторії. Згодом працює у Варшаві та в Петербурзі.

У 1898 р. захищає в Петербурзі докторську дисертацію «Сперматогенез і його біологічні основи». З 1903 р. Ф. Омельченко працює в Петербурзькому військовому шпиталі, а з 1918 по 1921 рр. у Київському військовому шпиталі.

Ф. Омельченко організовує власну мікробіологічну лабораторію, яка в 1919 р. перетворюється в Мікробіологічний інститут Академії Наук, засновником якого стає Ф. Омельченко. У 1922 р. він стає професором Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту. З часом його ж зусиллями розгортається робота Біологічного інституту.

Наукова спадщина вченого — це близько 90 праць з актуальних питань бактеріологічної діагностики (холери, сифілісу та ін.), цитологічних проблем (зокрема сперматогенезу), особливостей будови ракових пухлин, антропології українців.