Рубрика: Персоналії

155-РІЧЧЯ БРОНІСЛАВА ФОРТУНАТОВИЧА ВЕРІГО

Суббота, 14 Фев 2015

verigo14 лютого минає 155 років від дня народження видатного російського фізіолога Броніслава Фортунатовича Веріго. Народився він у 1860 році в Вітебський губернії, закінчив природничий факультет Петербурзького університету, а потім Військово-медичну академію. Веріго є одним із учнів І. М. Сєченова. Знайомство молодого студента з великим фізіологом зробило свій вплив на подальше формування Броніслава Фортунатовича, як вченого. Навчаючись ще в університеті, він знайомиться з представниками революційної інтелігенції, серед яких були і студенти. У майбутнього вченого була думка кинути навчання і за прикладом інших революційно налаштованих студентів піти в народ, але друзі вчасно його зупинили.

 Навчаючись в Петербурзькому університеті в 1877-1881 роках Веріго проводить електрофізіологічні досліди на нерві під керівництвом І. М. Сєченова. Не кожному вченому пощастило першою своєю статтею ввійти в історію науки, а Броніслав Фортунатович став визначним фізіологом Європи, дякуючи своїй студентській роботі. Вивчаючи тривале зниження збудливості, яке розвивається після підвищення її в ділянці накладання катода, він відкрив явище катодичної депресії. Веріго є одним із перших, хто свої творчі праці присвятив питанням з електроенцефалографії. Ще в 1898 році він дослідив вплив кисню на здатність крові зв’язувати вуглекислий газ, це називають — ефект Веріго. (далее…)

МИКОЛА ВАШЕТКО. ДО 135-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

Суббота, 07 Фев 2015

ВашеткоМикола Вашетко – видатний лікар-патофізіолог, талановитий вчений і педагог, професор медичного факультету Українського університету в УНР, палкий прихильник української державності, в 1918 р. започаткував викладання патології українською мовою, згодом професор Київського та Донецького медичних інститутів, Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту, один з провідних науковців України, вніс вагомий вклад у розвиток медицини, займаючись вивченням токсикозів, патології нирок та опорно-рухового апарату, підготував близько 40 дисертантів, автор понад 50 наукових праць з різних проблем патофізіології, зазнав репресій тоталітарного режиму.

Народився вчений в лютому 1880 року в родині чернігівського селянина Памфіла Вашетка. Микола зростав розумною і працьовитою дитиною, змалку виявляючи потяг до знань і зацікавлення медициною.

У 1908 році вихідцеві з небагатої селянської сім’ї вдалося з відзнакою закінчити медичний факультет Київського університету. (далее…)

ІВАН ПУЛЮЙ – ВЕЛИКИЙ СИН УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ (До 170-річчя Івана Павловича Пулюя)

Понедельник, 02 Фев 2015

pulyujУкраїнська земля багата талановитими людьми, які своєю працею зробили неабиякий внесок у розвиток науки, культури, медицини. Одним з таких яскравих представників природничих наук був Іван Павлович Пулюй (1845-1918).

І.П. Пулюй народився у Галиччині, яка тоді входила до складу Австро-Угорщини, у с. Гримайлів Гусятинського району. Навчався у Тернопільській гімназії, яку закінчив у 1865 р. Вступив до Віденського університету, де навчався спочатку на теологічному факультеті, потім на фізико-математичному відділенні філософського факультету, який закінчив у 1872 р. з відзнакою.

Викладав фізику і математику в австрійській Військовій Академії мореплавства у Рієці. У 1876 р. здобуває ступінь доктора філософії у Страсбурзькому університеті, потім стає доцентом експериментальної фізики Віденського університету. (далее…)

До 145-річчя Соколова Феодосія Онисимовича

Пятница, 23 Янв 2015

Соколов Феодосій Онисимович (1870-1941) — акушер-гінеколог. Медичну освіту здобув у 1897 році на медичному факультеті Київського університету. Працював у Київському бактеріологічному інституті. З 1901 року він був співробітником Київського університету. У 1909 році захистив докторську дисертацію на тему «Про сольові вливання як метод лікування наслідків гострих крововтрат». З 1920 до 1941 року був завідувачем кафедри акушерства і гінекології Київського медичного інституту. У 1922 році став професором цього інституту. Лікар був головою акушерсько-гінекологічного товариства України, одним із перших організаторів допомоги при пологах і охорони материнства та дитинства в Україні. Вперше почав широко оперувати при запальних процесах жіночої статевої сфери. Вчений є автором більше 60 наукових праць, які присвячені питанням боротьби з гострими крововтратами в жінок, лікування хворих з септичним абортом, міомами матки, сечостатевими норицями, еклампсією, знеболюванню пологів.

До 100-річчя з дня народження Микити Борисовича Маньковського

Среда, 24 Дек 2014

Маньковский24 грудня 2014 року виповнюється 100 років з дня народження відомого клініциста-невролога, вченого, заслуженого діяча науки України, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Микити Борисовича Маньковського.

Микита Борисович Маньковський – представник відомої династії неврологів, де с покоління в покоління передавалися не тільки професійні традиції своїх батьків, але і зразки високих моральних якостей. Життєві обставини склалися так, що Микита Борисович закінчив електротехнічний технікум, а потім два роки навчався на електротехнічному факультеті Київського політехнічного інституту. Але, після лекції прославленого хірурга Кримова О.П., в нього появилися сумніви щодо вибору своєї професії. Вперше подумав про медицину як майбутню спеціальність та перейшов на навчання до Київського медінституту. Після його закінчення у 1939 р. працював військовим лікарем, викладачем Київського військового медичного училища, був учасником бойових дій під час Великої Вітчизняної війни. В кінці 1945 р. М.Б. Маньковський влаштувався на роботу до Київського психоневрологічного інституту молодшим науковим співробітником. Перша його наукова праця була присвячена проблемі інфекційних уражень спинного мозку. (далее…)

До 120-річчя Данила Овсійовича Альперна (1894-1968)

Понедельник, 15 Дек 2014

AlpernДанило Овсійович Альперн відомий радянський патофізіолог, член-кореспондент Академії наук УРСР, заслужений діяч науки.

Народився у Харкові. У 1917 році закінчив медичний факультет Харківського університету і був залишений при кафедрі загальної патології. З 1929 р. до кінця життя Данило Овсійович очолював кафедру патологічної фізіології Харківського медичного інституту. Одночасно керував відділами в Українському психоневрологічному інституті (1923-1955) та Українському інституті експериментальної медицини (1934-1941).

Данило Овсійович Альперн – автор більш ніж 200 наукових праць, в тому числі 7 монографій. Його праці присвячені переважно патофізіології нервової системи та нейрогуморальній регуляції, патохімії запалення і патогенезу алергічних реакцій. У 1928 р. Альперн установив трофічний вплив нервової системи  на проникність судин і тканин. Виявив роль продуктів нуклеїнового обміну в розвитку запалення. (далее…)

Івановський Дмитро Йосипович. 150 років від дня народження.

Воскресенье, 09 Ноя 2014

Івановський9 листопада відзначається 150 років від дня народження видатного ботаніка і мікробіолога — Дмитра Йосиповича Івановського (1864-1920 р). Він є одним із засновників такої науки, як вірусологія. Дмитро Йосипович закінчив фізико-математичний факультет Петербурзького університету в 1888 році і був залишений працювати на кафедрі ботаніки цього закладу. З 1890 року він є асистентом Ботанічної лабораторії Петербурзької академії наук. У 1895-1901 роках Івановський працює доцентом Петербурзького університету, де читає свої лекції по фізіології і анатомії рослин. З 1901-1915 роки Дмитро Йосипович є професором Варшавського університету. В подальшому Івановський викладає в Ростові-на-Дону. Свої праці Івановський присвячує питанням мікробіології та фізіології вищих рослин.
Початок вірусології як науки, датується у 1892 році Дмитром Йосиповичем вірусу тютюнової мозаїки. Вивчаючи захворювання тютюну в Україні, в Бессарабії та Криму він відкрив і описав збудника мозаїчної хвороби тютюну, названого згодом вірусом, чим поклав початок розвитку вірусології. (далее…)

Пам’ятаємо!

Суббота, 08 Ноя 2014

СеменюкМинув рік, як обірвалося життя надзвичайно талановитої і доброзичливої людини  Юрія Степановича Семенюка.

Доля нагородила його талантом та великою працездатністю, любов’ю до науки і книги. Юрій Степанович працював на різних посадах, але з часів інтернатури залишався найактивнішим читачем нашої бібліотеки. Його цікавили різні питання в галузі медицини, але надавав перевагу хірургії та  організації охорони здоров’я. Цікаво було з ним працювати. Він джерело ідей і пропозицій. Став першим нашим читачем, з яким запровадили нову форму роботи – дистанційне обслуговування. Складали плани на подальші роки. Але, не встигли.. не встигли завершити з Юрієм Степановичем роботу над бібліографічним покажчиком його наукових праць. Довелося продовжувати роботу без нього. І до 70-річчя обласної наукової медичної бібліотеки в 2015 році вийде з друку даний покажчик.

Пам’ятаємо і сумуємо!

 

Загорський Петро Андрійович — до 250-річчя від дня народження

Среда, 20 Авг 2014

загорськийЗагорський Петро Андрійович (1764-1846) — російський і український анатом і фізіолог, засновник першої російської анатомічної школи. Закінчив в 1785 році медико-хірургічне училище в Петербурзі. З 1797 року — ад’юнкт анатомії і фізіології Московського, а потім Петербурзького медико-хірургічного училища. З 1799 року читав курс лекцій з анатомії і фізіології в Медико-хірургічній академії. В 1807 році вибраний екстраординарним академіком.
П.А. Загорський автор понад 100 наукових праць з анатомії та фізіології. Відкрив ядра додаткового та під’язикового нервів. Багато працював з тератології, зібрав велику колекцію каліцтв. Вивчав вроджені вади окремих органів та цілого організму, причини їх виникнення. Петро Андрійович Загорський – автор оригінального посібника в двох книгах «Скорочена анатомія», який витримав п’ять видань. Вніс крупний вклад для створення анатомічної термінології. Вперше в Росії став практикувати заняття зі студентами на трупах, підкреслюючи зв’язок органів. Він є засновником анатомічної школи в Петербурзі.

Іван Михайлович Сєченов — великий вчений-фізіолог. До 185-річчя від дня народження

Пятница, 01 Авг 2014

сеченовСеред видатних представників російського природознавства XIX століття одне із центральних місць посідає ім’я великого російського фізіолога Івана Михайловича Сєченова, 185-річчя від дня народження якого виповнюється в серпні 2014 року.
Він народився 1 серпня 1829 року в с.Теплий Стан Симбірської губернії в сім’ї поміщика, мати його-селянка. Згадуючи про батька в “Автобіографічних записках” І.М.Сєченов писав: “ Все своє довге життя в селі він цікавився тільки кінським заводом, на поля не заглядував, по дворянських виборах не служив і навіть ні разу не зїздив в Симбірськ на дворянські вибори. Пізніше я дізнався із розповідей, що він виділявся безкорисністю і чесністю; селян не гнобив; погорільцям будував хати; в неврожаї роздавав хліб.”
З великою теплотою згадує І.М.Сєченов про матір:“Моя мила, добра, розумна мама була красива в молодості селянка, хоч в її крові , за переказами, через прабабку текла калмицька кров. Перед весіллям батько відправив її в якийсь жіночий Суздальський монастир для навчання грамоти і жіночому рукоділлю.” (далее…)

До 155-річчя від дня народження Володимира Івановича Палладіна

Среда, 23 Июл 2014

паладінПалладін Володимир Іванович (1859-1922) — вітчизняний ботанік і біохімік. В 1883 році закінчив Московський університет. Він був учнем Тімірязєва та Горожанкіна.

В.І. Палладін завідував кафедрами фізіології рослин в Харківському (з 1889р.), Варшавському (з 1897 р.) та Петербурзькому (1901-1914) університетах і одночасно на Вищих жіночих курсах (1901-1914).

Магістерську дисертацію В.І. Палладін присвятив вивченню значення кисню для рослин, а докторську — впливу кисню на розпад білкових речовин в рослинах. В.І. Палладін — один з творців теорії дихання рослин як сукупності ферментних процесів, які здійснюються системою оксидаз і дегідрогеназ. Згідно з його уявленням, в першій фазі дихання рослин відбувається анаеробний розпад води і вуглеводів і відновлення так званих дихальних хромогенів. В другій фазі кисень окислює хромогени, які перетворюються в дихальні пігменти. Ці роботи В.І. Палладіна лягли в основу сучасної теорії біологічного окислення. Вчений також займався вивченням процесів створення і координації дії ферментів. Ним написані підручники з фізіології рослин, анатомії рослин, ботаніки і мікробіології.

В.І. Палладін створив вітчизняну школу фізіологів і біохіміків рослин.

Олександр Мельников ― видатний хірург та онколог (1889―1958)

Пятница, 11 Июл 2014

melnikovСеред відомих вітчизняних хірургів чільне місце посідає Олександр Васильович Мельников.

Він був видатним вченим, суспільним діячем, клініцистом, педагогом, академіком АМН СРСР, професором, також генерал―майором медичної служби.

О.В. Мельников видав 132 наукові праці, 12 наукових монографій. В них узагальнено досвід лікування поранених. Зокрема, ним розроблений один з методів розтину піддіафрагмального простору без пошкодження плеври, оригінальні методики позаочеревинного закриття кишкових нориць після вогнепальних поранень очеревини. Також ним описані причини септичних ускладнень та анаеробної інфекції у поранених, запропонована проба для ранньої діагностики анаеробної інфекції кінцівок з накладанням лігатури (проба Мельникова). (далее…)