Звички, що впливають негативно на роботу мозку

zvychky-scho-vplyvauyt-negatyvno-na-robotu-mozkuНа роботу мозку впливають такі шкідливі звички, як алкоголізм, куріння, наркоманія. Саме ці звички завдають безліч бід і страждань сім’ям, трудовим колективам, вони є соціальним лихом для суспільства. Високий рівень психоемоційного напруження населення супроводжується зростанням кількості нервово-психічних розладів. Саме психоемоційний дискомфорт часто буває причиною вживання алкоголю та наркотичних речовин.

Алкоголь — підступний і дуже небезпечний ворог, який руйнує здоров’я. Алкогольне сп’яніння грубо порушує нормальну функцію головного мозку внаслідок отруєння (інтоксикації) в результаті інтенсивної концентрації спиртних сполук у центральній нервовій системі, клітинах головного мозку. Алкоголь впливає на головний мозок як наркотик, призводить до деградації, розладу ядра особистості. Навіть одноразова мала доза алкоголю паралізує найвищий і найдосконаліший процес кори головного мозку — процес активного гальмування. Небезпека цієї інтоксикації проявляється у звиканні, потягу до алкоголю. Якщо отруєння алкоголем є систематичним, то це призводить до низки незворотних змін у центральній нервовій системі та до стану хронічного алкоголізму. Клінічно це виявляється психічними змінами: виникає ейфорія, яка трансформується у пригніченість та дратівливість, знижуються вищі емоційні реакції та посилюються примітивні. Згодом спостерігаються значні інтелектуальні розлади: мислення стає рутинним, знижується критика, продовжується деградація особистості. Алкогольна інтоксикація призводить до цілої групи важких психічних захворювань, таких як хронічний алкоголізм, алкогольний галюциноз, алкогольний параноїд, алкогольна енцефалопатія.

Ще одна шкідлива звичка, яка руйнує здоров’я людини — це тютюнопаління. Соціально воно менш шкідливе, ніж пияцтво, проте більш розповсюджене. Ця шкідлива звичка є не тільки у чоловіків, але й у жінок, підлітків. Тютюновий дим містить нікотин, який спричиняє нікотинову залежність у людини, що палить. Це спричиняє почуття дуже сильного занепокоєння під час припинення паління, і з цієї причини курцям важче кинути курити. Нікотин діє як заспокійливий препарат та послаблює депресії. Він стимулює залози до вироблення адреналіну — гормону, який підвищує кров’яний тиск, і прискорює ритм серця. За результатами досліджень доведено, що більша тривалість паління зменшує товщу кори головного мозку, а відмова від нього сприяє її частковому відновленню.

Наркотики — це велика група речовин, більшість із яких рослинного походження, які пригнічують діяльність головного мозку. Хвороба, спровокована систематичним вживанням наркотиків, називається наркоманією. Наркоманія проявляється в систематичному потязі до прийому в зростаючих кількостях наркотичних засобів внаслідок стійкої психічної та фізіологічної залежності від них. У великих дозах наркотики спричиняють стан виразного наркотичного сп’яніння, оглушення, зміну особистості та поведінки людини, а при перевищенні дозування — смерть.

За останні роки збільшилася кількість людей, особливо підлітків, які зловживають природними та синтетичними отруйними речовинами, що призводить до токсикоманії. Токсикомани досягають відчуття сп’яніння, вживаючи аерозолі — отруйні речовини, що випаровуються. Під час вдиху ці речовини поглинаються легенями та проникають у мозок. Навіть одноразове вживання отруйних аерозолів залишає слід у чутливих нервових клітинах мозку. Найтиповіші ознаки та наслідки токсикоманії — втрата самоконтролю, а деколи й втрата свідомості. Аерозольне сп’яніння, як повторне, так і неодноразове, може спричинити смерть.

Наркологічна хвороба в усіх її проявах (наркоманія, токсикоманія, алкоголізм, нікотинізм) соціально небезпечна, психічні захворювання загрожують благополуччю та здоров’ю населення всієї країни. Тому важливо підняти престиж здорового способу життя. Велике значення має організація дозвілля молоді, створення умов, які забезпечували б корисне проведення вільного часу. Для цього необхідно ширше використовувати спортивні зали та майданчики для проведення оздоровчих та культурно-виховних заходів. Також не менше значення має мистецтво та заклади культури, які впливають на духовність людини, її інтелект та емоції, мислення та свідомість.

Література:

  1. Валецький Ю. Вплив шкідливих звичок на здоров’я дітей, підлітків і дорослих // Бібліотека сімейного лікаря та сімейної медсестри. — 2016. — № 4. — С. 37-43.
  2. Защик Н.С. Шкідливі звички як детермінанти психогенних розладів у дорослого населення сільськогосподарської області // Східноєвропейський журнал громадського здоров’я. — 2015. — № 1. — С. 127.
  3. Королева эпатажа и пагубные привычки // Участковый врач. — 2017. — N 4. — С. 54-55.
  4. Ласков В.Б. Психовегетативная дисфункция и толерантность к вредным привычкам — факторам риска формирования инсульта у школьников на различных этапах обучения // Міжнародний неврологічний журнал. — 2013. — № 6. — С. 26-30.
  5. Мельник В.І. Клініка хронічних алкогольних галюцинозів, під час яких вчинені суспільно небезпечні дії // Психічне здоров’я. — 2012. — № 1 (разом №1/2). — С. 37-40.
  6. На шляху відвикання від цигарки: можливості подолання шкідливої звички // Український медичний часопис. — 2016. — № 2. — С. 54.