ЖІНКА – БЕРЕГИНЯ ЛЮДСЬКОГО РОДУ

берегиняМільйони років тому на Землі з’явились перші людиноподібні істоти – чоловіки і жінки. Ці предки Гомо сапієнс завдяки злагодженій організації праці і поступовій соціалізації перетворились на людей. З тих давніх-давен, у глибинах праісторії, формувалась людська сутність – чоловіча і жіноча. Людське суспільство виникло завдяки праці, яка чітко визначила функції чоловіка і жінки. Чоловік – мисливець і здобувач їжі. Жінка – матір і берегиня домашнього вогнища. Печерні часи для жінки не змінились і до сьогодні.

За своїм функціональним призначенням жінка покликана народжувати дітей. Її сутність – нести у світ життя. У деяких відсталих племен Індії у їхній мові немає слів «дівчинка», «жінка», а є одне єдине слово «мама», яким називають усіх осіб жіночого роду.

З печерних часів до нас дійшли фігурки так званих «венер» – зображення жінок з чітко вираженими статевими ознаками – великими грудьми і пишними стегнами. Ми можемо зрозуміти головну думку тих давніх людей  і їхнє сприйняття жінки – біологічне за своїм призначенням – дітонародження. В історичному розрізі ця доба називалась матріархатом і тривала кільканадцять тисячоліть. Історики вважають, що на чолі роду чи племені могла бути жінка, швидше за все немолода, яка мала певний життєвий досвід і була здатна керувати громадою.

З плином часу матріархат змінив патріархат і аж до початку ХХ століття нашої ери соціальний статус жінки був украй низький. В багатьох культурах і цивілізаціях світу жінка вважалася нижчою істотою, неповноцінною, неповноправною, в очах чоловіків – найнепотрібнішою, без будь-яких бажань і прагнень. Така дискримінація і досі притаманна деяким арабським, латиноамериканським та азійським країнам.

Крім того, і це найстрашніше – бідність має жіноче обличчя. У більшості країнах світу багато жінок самі виховують і утримують своїх дітей, часто тягнуть на своїх жіночих плечах нежіночий тягар проблем. Багато жінок з країн Східної Європи роками працюють за кордоном, щоб забезпечити свої сім’ї відносним достатком. Існує і таке ганебне явище – коли жінка відмовляється від своєї дитини, нерідко викидає новонароджене маля на смітник. Це велика трагедія нашого суспільства і вся відповідальність і провина за подібні вчинки лягають виключно на плечі жінок.

Жінкам варто усвідомити єдину просту річ: вони дають життя і є відповідальними за це життя. Жоден чоловік не буде нести відповідальність за нащадків, оскільки за своїм призначенням вони є творцями буття. Вони не виношують дітей, тим більше не народжують. Це історично і біологічно зумовлений факт.

На початку третього тисячоліття жінки на весь голос заявили про свої права, свободи, прагнення. Таку дещо агресивну позицію називають фемінізацією, емансипацією. Жінки, незалежно від кольору шкіри, прагнуть ні в чому не поступатися чоловікам, працювати на рівні з ними в усіх сферах життєдіяльності – від виробництва до вищих щаблів влади. Багато жінок є депутатами, навіть Президентами у своїх країнах. Є багато творчих особистостей, обдарованих і талановитих.

Сучасна жінка давно перейшла межу незалежності від чоловіка. Вона нерідко більше за нього заробляє, стала значно самостійнішою і завжди іде вперед, попри всі життєві негаразди. Роль жінки у будь-якому суспільстві і в будь-яку епоху неможливо переоцінити. З сивої давнини вона була і є хранителькою домашнього вогнища, володаркою життя. Недарма кажуть, що усі чотири кута хати тримаються на жінці. І саме в цьому призначенні є велика життєва мудрість.

Людина так влаштована, що все життя шукає сенс, якісь істини буття. А може варто озирнутися навколо і подарувати найріднішим людям краплину уваги і любові і в цьому буде полягати найвищий момент сенсу буття – дарувати щастя і радість.

 

 

Список використаних джерел:

  1. Городенчук З. Функція яєчників упродовж життя жінки. Послідовні ланки неперервного процесу // З турботою про жінку. — 2013. — № 5. — С. 58-62.
  2. Дедишина Л. Жінки у медицині та фармації // Фармацевт-практик. — 2014. — № 3. — С. 54-55.
  3. Дорош И. Внимание: рождается женщина // Здоровье и питание: Науч.-попул. журн. — 2004. — N6. — С. 32-33.
  4. Кривомаз Т. Мужчина и женщина: в чем разница? // Фармацевт-практик. — 2013. — № 2. — С. 60-61.
  5. Женщина после пятидесяти: зазеркалье интимных проблем // Здоровье мужчины. — 2009. — N 1. — С. 19-22.
  6. Жінки понад усе: квітнева відеоконференція в Києві // Здоровье женщины. — 2015. — № 4. — С. 17.
  7. Кінельова О.В. Вікові особливості переживання психологічного часу жінками // Вісник Одеського національного університету. — 2009. — Т. 14, Вып. 18. — С. 58-64.
  8. Рудень В.В. Жінки про особисту турботу до молочних залоз — як основу превентивної поведінки у власному здоров’ї (за вислідами соціологічного дослідження) // Сучасні медичні технології. — 2013. — № 2. — С. 91-96.
  9. Стасенко Т. Мистецтво лікаря — висока якість життя жінки // З турботою про жінку. — 2015. — N 1. — С. 5-7.
  10. У центрі уваги — здоров’я жінки і дитини // Жіночий лікар. — 2013. — № 1. — С. 13-14.