ЗЕЛЕНА АПТЕКА: ШАВЛІЯ

шавліяНаша земля — це велика природна зелена аптека, якою людство з давніх часів користується з великою користю. З давніх-давен люди тисячоліттями спостерігали за лікарськими рослинами, вирощували, вивчали їх цілющі властивості. З покоління в покоління передаються відомості про таку лікарську рослину, як шавлія.

 Це багаторічна,  рослина   заввишки 20 — 70 см. Запах в неї  сильний, специфічний. Шавлія — це рослина, яка любить тепло, та стійка до засухи. Для того, щоб вирощувати шавлію лікарську, потрібно щоб був родючий грунт. Засів рослини слід розміщувати подалі від польових доріг для того, щоб уникати забруднення листків пилом. Розводять шавлію посівом насіння в грунт весною або ближче до зими. В порівнянні з іншими рослинами листя шавлії менше соковиті, тому сохнуть швидше.

Шавлія  походить з Малої Азії та Середземномор’я, де росте на південних схилах. В наших краях її культивують в садах, городах, квітниках.

Для заготівлі збирають листки і верхівки стебел під час цвітіння.  Сушать сировину у приміщенні з хорошою вентиляцією. Сушене листя є у продажу в аптеках.

Листя шавлії лікарської містить ефірну олію, дубильні речовини, камфору та інші корисні сполуки. Шавлія має різнобічну дію: в’яжучу, дезинфікуючу, протизапальну та відхаркувальну. Її препарати  посилюють виділення шлункового соку і діють антисептично.  Також шавлія лікарська має  кровоспинну дію.

Ванни з ефірною олією шавлії приймають при хронічних порушеннях обмінних процесів і гострих за-хворюваннях суглобів.  Ця рослина сприятливо впливає на запалення  жовчного та сечового міхура.

З давніх часів шавлію застосовували для лікування безпліддя, так як ця рослина містить безліч  природних  гормонів, які за своєю дією схожі з жіночими естрогенами. Приймати шавлію безплідним жінкам рекомендували  ще стародавні цілителі Гіппократ і Діоскоріт.

Листя шавлії лікарської також використовується в стоматології, оториноларингології, в гастроентерології, в гінекології,  при лікуванні та профілактиці різноманітних захворювань.

Перед  початком лікування шавлією, обов’язково потрібно порадитись з лікарем. Самолікування може бути шкідливим.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ З ФОНДУ НАШОЇ БІБЛІОТЕКИ:

  1. Болотов Б.В. Травник академика Болотова.- Спб.: Питер, 2012. — 128 с.- (Серия «Жизнь по Болотову»).
  2. Лебеда А.Ф. И др. Лекарственные растения: Самая полная энциклопедия. — М.: АСТПРЕСС КНИГА, 2006. — 912 с.
  3. Морозюк С.С., Протопопова В.В. Трав’янисті рослини України: Навчальний посібник. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2007. — 216 с.
  4. Никонов Г.М., Мануйлов Б.М. Основы современной фитотерапии. — М.: ОАО «Издательство «Медицина», 2011. — 520 с.
  5. Оптимізація процесу спиртової екстракції біологічно активних речовин з листя шавлії лікарської / Кошовий О.М., Передерій Є.О. та ін. // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. — 2010. — №4. — С. 196-198.
  6. Оптимізація процесу етилацетатної екстракції біологічно активних речовин з листя шавлії лікарської / Кошовий О.М., Передерій Є.О. та ін. // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. — 2010. — №3. — С. 34-37.
  7. Перспективи створення нового антибактеріального засобу з листя шавлії лікарської / Кошовий О.М., Передерій Є.О. та ін. // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. — 2010. — №1. — С. 33-35.
  8. Семенченко О.М. та ін. / Дослідження вмісту органічних кислот у траві деяких видів шавлії за допомогою високоефективних інструментальних методів аналізу // Фармакологія та лікарська токсикологія. — 2013. — №2. — С. 61-64.
  9. Травник. Драгоценные рецепты народной медицины / Составитель Э.В. Белик. — Донецк: ООО «ПКФ «БАО», 2012. — 928 с.
  10. Фітотерапія хвороб дитячого віку / Гарбарець М.О. та ін. — Тернопіль: ТДМУ, 2008. — 408 с.