Зберегти зір дітям

zberegty-zir-dityamУсі барви навколишнього світу ми пізнаємо за допомогою зору. Саме завдяки зору ми бачимо те прекрасне, що є навколо нас та саме завдяки йому ми отримуємо основну інформацію про навколишній світ. Зір — це сприйняття об’єктів зовнішнього світу за допомогою уловлювання відбитого чи випромінюваного світла. На жаль, стовідсотковим зором володіють не всі. На сьогодні, в Україні більш півмільйона дітей страждають різними хворобами очей та порушеннями зору: короткозорість, далекозорість, астигматизм, амбліопія та косоокість. З кожним роком число таких дітей зростає. Тому потрібно надавати великого значення профілактиці та ранній діагностиці порушень зору.

Здоров’я майбутньої дитини, а саме стан її очей багато в чому залежить від правильного перебігу вагітності. Треба пам’ятати, що самостійне використання різноманітних медикаментів майбутньою мамою, вживання алкоголю та куріння, неправильне харчування та багато інших негативних факторів можуть викликати вроджену патологію ока. Дуже небезпечний для очей плоду ранні та пізні довготривалі токсикози вагітних.

З перших місяців життя немовляти потрібно дуже уважно спостерігати за розвитком її органа зору. У новонароджених зір набагато слабкіший, ніж в дорослої людини. Але цього достатньо для того, щоб спостерігати за рідними з близької відстані. В 3 місяці малюки можуть стежити за іграшками, а в 6 — вони бачать предмети так само, як і дорослі.

Профілактика очних захворювань у дітей полягає в забезпеченні сприятливих умов для функціонування органа зору дитини у сім’ї, дитячих садках та в школі.

Насамперед має бути рівне, достатньо інтенсивне, але неодмінно розсіяне освітлення.. Іграшки повинні бути великими, кольоровими, але не надто яскравими. Дуже шкідливе підвішування іграшок перед очима немовляти на тривалий час тому, що воно викликає постійне напруження зовнішніх і внутрішніх м’язів очей. Це може несприятливо вплинути на розвиток очей, та призвести до короткозорості або косоокості. Не бажано рано давати дитині розглядати дрібні предмети. Зір її до цього ще не пристосований. Дитина мусить напружувати зір для того, щоб наблизити будь — який предмет до очей. Це теж дає початок розвитку короткозорості та косоокості.

Для нормального розвитку органа зору дуже велике значення має раціональне, повноцінне харчування дитини. Дуже корисним та необхідним для зору є вітамін А (ретинол). Відсутність його або недостатність в їжі може призвести до захворювання очей. Вітамін А міститься в продуктах тваринного походження. Багато його є в вершковому маслі, яйцях, печінці. Особливо багато його в морепродуктах.

Корисним для зору є вітамін В2 (рибофіавін). Він відіграє важливу роль в підтримці здорової функції очей. Нестача його в організмі може викликати світлобоязнь, запалення повік та зниження зору. Цей вітамін попадає в організм в основному разом з м’ясними та молочними продуктами.

Також не можна не відмітити шкідливий вплив комп’ютеру на зір. Діти захоплюються іграми на сучасних ґаджетах. Звичайно, це дуже погано впливає на зір. Сидячи за комп’ютером, діти втрачають почуття міри. Захоплення грою заглушає їх утому та свідомість про необхідність виконання інших справ, і навіть почуття голоду. В такому випадку необхідний обов’язковий контроль дорослих. Для здорової дитини рекомендується проводити час за комп’ютером не більше 15 хвилин протягом дня. А для дітей, в яких є порушення зору, цей час скорочується до 10 хвилин.

Література:

  1. Дуфинець В.А. Профілактика порушень зору у дітей в первинній ланці охорони здоров’я // Східноєвропейський журнал громадського здоров’я. — 2015. — № 1. — С. 118-119.
  2. Запобігання сліпоті у дітей в Україні в рамках виконання програми ВООЗ «Зір-2020» з практичним семінаром «Жива хірургія» / ред. С.О. Риков [и др.]. — Київ: [б. и.], 2005. — 364 с.
  3. Риков С.О. Роль первинного контакту з пацієнтом у виявленні порушень зорових функцій серед дітей перших років життя (огляд літератури) // Український медичний часопис. — 2016. — № 6. — С. 75-77.
  4. Тейлор Д. Детская офтальмология / Д.Тейлор, К. Хойт. – М.: БИНОМ; С.Пб.: «Невский диалект», 2002. — 248 с.