Юрій Дрогобич-Котермак – перший український доктор медицини

yuriy-drogobychПерший з вітчизняних докторів медицини Юрій Дрогобич народився в Дрогобичі у родині ремісника Михайла Котермака у 1450 році.

Мати Юрія померла, коли він був ще хлопченям. Його разом зі старшою сестрою ростив батько, який хотів, щоб хлопець став вченою людиною, тому послав його на навчання до дяка. Юрій проявив себе найкращим учнем серед тих дітей, що навчалися у дяка. Якось вчитель розповів дітям про затемнення сонця, ця розповідь вразила Юрія і він вирішив наполегливо вчитися, щоб стати звіздарем. Та нове нещастя випало на долю юнака – помер батько. Дрогобицькі владні мужі проявили турботу про Юрія і влаштували його писарчуком у Львові. Він одночасно працював та навчався — удосконалював свої знання з латинської мови, вивчав інші мови, спілкуючись щодня з іноземними купцями та подорожуючи зі львівськими купцями в інші країни. У Львові Юрій Котермак закінчив кафедральну школу, у якій вивчав багато інших наук.

У ці часи землі підкарпатської Дрогобиччини, Галицької Русі та Львів були під владою Польщі. Прагнучи оволодіти новими знаннями, Юрій у 1469 році подався до Краківського університету. За рік, у 1470 році, одержує ступінь бакалавра. Юрій відвідує лекції з астрономії, філософії, медицини та математики. Закінчивши курс навчання в університеті, юнак успішно складає іспити і 1473 року йому присвоюють звання магістра, що надавало йому право самостійно читати лекції в університеті.

Щоб продовжити навчання, молодий магістр Краківського університету йде пішки до італійського міста Болоньї, давши обіцянку на факультеті після закінчення навчання повернутися до Кракова. Він прямував до найстарішого в Європі вищого навчального закладу — знаменитого Болонського університету вільних мистецтв та медицини. В епоху Відродження це був один із центрів наукової думки. Юрія вабила до себе медицина, але, за університетським статутом, він повинен був спочатку оволодіти математикою, астрономією, філософією, вдосконалити знання з латині і грецької, поезії та риторики. Серед славетних професорів, лекції яких слухав Юрій, був Габріеле Зербі, визнаний одним з піонерів герокомії — гігієни старечого віку. Цей професор викладав також логіку та теоретичну медицину, говорячи сучасною мовою, основи патології та анатомію.

Юрій Котермак (Юрій з Дрогобича — так називали в Болоньї нашого вченого земляка) з 1478 р. викладає астрологію у Болонському університеті. Крім того, у святкові дні на філософському та медичному факультетах він викладав медицину.

У ті часи кожен лікар повинен був розумітися на астрології, щоб з розташуванням небесних сил могти прийняти рішення, коли краще проводити хірургічну операцію, коли пустити кров, знати, у який період ліки діють найбільш ефективно. Юрій Котермак пише наприкінці 1477 – на початку 1478 року свій перший прогноз астрономічних явищ на 1478 рік. Котермак розглядав вплив планет на земні події не як фатальний, а як сприятливий чи несприятливий. Він приводить слова Петрарки: ”Завбачене лихо менш болю несе нам…” Рукопис (нині зберігається в Мюнхенській державній бібліотеці) був помічений вченими Європи, так само, як і його інші праці. У 1478 році Котермак одержує ступінь доктора філософії (за іншими даними – у 1476 р. [4, с. 153]). Він продовжує опановувати медицину. У Франції, Німеччині, Угорщині переписують його праці, він стає відомий в Європі астроном, філософ, медик та письменник.

Попри свою знаменитість, вчений бідує. Він писав своєму землякові в листі, що зберігся: “Що з того, що людина знає всі науки, коли вона бідна і знедолена…”.

1481 року (стосовно інших даних – 1480 р. [1, с.164]) у Болоньї за результатами голосування ректором університету було обрано Юрія з Дрогобича. Восени 1481 р. Юрій Котермак отримує ступінь доктора медицини (за іншими даними – у 1476 р. [4, с. 153] чи у 1482 [1, с. 164]). Існують деякі дані, що його докторська дисертація з медицини називалась “Карміна де урінаріум юдіціум”, тобто “Міркування про очищення сечі”. Це була праця про принципи тогочасного лікування.

Юрій Котермак перебував на посаді ректора Болонського універститету до 1482 року, а у 1483 р. переїхав до м. Фереру у Північній Італії. Це місто у ті давні часи було великим культурним центром.

Славнозвісний “Юдіціум преностікон” (в перекладі повністю звучить так: “Прогностичні міркування щодо поточного 1483 року магістра Георгія Дрогобича з Русі, доктора філософії та медицини (Рим, 1483, 7 лютого)) був першою друкованою книгою латинською мовою, яку він видав. Котермак не тільки подав точні розрахунки термінів наступних небесних явищ, що мали спостерігатись у різних географічних регіонах, а й зробив спробу визначення географічних координат і вперше — міст Галицької Русі, Поділля, Волощини. Вражає намагання Котермака передбачити ймовірність епідемій в Італії, Франції, Польському королівстві та Сілезії, інших країнах, “якщо не буде належного забезпечення міст”, “якщо не буде належної обережності”. На думку Котермака, пошесті, які виникали внаслідок напливу подорожніх у Римі, можна було б зменшити завдяки раціональному управлінню містом та пильності населення. Привертають увагу такі слова з віршованої передмови книги про значення людського розуму:

Обшири неба для наших очей незбагненно великі;

Розумом легко, проте, можемо їх досягнуть.

Наслідки ми за причинами і навпаки визначаєм:

Так відкривається шлях, що до ефіру веде.

Все у підмісячнім світі живе за законами неба;

Нами керують також (хто заперечить) зірки.

Правлять без примусу, а як настрашать коли випадково,

Розум підкаже, проте, як ту біду відвернуть…

Буь же прихильним до книги цієї: вона допоможе пізнати

Те, що невдовзі гряде, — знати яке вже пора.

Отже, в які саме дні тобі доля ласкава всміхнеться,

А у які навпаки — лиха незнаного жди.

Дні, коли Марс запанує, і мир коли буде, побачиш;

І в якім краї чекать треба чуму навісну…

Ця унікальна праця існує сьогодні тільки в двох чи трьох примірниках, та, на жаль, за межами України.

Котермак мріє про повернення до рідного краю, де перебувє у 1486-1487 роках. Але по прибутті рідна земля зустріла його спустошливими набігами татар, відомостями про чергове зруйнування Києва, про знищені та пограбовані храми. На жаль, вчений не зміг знайти місце на Батьківщині, де він міг би застосувати свої знання та талант. Він направляється до Братислави. На протязі двох років він буде віце-канцлером і професором Істрополітанської академії.

Вчений вирішує повернутись до Кракова, де він міг би опікуватися українськими юнаками, які вирішили надбати знання у Краківському університеті. З 1488 р. Котермак викладає медицину у цьому університеті. Він вчив студентів не лише медицині, а й медичній астрології, був також неабияким знавцем східної філософії та поезії.

Думка про необхідність заходів обережності та пильності під час пошестей знайшла розвиток і в наступному трактаті Котермака про сонячні і місячні затемнення, який він написав в 1490 році вже в Кракові (копія рукопису знаходиться в Паризькій національній бібліотеці). Також він пише про ймовірні хвороби людей, виходячи з того, що люди “різного темпераменту і різної комплекції” (конституції організму) неоднаково реагують на ті ж самі впливи.

По Кракову поширювалась добра слава про лікаря-практика Юрія Дрогобича. Його також називали Георгієм з Русі та Юрієм зі Львова. Крім того, що Юрій займався лікарською практикою, він також сам виготовляв ліки. Котермак отримав титул “королівський лікар Георгіус зі Львова”.

Цікаво, що його лекції в університеті слухав славетний в майбутньому Микола Коперник.

Юрій Котермак брав активну участь і у культурному русі тих часів. На початку 90-х років він був одним з тих, хто займалися підготовкою до друку старослов’янських книг кирилицею, що були необхідні в Україні. Це – “Осьмигласник”, “Часословець”, “Тріодь пісна” та “Тріодь цвітна”.

Для здоров’я вченого дали взнаки бідування та недоїдання студентських років, з 1494 р. здоров’я вченого похитнулося. “Георгіус Дрогобич помер тут у третій день тижня (вівторок) близько 23-ї години” – такий запис від 4 лютого 1494 р. знаходимо в одній з книг Краківської бібліотеки.

Життя та діяльність Юрія Котермака заслуговує глибокої шани. В м. Дрогобич у 1999 р. встановлено пам’ятник знаному землякові.

 

Список літератури:

  1. Верхратський, С.А. Історія медицини/ С.А. Верхратський – К.: Здоров’я, 2011. – 352 с. [про Юрія Дрогобича-Котермака — с. 164]
  2. Дупленко, Ю.К. Перший вітчизняний доктор медицини, провісник ідей космічної екології / Ю.К. Дупленко // Журнал практического врача. – 1997. – №4. — С.45-46.
  3. Кисиличак, О. Юрій Дрогобич – український медик та вчений Середньовіччя / О. Кисиличак // Досягнення сучасної медицини: матеріали 72-ї загальноуніверситетської студентської наукової конференції. – Львів, 2011. – С. 155.
  4. Матеріяли до історії української медицини.Т. ІІ / ред. кол.: П. Джуль [та ін.] — Чікаго: Українське лікарське товариство Північної Америки, 1998. – 298 с. [про Юрія Дрогобича-Котермака — с. 153-154]
  5. Мультановський, М.П. История медицины / М.П. Мультановский. — М.: Медицина, 1967. – 272 с. [про Юрія Дрогобича-Котермака — с. 75]
  6. Пузич, Я.І. Юрій Дрогобич — перший український доктор медицини / І.Я. Пузич // Лікарська справа. – 2000. – 7/8. – С. 127-129.