Всесвітній день недоношених дітей

vsesvitnij-den-nedonoshenyh-diteyЗ 17 листопада 2009 року, в світі щороку відзначають Міжнародний день недоношених дітей, за ініціативи Європейського фонду турботи про новонароджених пацієнтів. Майже 15 мільйонів дітей кожного року народжуються недоношеними. Лікування та догляд за недоношеними дітьми потребують значних коштів, які не кожній родині під силу. Недоношеною вважається дитина, яка народилася до 37 тижня вагітності, таке визначення зробила Всесвітня Організація Охорони Здоров’я. Як правило, чим менший термін внутрішньоутробного розвитку плоду, тим менша маса тіла новонародженого. Вона може становити від 250 грамів до 500гр. Останніми роками, з відкриттям обласних перинатальних центрів виходжують недоношених немовлят, які народилися з вагою 500-700 гр.

Зовнішній вигляд недоношених дітей своєрідний. У них менші маса та довжина тіла, коротші ноги, а також нігті на пальцях рук та ніг. Шкіру мають суху, зморшкувату. У деяких дітей вона вкрита рясним пушком. Діти різних ступенів недоношеності істотно відрізняються за своїм фізичним та психічним розвитком.

З першим криком новонародженого його легені відкриваються і він починає дихати самостійно, тому що напруга кисню в крові зростає та легенева артерія відкривається, а артеріальний проток при цьому закривається. Це можливо завдяки наявності дихального центру. У недоношених дітей знижена спроможність закривати артеріальний проток. Діти народженні на 32-34 тижні вагітності мають недорозвинуті легені й недостатність сурфактанта (ліпіднобілковий комплекс, що покриває плівкою альвеоли й має властивість знижувати їх поверхневий натяг). У них виникає задишка та затруднене дихання, це називають — респіраторний дистрес-синдром. Поки така дитина не буде самостійно дихати, її кладуть в кувез і підключають до апарату штучної вентиляції легень. Через певний час, коли в дитини дозрівають легені, апарат відключають. В недоношених дітей дихальна система має вузькі носові ходи, часто виникає ранимість слизової оболонки носа, при найменшому нежиті дихання утруднюється. Дихання у немовлят поверхневе, неритмічне та може спостерігатись апное (зупинка дихання).

Також у недоношених дітей відмічається порушена терморегуляція. Температура їхнього тіла залежить від температури навколишнього середовища. Їх утримують у кувезах, де температура, вологість та вміст кисню штучно створені. При охолодженні у малюків знижується температура тіла, погіршується загальний стан.

Центральна нервова система у недоношених діток характеризується значною незрілістю основних структур. У них спостерігається зниження рухової активності, пригнічення або відсутність рефлексу смоктання, часто зустрічаються перивентрикулярні крововиливи судин.

Серцево-судинна система у немовлят характеризується зниженою пристосованістю до зовнішнього середовища. Пульс у недоношених частий, артеріальний тиск нижчий, ніж у доношених дітей.

Травна система в недоношених немовлят теж незріла. Шлунок у них маленький, секреція шлункового соку знижена, а також знижена активність ферментів підшлункової залози та кишківника. Печінка у них велика, але незріла. Через це виникає жовтяниця, яка може тривати до 2 тижнів. У таких діток може спостерігатися анемія, ретинопатія, сечостатеві та інші інфекції.

Недоношені малюки протягом першого року життя набирають масу тіла більшу, як доношені. Ці діти досягають рівня фізичного розвитку своїх доношених однолітків до 1-3 років життя. Велике значення для забезпечення повноцінного розвитку недоношених дітей мають ретельний догляд за ними, раціональне вигодовування, застосування гімнастики, масажу, загартування, перебування на свіжому повітрі, а також велика материнська любов.

Серед причин передчасних пологів: кровотеча під час вагітності, стрес, ускладнення вагітності, тяжка фізична праця, інфекції у матері та плоду, багатоплідність, раннє відходження вод, спадковість. Знання цих причин є дуже важливим для профілактики цієї патології.

Залежність недоношеності залежить від багатьох побутових причин. При наявності у матері таких шкідливих звичок, як куріння, вживання алкоголю та прийманні лікарських препаратів також може призвести до невиношування.

Навіть ті жінки, які не палять можуть піддаватись впливу продуктів згоряння тютюну через так зване “пасивне паління”, тільки тому що знаходяться в атмосфері тютюнового диму. Шкідливі продукти, які утворюються при палінні, впливають як на організм самої вагітної, так і на плід що розвивається.

Іншим фактором риску недоношеності вагітності є вживання алкоголю, навіть в помірній кількості. Алкоголь легко проникає через плаценту і може стати причиною спонтанного аборту.

Обов’язок кожної мами полягає у наданні дитині шансу прожити повноцінне життя. Навіть якщо дитина в силу різних причин народилася недоношеною, вона повинна сприйматися батьками і оточуючими з любов’ю і оптимізмом. Така дитина повинна отримати якнайшвидше своєчасне лікування, що дозволить розпочати життя найкращим чином.

Літератрура:

  1. Аліфанова С.В. Особливості спостереження за дітьми, які народилися недоношеними з дуже низькою масою тіла // Здоровье ребенка. — 2015. — N 7. — С. 37-40.
  2. Аналіз перинатальної патології дітей, які народились з дуже малою масою тіла, і стану здоров’я їхніх матерів / Є.Є. Шунько [та ін.] // Здоровье женщины. — 2016. — N 1. — С. 176-179.
  3. Бєлова О.О. Особливості перебігу постнеонатального періоду передчасно народжених дітей. Особливості вигодовування передчасно народжених і хворих новонароджених // Здоров’я суспільства: науково–практичний журнал міжнародної громадської організації «Міжнародна асоціація «Здоров’я суспільства». — 2016. — Т. 5, № 1/2. — С. 142.
  4. Болонская А.В. Рестриктивная терапия в практике лечения недоношенных детей сроком гестации 28-32 недели // Медицина неотложных состояний. — 2016. — № 4. — С. 155.
  5. Гасюк Н.І. Оцінка психомоторного розвитку передчасно народжених дітей на першому році життя // Актуальні проблеми сучасної медицини. — 2015. — Том 15, № Випуск 3. Частина 1. — С. 368-371.
  6. Задержка внутриутробного роста плода, психическое и физическое развитие детей / Н.П. Веропотвелян [и др.] // Здоровье женщины. — 2016. — N 3. — С. 141-148.
  7. Знаменська Т.К. Сучасні погляди на харчування передчасно народжених дітей після виписки із стаціонару // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. — 2015. — № 4. — С.101-110.
  8. Кирилова Л.Г. Когнітивний та моторний розвиток дітей, які народилися з екстремально низькою масою тіла // Міжнародний неврологічний журнал. — 2015. — № 6. — С. 47-51.
  9. Мавропуло Т. Недоношенные дети, рожденные на поздних сроках гестации («поздние недоношенные») // З турботою про дитину. — 2016. — № 2. — С. 30-34.
  10. Меньшикова А.О. Особливості перебігу респіраторного дистрес-синдрому у недоношених новонароджених залежно від виду дихальної підтримки // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. — 2016. — № 3. — С. 13-18.
  11. Моісеєнко Р.О. Проблемні питання розвитку та реабілітації дітей, що народились передчасно // Перинатологія та педіатрія. — 2014. — № 4. — С. 40-44.
  12. Стан здоров’я та особливості скеровування передчасно народжених дітей до реабілітаційних програм упродовж перших трьох років життя / О.О. Ріга [та ін.] // Современная педиатрия. — 2015. — № 4. — С. 33-36.
  1. Шунько Є.Є. Особливості адаптації передчасно народжених дітей з гестаційним віком 34—36 тижнів: (огляд літератури) // Современная педиатрия. — 2015. — N 7. — С. 35-3