ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ІМУНІТЕТУ

день імунітетуВсесвітній день імунітету започаткувався 1 березня 2002 року Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я за пропозицією міжнародної медичної спільноти. Проблема імунного захисту організму від інфекцій є надзвичайно актуальною, оскільки порушення імунітету є причиною багатьох імунодефіцитних захворювань, що призводить до соціоекономічного дисбалансу у суспільстві і породжує низьку якість життя. Імунологія як наука відіграє значну роль і місце у медичній практиці.

Серед інших медичних дисциплін імунологія – наймолодша наука. Вона виникла як прикладна дисципліна і була тісно пов’язана з бактеріологією. Після видатних відкриттів Дженнера і Пастера імунологія з самого початку представляла собою одну з багатообіцяючих і складних біологічних дисциплін. Спочатку вона розвивалась як новий терапевтичний підхід для попередження інфекційних захворювань. Сьогодні досягнення в імунології за останні 50 років визначили розвиток багатьох галузей медицини, розшифровку патогенезу, діагностику, лікування та профілактику захворювань.

Імунологія – наука про систему, яка забезпечує захист організму від вторгнення генетично чужих біологічних структур, здатних порушити гомеостаз (гомеостаз – відносно динамічну постійність внутрішнього середовища і стійкість основних фізіологічних функцій: крові, лімфи, тканинної рідини тощо).

Імунологія вивчає функції імунної системи в нормі та патології. Її завданнями є:

– вивчення функцій імунної системи в нормі;

– вивчення функцій імунної системи при різних захворюваннях людини;

– вивчення і класифікація імунодефіцитних станів;

– вивчення хвороб та інфекцій імунної системи;

– розробка методів діагностики і оцінки імунного статусу;

– та пошук і розробка імунотропних препаратів.

Імунна система містить органи і тканини, клітини і молекули, головна функція яких полягає розпізнавати, знищувати і виводити з організму хвороботворні мікроорганізми. І цю функцію імунна система виконує постійно, кожну мить, протягом усього людського життя.

Якщо імунна система не здатна буде виконати свою основну функцію, людський організм може загинути, оскільки одна з умов життя – це здатність зберігати свою внутрішню постійність у найрізноманітніших умовах.

Отже, імунітет – це важливі сили живого організму, які спрямовані проти патогенних мікроорганізмів. В перекладі з латини immunitas означає “звільнення від податків”. Учені застосували цей термін для визначення несприйнятливості організмом хвороботворних мікробів. Коли патогенні мікроорганізми проникають вглиб органу – вони ніби “вимагають податків” – розплату хворобою, тобто тих умов життя, в яких вони жили раніше. Тоді організм мобілізує армію імунітету для знешкодження ворога.

Імунна система має декілька ліній захисту проти інфекції:

– фізичний бар’єр – шкіра та слизові оболонки:

– вроджений імунітет – запускаються лейкоцити, здатні поглинати бактерії;

– набутий імунітет – розпізнавання агресора в майбутньому.

Імунітет захищає організм від інфекційних хвороб, звільняє його від загиблих, злоякісних і чужорідних клітин.

До імунної системи належать мозок і вилочкова залоза, селезінка, лімфатичні вузли та лімфоїдна тканина. Ці органи виробляють численні клітини – найважливіші з них – лімфоцити і фагоцити. Фагос в перекладі з грецької означає “поглинаючий”. Фагоцити є в усіх органах – і в печінці, і в легенях і в кровоносних судинах. Їх цінність полягає в тому, що вони здатні якомога більше “з’їсти” патогенних бактерій, внаслідок чого можуть самі загинути. Лімфоцити виробляють антитіла – імуноглобуліни, які взаємодіють з певними антигенами і знешкоджують дію отрути, різних мікробів, це робить їх доступнішим для фагоцитів.

Імунна система людини відіграє величезну роль у розвитку захисту та протистояння хвороботворним інфекціям. Завдяки ній людство здатне виживати під час небезпечних епідемій і набувати власний імунітет.

 

Список використаної літератури: 

  1. Бар’єрні функції мозку та імунна відповідь / Е.М. Климова [и др.] // Сімейна медицина. – 2009. – N 1. – С. 29-32.
  2. Болотов Б.В. Повышение иммунитета и регенерация тканей по Болотову. – СПб.: Питер, 2012. – 160 с.
  3. Досліджуємо свій організм. Імунна система // Health. MEDIX. – 2013. – № 3/4. – С. 13-15.
  4. Ендогенні нітрозаміни, їхні попередники, імунна система та канцерогенний ефект / О.І. Винарська [и др.] // Довкілля та здоров’я. – 2014. – № 4. – С. 4-9.
  5. Кулакова А.А. Как укрепить иммунитет без лекарств и подготовиться к зиме. – Х.: Аргумент Принт, 2013. – 256 с.
  6. Сківка Л.М. Весняна іменинниця – імунна система та її значення для процесів репродукції // Медицинские аспекты здоровья женщины. – 2013. – № 4. – С. 5-12.
  7. Пат. 87511 Украина, МКИ МПК (2014.01) А61К39/00 G01N33/53. Спосіб підвищення вакцинального противірусного імунітету / О.Ф. Мельников [и др.]. – № 201310255; Заявл. 20.08.2013; Опубл. 10.02.2014, Бюл. № 3, 2014 р. – 3 с.
  8. Стасенко А.А. Вплив хірургічного втручання на імунні процеси в організмі (огляд) // Клінічна хірургія. – 2014. – № 6. – С. 70-72.
  9. Чумак А.А. Радіація та імунна система – неоднозначність взаємодії // Мистецтво лікування. – 2006. – №2. – С. 22-25.
  10. Якубовська І.О. Імунна дисфункція у хворих терапевтичного профілю: діагностика, імунокорекція // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія: Журн. для лікаря-практ. – 2009. – № 5. – С. 52-58.