Всесвітній день боротьби з лімфомами

vsesvitnij-den-borotby-z-limfomamyВважається, що водне середовище є основою всіх процесів, які відбуваються в організмі, а збереження її сталості — основою гомеостазу. Говорячи про рідке середовище, зазвичай мають на увазі кров, функціонально пов’язану з усіма тканинами та клітинами організму. Адже вона забезпечує тканини та органи киснем, сприяє виведенню з організму токсичних і непотрібних продуктів обміну речовин, здійснює нейрогуморальну функцію й теплорегуляцію. Нарівні з кров’ю в нашому організмі існує не менш важливе рідке середовище — лімфа, яке тісно пов’язане з кров’ю. Лімфа являє собою прозору жовтувату рідину, що циркулює в лімфатичній системі людини та хребетних тварин. Її кількість в організмі точно не визначена, але вважається що в лімфатичних судинах людини з масою тіла 60 кг в стані спокою, натщесерце міститься 1200-1500 мл лімфи. До складу лімфи входять вода (94-96%), білки (0,3-4%), солі (бл. 0,8%). Ці співвідношення змінюються залежно від обміну речовин, який в кожному органі має свої особливості.

Першочерговим завданням лімфатичної системи, так само як і системи кровообігу, являється забезпечення всіх органів і тканин організму поживними речовинами та виконання захисних функцій. По лімфатичній системі можуть поширюватись запальні процеси, клітини злоякісних пухлин. Захворюваннями лімфатичної системи є лімфоми, лімфогранулематоз, лімфоденіт та інші.

Лімфома — новоутворення лімфоїдної тканини, для якого характерний вогнищевий ріст, при якому злоякісні клітини, які розмножуються неконтрольовано, розносяться по всьому організму та осідають в органах лімфатичної системи, найчастіше у лімфатичних вузлах. В цю групу входять як справжні пухлини лімфоїдної тканини (злоякісні лімфоми, що мають системний характер), так і локальні утвори в лімфатичних вузлах, які виникають у зв’язку з хронічним запаленням (т.з. доброякісні лімфоми).

Найбільш розповсюдженими є лімфоми: Годжкіна та негоджкінські — пухлини лімфоїдної тканини різного походження, лінійної належності та різним ступенем зрілості.

 Лімфома Годжкіна є первинним пухлинним захворюванням лімфатичної системи, де уражені лімфатичні тканини містять атипові багатоядерні клітини Штернберга-Ріда та одноядерні клітини Годжкіна на фоні клітинного поліморфізму. Схильність захворіти на цю хворобу мають люди, які перенесли інфекційний мононуклеоз та інфіковані вірусом Епштейна-Барр.

Негоджкінські лімфоми є злоякісними пухлинами лімфоїдної тканини, які обєднують лімфопроліферативні захворювання, що мають різний ступінь злоякісності та різний перебіг. Незважаючи на великі досягнення в лікуванні, спостереження останніх десятиліть виявило значне зростання захворюваності та смертності від негоджкінських лімфом. Зростання захворюваності на негоджкінські лімфоми в більшості випадків пов’язують із забрудненням радіонуклідами нашої території після аварії на Чорнобильській АЕС.

Але точна причина виникнення лімфоми залишається невиясненою, а тому і профілактика лімфоми досить загальна. Основним методом профілактики медики рекомендують проходити медичний огляд не менше одного разу в рік. Велике значення має зміцнення імунної системи, так як зниження імунітету і, як наслідок — вірусне інфікування організму часто є причиною розвитку лімфоми. Зміцнити імунітет можна:

збалансувавши харчування і режим прийняття їжі. Важливо не тільки вживати фрукти; овочі; вітамінні комплекси; їжу, яка багата на мінеральні речовини, але й повноцінно харчуватись протягом дня;

займатись спортом, бути фізично активним і загартовувати організм;

своєчасно лікувати хронічні захворювання;

уникати стресів;

повноцінно відпочивати, спати не менше 7-ми годин, не перевтомлюватись;

черпати позитив звідусіль.

Збільшення лімфатичних вузлів — це привід звернутись до лікаря. Лімфома є великим випробуванням для хворого та для членів його родини. Лікування дороговартісне і не кожен хворий може подолати матеріально цю хворобу. А від того, наскільки якісно, своєчасно і повною мірою отримає лікування пацієнт, залежить тривалість та якість його життя. Тому так важлива увага і підтримка держави для таких хворих.

Починаючи з 2004 року щорічно 15 вересня у світі відзначається Всесвітній день боротьби з лімфомою — одним із небагатьох онкологічних захворювань, яке виліковне за умови доступності сучасного лікування. Він заснований аби привернути увагу суспільства, медиків, держави і самих людей до свого здоров’я та донести інформацію, що на ранніх стадіях лімфома виліковна.

Література:

  1. Блокування PD-1/PD-L1/2 шляхів — перспективна стратегія лікування пацієнтів із В-клітинними лімфомами (огляд літератури) / І. А. Крячок [и др.] // Клиническая онкология. — 2015. — N 1. — С. 44-46.
  2. Дифузна неходжкінська лімфобластна лімфома ротоглотки / А.М. Свєтлєйший [и др.] // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. — 2016. — N 2. — С. 62-64.
  3. Історичні аспекти класифікації неходжкінських лімфом і сучасний стан проблеми визначення прогнозу при дифузних B-великоклітинних лімфомах / І.А. Крячок [та ін.] // Онкология. — 2016. — Том 18, N 3. — С. 177-183.
  4. Первинна (екстранодальна) лімфома кістки. Огляд літератури та клінічний випадок / Є.В. Кущевий [и др.] // Вісник наукових досліджень. — 2016. — N 2. — С. 9-12.
  5. Порівняння виживаності хворих на неходжкінські дифузні В-великоклітинні лімфоми з клітин гермінального та негермінального центру, що визначені за імуногістохімічними алгоритмами HANS, Colomo i Muris. Досвід Національного інституту раку / І.А. Крячок [та ін.] // Клиническая онкология. — 2017. — N 1. — С. 29-32.
  6. Прогностичні фактори ризику для первинних хворих з пізніми стадіями лімфоми Ходжкіна / О.І. Новосад, О.А. Крячок, О.М. Грабовий // Лікарська справа. — 2014. — № 9/10. — С. 88-94.
  7. Прогностичні фактори ризику несприятливого перебігу лімфоми Ходжкіна: стандартні та пошук нових / О.І. Новосад [и др.] // Клиническая онкология. — 2013. — N 3. — С. 115-119
  8. Самусь А. О. Лімфома Ходжкіна / А.О. Самусь, Н.В. Родзь, В.В. Коваленко // Радіологічний вісник. — 2013. — № 1. — С. 35-36.