Токсикоз (гестоз) у вагітних

toksykoz-gestoz-u-vagitnyhДо токсикозів вагітних належать ті захворювання, які виникають під час вагітності, ускладнюють її перебіг і припиняються після завершення пологів. Під час нормальної вагітності в жінки змінюються функції майже всіх органів та систем, також відбуваються зрушення в обміні речовин.

Токсикоз — це прояв організму жінки на вагітність. Його ознаками є нудота, блювання, набряки, втрата свідомості та інше.

Токсикоз вагітних можна розділити на три групи. Це — ранній токсикоз, рідкісні форми токсикозу та пізній токсикоз.

Ранній токсикоз виникає майже у всіх вагітних жінок у перші 2-3 місяці вагітності та супроводжується блюванням. Він буває легкий, помірний і тяжкий. При легкій формі блювання, спостерігаються переважно функціональні порушення нервової системи. Незважаючи на блювання, стан вагітної жінки майже не порушується, вона сильно не худне, температура тіла нормальна, артеріальний тиск в межах норми. Легкий ступінь блювання лікуванню майже не підлягає.

При помірному блюванні у вагітних погіршується стан центральної, вегетативної та нервової систем. Збільшується кількість блювань до 10-15 разів на добу. Вагітна значно втрачає вагу, настає обезводнення організму, депресія. Ця ступінь потребує негайного лікування. При правильному лікуванні блювання припиняється і розлади нервової, ендокринної та інших систем поступово зникають.

Тяжка ступінь блювання, коли частота його досягає до 20 разів на добу. У вагітної піднімається температура тіла, ніяка їжа в організмі не засвоюється, вона втрачає до 20-30 кілограмів ваги. Жінка швидко виснажується, порушуються функції нервової системи, нирок, печінки. У організмі вагітної накопичуються токсичні продукти обміну. Якщо цей ступінь не лікувати, то виникають порушення функції нервової системи. Тяжка ступінь блювання призводить до гіпотрофії плода.

Вагітних у яких середня та тяжка ступінь блювання госпіталізують. Крім медикаментозного лікування їм рекомендують вживати різноманітну їжу, яку потрібно приймати через кожні 2-3 години в лежачому положенні. В раціоні вагітних мають бути страви з м’яса, морської риби, молочні продукти. А також свіжі овочі, фрукти, мед, мінеральна вода та інше. Їм потрібні прогулянки на свіжому повітрі, повноцінний сон, спокій.

До рідкісних форм токсикозів відносяться — дерматози вагітних, жовтяниця, гостра жирова дистрофія печінки, тетанія, остеомаляція, психоневропатія, бронхіальна астма, артропатія.

Дерматози вагітних виникають під час вагітності та зникають після пологів. Вони проявляються у вигляді свербіння, екземи, герпетичних висипань, кропив’янки. Свербіння може виникати у перші місяці вагітності, або наприкінці її. Воно може крім статевих органів поширюватись по всьому тілу. Свербіння викликає безсоння, дратівливість. Розпізнавання цієї форми токсикозу не становить труднощів.

Екзема вагітних зустрічається дуже рідко та зникає після пологів.

Жовтяниця вагітних може бути проявом токсикозу, а також симптомом  інфекційного гепатиту, інфекційного мононуклеозу, захворюванням печінки й жовчних шляхів. Вона може виникати як у першій половині вагітності, так і в другій. При жовтяниці вагітну терміново госпіталізують і застосовують відповідне лікування.

Дуже рідко у вагітних буває остеомаляція, яка характеризується розладом фосфорно-кальцієвого обміну і декальцинацією кісток.

Бронхіальна астма та тетанія вагітних теж виникає дуже рідко.

Третю групу токсикозів становить пізній токсикоз, який проявляється після 20 тижнів вагітності. Проблема пізнього токсикозу є однією з основних причин материнської та перинатальної захворюваності й смертності. Він проявляється водянкою, нефропатією, прееклампсією та еклампсією.

Основними симптомами водянки є набряк тіла. Через затримку рідини в організмі, вага вагітної швидко зростає. При правильному лікуванні, дотримуванні відповідної дієти, постільного режиму набряки зникають. Але в 1-3 % вагітних водянка може перейти в тяжку стадію токсикозу — нефропатію. Для неї характерні набряк, білок у сечі та гіпертензія. При неправильному лікуванні нефропатія може перейти в прееклампсію. При цьому можливі крововилив у мозок, відшарування плаценти, гіпоксія плода та його загибель. Еклампсія найчастіше спостерігається під час пологів. Однією з найтяжчих ознак є судоми м’язів та втрата свідомості. Головними причинами смерті при еклампсії є асфіксія, порушення серцевої діяльності, набряк легенів та ниркова недостатність.

Профілактика гестозів становить надзвичайно актуальну та складну проблему для акушерів-гінекологів. Це значною мірою залежить від кваліфікації й ініціативності медичного персоналу. В жіночих консультаціях повинні вчасно обстежувати вагітних, виявляти, чи вони становлять групу високого ризику з розвитку гестозу. З метою профілактики лікарі рекомендують такі заходи: обстеження жінок та дівчат у жіночих консультаціях ще до вагітності, диспансеризація вагітних до 12 тижнів при наявності декількох факторів ризику щодо появи гестозу, раціональний режим праці й відпочинку вдома чи на роботі, ніяких негативних емоцій. Хороший ефект при профілактиці гестозів дає фітотерапія, курси вітамінотерапії, прогулянки на свіжому повітрі та багато іншого.

Література:

  1. Венцківська І.Б. Оптимізація профілактики виникнення та прогресування гестозу // Здоровье женщины. — 2013. — № 7. — С. 63-65.
  2. Мазорчук Б.Ф. Сучасні підходи до терапії раннього гестозу // Здоровье женщины. — 2012. — N 2. — С. 104-106.
  3. Маланчин І.М. Особливості лактаційної функції у породіль з пізніми гестозами // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. — 2013. — № 2. — С. 161-162.
  4. Малевич Ю.К. Эволюция терминологии: от гестоза к преэклампсии // Репродуктивное здоровье. Восточная Европа. — 2015. — № 2. — С. 58-64.
  5. Нутритивная поддержка в комплексной терапии позднего гестоза / О.В. Голяновський [и др.] // Здоровье женщины. — 2014. — № 3. — С. 94-97.
  6. Ранний токсикоз беременности: оценка рисков и тактика / Ю.В. Давыдова [и др.] // Здоровье женщины. — 2014. — № 6. — С. 62-66.
  7. Хартанович Т.А. Современные представления об атипичном гестозе // Репродуктивное здоровье. Восточная Европа. — 2012. — № 5. — С. 470-472