Телемедицина – крізь час і простір

Іще два десятки років тому назад тяжко було уявити, що комп’ютерні технології та Інтернет стануть «співучасниками» надання медичної допомоги хворим, тим паче в умовах, коли хворому важко дістатися до лікаря або навпаки. Проживання у віддаленому селі робило отримання медичної консультації та допомоги вузького спеціаліста неможливим. Нелегко було і лікарю – що робити з хворим, який у тяжкому стані та нетранспортабельний.

         У наші дні нові перспективи відкриває у таких випадках телемедицина. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (від 19.11.1992 № 2801- XII) визначають телемедицину як комплекс дій, технологій та заходів, які застосовують під час надання медичної допомоги з використанням засобів дистанційного зв’язку для обміну інформацією в електронній формі.

         Телемедичні технології можна назвати новим стандартом якості, який економить час та кошти.

          Надаючи медичну допомогу та використовуючи телемедичні технології, заклади охорони здоров’я приєднуються до телемедичної мережі. При цьому медичні працівники мають змогу здійснювати дистанційні медичні консультації та консиліуми, діагностичні та лікувальні маніпуляції, проводити відеоконференції, телесемінари, телелекції; можуть обмінюватися результатами обстеження пацієнта, контролювати стан пацієнта. Здійснюючи телемедичне консультування, телемедичні консиліуми, домашнє телеконсультування, виконуючи медичні маніпуляції та операції за допомогою електронних та програмних засобів лікарі можуть зберігати інформацію на аудіо- та відеоносіях. Також є можливість запису показників медичного обладнання.

         Телемедичне консультування для сімейних лікарів є важливою частиною технологічної допомоги. Хворим з інсультом телеметричні системи прискорюють надання кваліфікованої допомоги у маленьких лікарнях та на рівні сімейної медицини. Телеметричні системи можуть покращити логістику, якщо необхідне транспортування. У випадку надання телемедичної консультації спеціалісти можуть вказати найближчий спеціалізований медичний заклад і встигнути зібрати мультидисциплінарну команду, щоб прийняти пацієнта.

         Телемедицина дає можливість спілкування не лише між лікарями, а й між лікарем та пацієнтом, коли пацієнт може отримати консультацію, не виходячи з дому. Це не може означати, що консультування сімейним лікарем повинно відбуватися 24 години на добу. Це має функціонувати так: пацієнт лишає повідомлення лікарю і отримує відповідь, наприклад, в робочий час.

         Телемедична мережа складається з телемедичного порталу, центру/кабінету телемедицини, підсистеми аудіовізуального зв’язку.

         Телемедичне консультування потребує наступного медичного обладнання:

  • загальну оглядову цифрову камеру (автофокус, цифровий зум, поляризаційний фільтр, автобаланс білого);
  • набір цифрових «скопічних» систем із генератором світла (дерматоскоп, офтальмоскоп, отоскоп, назо-фарингоскоп, сінускоп, кольпоскоп);
  • інтерактивний цифровий стетоскоп;
  • монітор життєво-важливих показників із цифровим інтерфейсом (АТ, термометрія, пульсоксиметрія);
  • 12-канальний електрокардіограф із цифровим інтерфейсом.

         Телемедицина прокладає дорогу у майбутнє, стає популярною у всьому світі, тому що технології, які покращують якість надання медичної допомоги, роблять медицину конкурентоспроможною. Останні досягнення свідчать, що телемедицина може стати частиною системи на всіх рівнях – від невідкладної допомоги до терапевтичної та консультаційної допомоги хворим з хронічними хворобами. Використовуючи телеметричні кардіологічні системи у приймальному відділенні, стає можливим покращити надання допомоги пацієнтам, які проживають у сільській місцевості. Це етична сторона телемедицини, бо з її допомогою рятують життя.

          У сільській місцевості в Україні телемедицина може запрацювати вже у цьому році. Сімейний лікар матиме можливість отримати консультацію ( або ж з пацієнтом, або ж самостійно) з виділеним фахівцем в обласному медичному закладі. Вибір цих фахівців і медичних закладів забезпечать департаменти охорони здоров’я. Експерти МОЗ України будуть допомагати з обранням цих фахівців і надавати методологічну допомогу. Очікується, що регіональні фахівці будуть додатково винагороджені за свою консультативну роботу, у чому мають посприяти департаменти охорони здоров’я. Ця система при належному обладнанні та програмному забезпеченні повинна дати швидкий результат у якісному наданні консультативної допомоги пацієнтам у 5 областях, що залучені до проекту з впровадження телемедицини.

Список літератури:

  • Аношко А. До чого техніка дійшла, або Телемедицина у практиці медсестер / А. Аношко // Довідник головної мед. сестри. – 2018. – N 3. – С. 13-17
  • Аношко А. Крізь час і простір: які можливості надає закладу телемедицина / А. Аношко // Управління закладом охорони здоров’я. – 2018. – N 5. – С. 9-15
  • Аношко А. Назад у майбутнє, або Сучасна телемедицина в Україні / А. Аношко // Довідник головної мед. сестри. – 2018. – N 5. – С. 45-48
  • Кравець К. І. Застосування методу теленавчання для слухачів курсу дерматоскопії / К. І. Кравець, І. О. Канчалаба, О. В. Богомолець // Дерматологія та венерологія. – 2018. – N 1. – С. 83-85
  • Мартишин О. Телемедицина в українському селі: підписання меморандуму наблизило реалізацію проекту / О. Мартишин // Український медичний часопис. – 2018. – Т. 1 № 4. – С. 35-36
  • Можейко В. Ч. Телемедицина: от прошлого к настоящему, перспективы развития при оказании первичной медицинской помощи [Электронный ресурс] / В. Ч. Можейко // Военная медицина : научно–практический рецензируемый журнал. – 2018. – № 1. – С. 108-114
  • Сємєнчук Т. Телемедицина – курка, яка несе золоті яйця / Т. Сємєнчук // Журнал заступника головного лікаря. – 2019. – N 2. – С. 52-56
  • Устінов О. Телемедицина у сільській місцевості: як це працюватиме / О. Устінов // Український медичний часопис. – 2019. – Т. 1 № 1. – С. 24-28
  • Учасники телемедичної консультації // Управління закладом охорони здоров’я. – 2018. – N 5. – С. 16-17