Такий різний імунітет

takyi-riznyi-imunitetСлово імунітет виникло від латинського immunitas –— звільнення, визволення від чогось. Імунітет – це цензор, сторож нашого організму, головна функція якого – імунологічна охорона генетичної стабільності внутрішнього середовища організму не тільки від проникнення різних мікроорганізмів або генетично чужорідних субстанцій, але також знешкодження та видалення з організму всіх генетично змінених клітин.

Імунітет, як особливий фізіологічний стан організму, виникає після контакту з антигеном. Під антигенами слід розуміти всі речовини, які несуть в собі ознаки генетичної інформацій, що відрізняється та здатні викликати в ньому у відповідь імунологічну реакцію, в тому числі, синтез імунних білків – антитіл. Антитіла – це білки-глобуліни, адаптовані до антигену, тобто білки, які якісно змінені під впливом антигену в процесі синтезу, які вибірково вступають в імунологічні реакції з антигеном або в організмі, або в умовах in vitro.

Стійкість організму до бактеріальних та вірусних інфекцій досягається різноманітними видами й типами імунітету: конституційним (вродженим) та набутим, активним та пасивним, стерильним і нестерильним та ін.

Вроджений спадковий імунітет загадкове явище спадкової невразливості. Під час епідемій чуми, віспи, холери помирали не всі люди – багато видужували, а частина взагалі не заражувалась та не хворіла. Чим обумовлена вроджена опірність? Що захищає одних і не допомагає іншим? Їх захищає, в першу чергу, спадковий (конституційний) імунітет. Спадковий вроджений імунітет притаманний всім живим істотам незалежно від їх ієрархічного ступеня розвитку. Конституційний імунітетзабезпечує генетично обумовлену резистентність до збудників ряду захворювань у певних видів й тому називається ще видовим. Важлива ознака вродженого імунітету – генетично обумовлена наявність в крові, тканинах та рідинах організму ферментів, які руйнують компоненти патогенності інфекційного агента, або речовин, які розпізнають їх по типу хімічних зв’язків і сприяють фагоцитозу (активному захопленню та поглинанню мікроскопічних сторонніх об’єктів).

Набутий імунітет на відміну від вродженого імунітету дає можливість організму бути імунним в процесі постнатального онтогенезу. Може бути по часу тривалим або короткочасним, активним за рахунок імунної реакції клітин організму та пасивним – за рахунок материнських антитіл. Набувається організмом протягом життя або внаслідок перенесеної хвороби, після вакцинації. Набутий імунітет сприяє адаптації організму до певних умов та забезпечує захист від різних патогенів, його ще нерідко називають адаптивним імунітетом.

Існує особлива форма набутого імунітету інфекційний імунітет, який обумовлений наявністю в організмі збудника хвороби. Підтримується обмежений час – в період розмноження збудника в організмі. Характерний для хронічного перебігу бактеріальних і протозойних (глистних), персистуючих вірусних інфекцій. Наявність його запобігає розвитку нової інфекції (реінфекція), що важливо при туберкульозі.

Активний iмунітет створюється після введення в організм антигену або здійснення планової імунізації. Для формування імунітету необхідний час від декількох днів до 2-3 тижнів. Часовий параметр залежить від типу антигену або вакцини.

Стерильний iмунітет формується в тому випадку, коли в якості антигенів для імунізації використовують інактивовані або хімічні вакцини. Але не дивлячись на те, що імунна відповідь почала розвиватись, вироблятися антитіла та підвищуватись активність клітинних факторів імунітету — деякі віруси або бактерії гинуть протягом багатьох днів, тижнів та місяців.

Нестерильний iмунітет в більшості випадків зустрічаються, коли мікроорганізми приживаються, знайшовши гарні умови для існування та розмноження. Зокрема, така категорія імунітету має місце при майже всіх інфекційних хворобах, а також при використанні живих вакцин.

Пасивний iмунітет створюється за рахунок материнських антитіл. Такий тип імунітету виникає при отриманні організмом готових антитіл в результаті введення імунних сироваток, які мають ці антитіла, або при передачі антитіл від матері до малюка через плаценту та в перші часи постнатального розвитку з молозивом. Пасивний імунітет менш тривалий і слабшає по мірі руйнування введених в організм антитіл.

Існує також епідеміологічне поняття як «колективний імунітет». В ньому відображені всі імунологічні процеси, які відбуваються в колективі та впливають на виникнення, перебіг та результат епідемічних захворювань.

Імунна система, як і будь-яка інша система організму, може захворіти. У випадку, коли вона помилково реагує на свої власні клітини та тканини, вважаючи їх чужими, — це аутоімунний розлад. Коли імунна система не помічає мутантні клітини – це рак. Коли вона налаштовує організм на підвищену чутливість, замість того, щоби захистити його від чужорідного елемента,- це всім відома алергія.

Імунна недостатність може бути результатом вірусних і бактеріальних інфекцій, авітамінозу, голодування, стресів, психічних та фізичних травм, перевтоми, хронічних хвороб, старіння, систематичного прийому алкоголю та наркотиків.

Література:

  1. Агафонова И.М. Всесильный иммунитет: траволечение иммунопатологических состояний. — М.: «Миклош», 2007. — 64 с.
  2. Болотов Б.В. Повышение иммунитета и регенерация тканей по Болотову / Б.В.Болотов, Г.А.Погожев. — СПб.: Питер, 2012. — 160 с.
  3. Врожденный иммунитет и активация атерогенеза / В.Н. Цыган [и др.] // Военно-медицинский журнал. — 2016. — № 3. — С. 47-54.
  4. Демецкая А. Иммунопрограмма в вопросах и ответах / А. Демецкая // Фармацевт-практик. — 2017. — № 7/8. — С. 24-25.
  5. Демецкая А. Когда нарушен иммунный ответ: иммуномодуляторы и иммуностимуляторы / А. Демецкая // Фармацевт практик. — 2017. — № 4. — С. 28-29
  6. Зайцева О.В. Инфекция и иммунитет: актуальные вопросы в практике педиатра // Детские инфекции. — 2015. — Т. 14, № 1. — С. 36-43.
  7. Иммунная система у недоношенных детей / Н.Л. Аряев [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. — 2017. — Т. 7, № 1. — С. 14-18
  8. Перинатальні аспекти формування імунного статусу дитини / М.В. Макаренко [и др.] // Перинатологія та педіатрія. — 2017. — N 1. — С. 95-102.
  9. Ткаченко Т. Антитела против бактерий: старая идея, новые технологи [ИММУННЫЕ СЫВОРОТКИ] / Т. Ткаченко // Фармацевт практик. — 2017. — № 6. — С. 18-19
  10. Харченко Н. В. Как с помощью коррекции биоценоза укрепить иммунитет? / Н. В. Харченко // Участковый врач. — 2017. — № 2. — С. 55-56.
  11. Эволюция и возрастные особенности врожденной и адаптивной иммунной системы / А.Е. Абатуров [и др.] // Современная педиатрия. — 2016. — N 3. — С. 74-84.