Синдром неспокійних ніг: чому “крутить” кінцівки, як лікувати

Синдром неспокійних ніг (СНН) – достатньо розповсюджене захворювання, хоча діагностують його не досить часто. Справа в тому, що невролог, а лікують СНН  саме лікарі цього профілю, при огляді пацієнта ніякої патології з боку кінцівок, як правило, не знаходить. УЗД, міографія, електроенцефалограмма, інші обстеження теж можуть показати, що з судинами, нервами, суглобами все в нормі. Відповідно, ясності в картину захворювання не вносять.

Пацієнт на прийомі скаржиться, що не може спати – у ногах має відчуття повзання  мурашок, печіння, поколювання, пощипування, скаржиться на посмикування ніг, часто відчуваючи тупий або ріжучий біль.

І всі ці неприємні відчуття зникають, слабнуть, варто лише почати рухати ногами або пройтись по кімнаті. Однак, якщо припинити рухову активність, неприємні відчуття з’являються знову. І ось так – до самого ранку, не маючи можливості повноцінного сну. Відомо, що причиною 15% усіх випадків порушення сну є СНН, який може бути самостійним захворюванням або супроводжувати різноманітні захворювання.

Вперше СНН був описаний англійським лікарем Томасом Уіллісом більше 300 років тому, а в середині XX століття шведський дослідник Карл-Аксель Екбом розробив чіткі критерії для діагностики захворювання і запропонував термін «неспокійні ноги». Після чого СНН отримав іще одну назву – хвороба Екбома.

Епідеміологічні дослідження показали високу частоту хвороби Екбома (до 5-10%), однак у більшості випадків вона залишається недіагностованою. Навіть при сприятливій ситуації, коли лікарі добре інформовані про критерії діагностики цього захворювання, правильний діагноз встановлюється лише у кожного четвертого хворого.

СНН може носити первинний характер, виникаючи самостійно при відсутності інших захворювань. Первинний СНН зазвичай рано проявляється (як правило, до 30-річного віку), повільно прогресує і зберігається все життя. Генеалогічні дослідження виявили велику роль спадкової схильності до даного захворювання.

Сукупність симптомів, характерних для СНН, також можуть супроводжувати ряд фізіологічних станів та деякі хвороби. Найчастіше вторинний СНН виникає при дефіциті заліза, у жінок під час вагітності, на кінцевій стадії уремії. Окрім того, симптоми СНН можуть з’являтися на фоні цукрового діабету, ревматоїдного артриту, амілоїдозу, при дефіциті вітамінів групи В, нестачі магнію, ураженні спинного мозку, нейропатії, інших неврологічних захворюваннях, при алкоголізмі тощо. Симптоматичний СНН, на відміну від первинного, з’являється зазвичай у більш старшому віці і зникає у випадку  усунення причини – вилікування від основного захворювання або зміни фізіологічного стану.

В основі діагностики СНН лежать чіткі клінічні критерії. Окрім вищеописаних симптомів, відмічається нав’язливе спонукання до руху. Відмічені симптоми виникають у спокої. Посилюються до вечора та вночі, з максимальним проявом опівночі або біля 4 годин ранку. Навіть під час сну у більшості хворих відмічаються періодичні мимовільні рухи нижніх кінцівок. Хворий часто просинається, йому тяжко заснути знову. Після такого сну відчувається втома, хворий в’ялий та роздратований.

У більшості пацієнтів симптоми СНН проявляються не рідше одного разу на тиждень. Приблизно у третини пацієнтів відмічається тяжка форма СНН, з появою симптомів частіше ніж два рази на тиждень, навіть з щоденною симптоматикою.

Симптоми СНН можуть посилюватись  при вживанні алкоголю та продуктів, що містять кофеїн – кави, чаю, шоколаду. Тому з раціону пацієнтів вони повинні бути виключені.

Патогенез СНН до кінця не вивчений. Відомо лише, що його поява пов’язана з дисфункцією дофамінергічних систем, зокрема, з порушенням обміну дофаміну в центральній нервовій системі і, відповідно, тормозних процесів, в яких він приймає участь.

Лікувальна тактика при СНН залежить від характеру захворювання (первинного чи вторинного) і складності клінічних проявів. При первинному СНН лікування довготривале і симптоматичне. Терапія вторинного СНН  направлена на усунення основного захворювання.

Протікання хвороби Екбома може ускладнитись при  застосуванні таких ліків як антигістамінні, протиблювотні препарати, антидепресанти, антипсихотичні, антиконвульсанти, препарати літію, блокатори кальцієвих каналів.

При легкій формі СНН, коли симптоми виникають епізодично і суттєво не впливають на якість життя пацієнта, назначають, як правило, немедикаментозне лікування. Рекомендується чітке дотримання режиму дня зі зміщенням сну на більш пізній час, помірна фізична активність, гарячі або холодні ванни для ніг, масаж ніг перед сном. Для цього згодиться ручний масажер – дерев’яний або голчастий. Процедуру проводити приблизно 10 хвилин перед сном. Можна самому помасажувати  ступню та гомілку з дитячим або іншим жирним кремом.

Корисні короткі контрастні обливання ніг – дуже холодною та  дуже гарячою водою, але лише для того, щоб зняти неприємні відчуття.

Ноги при СНН  віддають перевагу теплу, а холод прояви синдрому посилює, тому холодними процедурами не потрібно захоплюватися. Перед сном можна прийняти теплу ванну або потримати ступні під струменем теплої води. Якщо ступні трохи мерзнуть, потрібно одягнути  легкі бавовняні шкарпетки.

Якщо хворий проснувся вночі або так і не заснув звечора, потрібно, щоб допоміжні процедури, у тому числі ходіння по кімнаті, не були довготривалими. Від неприємних відчуттів можна позбавитися, а от заснути знову буде тяжко.

Прогулянки та інші процедури, які проводяться перед сном, повинні бути помірними. Надмірні навантаження можуть посилити прояви СНН.

Сучасні фармакологічні засоби дозволяють в більшості випадків добитися повного усунення симптомів і суттєво покращити якість життя у переважної більшості хворих з синдромом неспокійних ніг.

Список літератури:

  1. Антонюк Т. Синдром беспокойных ног: современные подходы к терапии / Т. Антонюк // НейроNEWS. – 2017. – №2. – С. 14-18.
  2. Болезнь Экбома: распространенное заболевание – редкий диагноз // Участковый врач. – 2015. – №1. – С. 8-9.
  3. Кадыков А. Что по ночам покоя не дает? // Будем жить!. – Киев, 2019. – С. 20-25. – (Библиотечка “ЗОЖ” : Предупреждение плюс Украина , приложение к газете “ЗОЖ”, №11, 2019 г.).
  4. Літвінова Н.Ю. Хвороба Вілліса-Екбома (синдром неспокійних ніг) // Серце і судини. – 2015. – №2. – С. 104-106.