Стоматологія

stomatologiya

Стоматологія — це медична наука, яка вивчає причини виникнення, розвиток і лікування захворювань ротової порожнини та щелепно-лицевої ділянки, а також методи профілактики цих захворювань. Слово »стома» походить від давньогрецького та означає «рот»‘.

Зуболікування виникло ще у далекому минулому, про це свідчать пам’ятки культури стародавньої Індії, Китаю, Вавілону. У папірусі Еберсту (2-3 тисячі років до нашої ери) були наведені рецепти відварів, мазей із лікарських трав, полоскань при захворюванні зубів. Також відомий філософ Гіппократ ще 440 років до нашої ери запропонував метод вправлення вивиху нижньої щелепи, а також розробив спеціальний порошок для догляду за зубами. Захворюванню зубів присвячували свої праці Цельс, Гален та інші давньоримські вчені.

Стоматологія, як наука, почала розвиватися лише у 18 столітті. Засновником стоматології, як самостійної медичної спеціальності, був відомий французький лікар П’єр Фошар. Він написав працю »Хірург-дантист чи лікування зубів», де узагальнив досвід лікування зубів зі стародавніх часів. А також запропонував ряд медичних інструментів для видалення зубів, розробив різні методи протезування та вперше дав класифікацію захворювань ротової порожнини. Заслугою Фошара є також те, що він запровадив звання хірурга-дантиста, для здобуття якого потрібно було складати екзамен.

До революції 1917 року налічувалось п’ять тисяч зубних лікарів, жоден з них не мав вищої освіти. У 1918 році при медичних факультетах було відкрито спеціальні кафедри одонтології, де навчали студентів стоматологічній справі. В Україні в 1919 році відкрився одонтологічний інститут в місті Києві, потім у Харкові та інших містах. На даний час в нашій країні налічується 18 стоматологічних факультетів у медичних університетах, а також відкриті в медичних коледжах відділення, які готують зубних лікарів та зубних техніків. Майбутні спеціалісти будуть надавати медичну стоматологічну допомогу та проводити профілактику захворювань ротової порожнини та щелепно-лицевої ділянки.

Стоматологію можна поділити на такі розділи — терапевтичну, хірургічну, ортопедичну та дитячу.

Терапевтична стоматологія вивчає етіологію, патогенез, вдосконалює методи лікування зубів, слизової оболонки ротової порожнини, а також захворювання губ та язика. Методи терапевтичної стоматології спрямовані на збереження зубів, відновлення їхньої анатомічної форми й фізіологічної функції, на запобігання стоматологічним захворюванням. Основними найпоширенішими захворюваннями, які належать до терапевтичної стоматології належать карієс зубів, захворювання пародонту. А також інфекційні, паразитарні та грибкові захворювання слизової оболонки рота, губ та язика.

Хірургічна стоматологія займається питанням лікування хірургічних захворювань і ушкодження зубів, надає допомогу при дефектах та деформаціях щелепно-лицевої ділянки. До хірургічної стоматології відносяться такі хвороби, як гострий періодонтит, тяжке прорізування зубів, різні абсцеси та новоутворення щелепно-лицевої ділянки, травматичні ушкодження м’яких тканин обличчя та шиї, слино-кам’яна хвороба та інші.

Ортопедична стоматологія — це галузь стоматології, яка займається розпізнанням, профілактикою та лікуванням природжених та набутих дефектів, ушкоджень і деформацій органів зубо-щелепного апарату. Велике місце в ортопедичній стоматології посідає протезування. Протез зуба не тільки усуває дефекти зубних рядів, а й запобігає наступному його руйнуванню. Протези, які знімаються, не тільки забезпечують пережовування їжі, а й сприяють нормалізації мови, відновлюється попередня форма обличчя.

Дитяча стоматологія відноситься до наймолодшої галузі стоматології. Основне її завдання — профілактика, зниження захворюваності зубів та порожнини рота у дітей. Адже, такі захворювання, як карієс зубів, вогнищеві інфекції при пародонті та інші, призводять до ревматизму у дітей.

Основне завдання в стоматології — це профілактика таких поширених захворювань, як карієс, пародонтоз. На них хворіє понад 90% людей. Більшість лікарів-стоматологів пов’язують розвиток цих захворювань з дією таких факторів, як надмірне вживання вуглеводів, недостатня кількість вітамінів, низький вміст фтору та інших мікроелементів у питній воді, продуктах харчування, а також з недостатньою гігієною порожнини рота. Для реалізації масової профілактики стоматологічних захворювань складають державні, регіональні програми, контроль за якими здійснюють відділи охорони здоров’я разом з лікарями стоматологами. Одним із найефективніших профілактичних заходів повинно бути гігієнічне виховання населення, яке включає правильний догляд за порожниною рота. Адже кожна людина проводить індивідуальні профілактичні заходи відповідно до її знань, виховання, звичок та рекомендацій лікаря. Ведення здорового способу життя, раціональне харчування, відсутність шкідливих звичок, відвідування два рази на рік лікаря стоматолога дасть свої позитивні результати. Здорові зуби — це красива і білосніжна усмішка та запорука здоров’я людини.

Література:

  1. Возная И.В. Роль гигиенического воспитания и санитарного просвещения в профилактике заболеваний пародонта у взрослого населения при наличии ортопедических конструкций // Україна. Здоров’я нації. — 2015. — № 1. — С. 45-48.
  2. Дерейко Л.В. Гармония десны («розовая» эстетика) и факторы, обеспечивающие ее // Стоматология. Эстетика. Инновации: международный научно–практический журнал. — 2017. — Т. 1, № 1. — С. 150-160.
  3. Савчук О.В. Розширення профілактичної спрямованості стоматологічної допомоги // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. — 2015. — N 3. — С. 14-16.
  1. Історія профілактики стоматологічних захворювань // Профілактика стоматологічних захворювань: навч. посібник / Т.П. Кравець та ін.; ред.: Н.І. Смоляр, О.М. Гуменюк — Львів: «Магнолія 2006», 2016 –Розд. 4.1.-с.107-109
  2. Історія розвитку стоматології//Стоматологічні захворювання: терапевтича допомога / ред. Борисенко А.В. — Київ: ВСВ «Медицина», 2017 .- Розд. 1.- с.5-11
  3. Сучасні предмети догляду за ротовою порожниною, методики чищення зубів у дорослих і дітей / Г.М. Мельничук [и др.] // Клінічна стоматологія. — 2017. — N 2. — С. 19-29