Слухові розлади у постраждалих в зоні АТО/ООС

Актуальність проблеми сенсоневральної приглухуватості не зменшується з часом. Серед великої кількості етіологічних факторів сенсоневральної приглухуватості одним з основних являється шумовий фактор. Серед шумових факторів особливе місце займає вплив звуків високої інтенсивності – акубаротравма, яка може викликати значне пошкодження слухової системи.

Останнім часом активізація військової та терористичної діяльності на Сході країни, що супроводжується мінно-вибуховими та іншими травмами, призводить до зростання кількості людей, що отримують акутравматичне ураження, яке супроводжується скаргами на слухові та вестибулярні розлади.

Бійці збройних сил України, Національної гвардії України, добровольчих батальйонів та мирні жителі районів, де відбуваються обстріли, скаржаться на зниження слуху, закладання та біль у вухах після акутравми, запаморочення, оглушеність, порушення рівноваги, погану переносимість гучних звуків, головний біль, суб’єктивний шум у вухах, особливо високочастотний.
Ураження органа слуху при дії окремого типу озброєння зустрічається рідко – переважно при пострілах з гранатомету РПГ-7, РПГ-22, розривах мін.

Часто хворі відмічають кілька типів вражаючого агенту – наприклад, розрив міни та підрив бойових машин з наступним артобстрілом. Дія різних видів зброї створює умови для більш вираженого ураження слухової системи внаслідок акубаротравми. Часто дія інтенсивного звуку і зміни тиску посилюють одне одного, що створює умови для більшого руйнівного впливу на слухову систему людей.
Найбільше поширення мають ураження органу слуху, спричинені пострілами з гранатометів, вибухами міни, застосуванням стрілецького озброєння. Мінометні, гранатометні обстріли та задіяння тяжкої артилерії викликали найбільш тяжкі ураження слухової системи.

При бойовій акутравмі страждають як периферичний, так і центральні відділи слухового аналізатора.

Потрібно зважати, що шум, звуки високої інтенсивності чинять системну дію не лише на слухову систему, але й на увесь організм постраждалого. Тому при акутравмі поряд з ауральними (які стосуються різних відділів слухової системи) спостерігаються і екстраауральні прояви (з боку органів і систем, не пов’язаних безпосередньо з слуховою системою, але стан яких впливає на слухову функцію). Передусім це стосується центральної нервової системи (мозкового кровообігу) та серцево-судинної системи.

Фахівці припускають, що розвиток тяжкої прогресуючої сенсоневральної приглухуватості у випадку акутравми відбувається саме на фоні порушень у центральних відділах слухового аналізатора та лімбіко-ретикулярних структурах головного мозку, які можуть відображати розлади процесів центральної регуляції слухової системи, а також збій компенсаторних механізмів у процесі реалізації компенсаторних реакцій у відповідь на акутравму. Тому, у пацієнтів з акутравмою, окрім дослідження стану слухового та вестибулярного аналізаторів, доцільним є дослідження функціонального стану ЦНС.

Якщо враховувати результати різних методів комплексного дослідження, то це дозволить надійно, детально і повністю діагностувати порушення слухового аналізатора. Зокрема, метод отоакустичної емісії забезпечує виявлення ранніх порушень та об’єктивної констатації змін у рецепторному відділі слухового аналізатора. Детальна діагностика забезпечує призначення комплексного та ефективного лікування хворих з акутравмою, які постраждали в зоні проведення АТО/ООС .

Список літератури:

  1. Аналіз обставин (умов) отримання акутравми та основних скарг у осіб, які постраждали в зоні проведення антитерористичної операції, з різним ступенем сенсоневральних порушень слуху / Т.А. Шидловська, Л.Г. Петрук, Т.В. Волкова, О.С. Пойманова // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2017. – №5. – С. 4-12.
  2. Стан біоелектричної активності головного мозку в осіб, які отримали акутравму в зоні проведення антитерористичної операції / Т.А. Шидловська, М.С. Козак, Л.Г. Петрук, К.В. Овсяник // Український журнал з проблем медицини праці. – 2018. – №2. – С.68-78.
  3. Типи аудіометричних кривих у пацієнтів, які отримали акутравму в зоні проведення антитерористичної операції / Т.А Шидловська [та ін.] // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2017. – №2. – С. 4-21.
  4. Шидловська, Т.А. Дані об’єктивних методів дослідження слухового аналізатора у осіб, які знаходилися у зоні проведення антитерористичної операції / Т.А. Шидловська, Л.Г. Петрук // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2015. – №5. – С. 22-27.
  5. Шидловська, Т.А. Лікування сенсоневральних порушень слуху у осіб, які зазнали акутравми у зоні проведення антитерористичної операції/ Т.А. Шидловська, Т.В. Шидловська, Л.Г. Петрук // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2016. – №6. – С. 14-27.
  6. Шидловська, Т.А. Оцінка вестибулярної функції у військовослужбовців з бойовою акутравмою, отриманою в зоні проведення антитерористичної операції, з урахуванням ступеню порушень слухової функції / Т.А. Шидловська, Л.Г. Петрук, І.А. Бєлякова // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2018. – №2. – С. 4-17.
  7. Шидловська Т.А. Показники отоакустичної емісії на частоті продуктів спотворення у осіб, які отримали акутравму в зоні проведення антитерористичної операції з різним ступенем порушень слухової функції / Т.А. Шидловська, Л.Г. Петрук // Український журнал з проблем медицини праці. – 2018. – №3. – С. 43-54.

Джерело фото: https://bit.ly/32GNAmA