Що таке дифтерія?

Scho-take-dyfteriyaЩе за часів Гіппократа і Галена було відоме захворювання під назвою «смертельна виразка глотки», або «ядуха». Та тільки 135 років тому двоє вчених Клебс Т.(1883 рік) та Леффлер Ф.(1884 рік) виявили та описали збудник дифтерії. Але, не зважаючи на це, лікарі ще довгий час були безпорадні у боротьбі з цією хворобою. Епідемії дифтерії, які вражали здебільшого дитячу частину населення, перебігали важко: вмирали 7 із 10 захворілих. Надія на порятунок появилася лише після того, як шляхом імунізації коней одержали протидифтерійну сироватку. Вона була з успіхом використана для лікування людей, хворих на дифтерію. Авторам цього винаходу у 1902 році було присуджено Нобелівську премію. Використання сироватки дозволило зменшити смертність у 10 разів.

Однак, лише в 20-х роках минулого сторіччя було створено вакцину – дифтерійний анатоксин. Проведена масова вакцинація дала змогу виставити надійний бар’єр на шляху поширення смертельної недуги. У тих країнах, де вакцинація проходила за планом, дифтерія фактично зникла. В Україні в 1960-1980 роках реєструвалися поодинокі випадки, але з кінця 80-х років починає зростати захворювання у Східноєвропейському регіоні, переважно в Україні та Росії. У 1981 році показник захворюваності на дифтерію в Україні становив 0,06 на 100 тис. населення, в 1991 р. він досяг 2,2 на 100 тис. населення. Згідно статистичних показників за 2017 рік в Україні не було жодного випадку на захворювання дифтерію.

Що таке дифтерія? Це гостре токсико-інфекційне захворювання, яке передається крапельним шляхом. Йому властиве місцеве запалення слизових оболонок ротоглотки та носоглотки, загальна інтоксикація організму, що уражає серцево-судинну та нервову системи.

Збудники дифтерії (коринебактерії) нерухомі палички. Вони мають багато факторів «агресії», які здатні завдавати шкоди організму. Дифтерійний токсин – одна з найсильніших біологічних отрут.

Дифтерійні бактерії дуже стійкі до низьких температур, але швидко гинуть під прямими сонячними променями. Кип’ятіння та дезінфікуючи розчини вбивають їх за дві хвилини. У висушеному стані на предметах (іграшках, посуді, білизні тощо) вони зберігають свою життєздатність до двох тижнів, у молоці і воді до двадцяти днів.

Слід пам’ятати, що джерелом інфекції є лише людина. Це можуть бути не тільки хворі люди, які виділяють дифтерійні збудники разом з краплинами слини під час розмови, кашлю, чхання, а й носії, тобто люди, що не мають клінічних ознак хвороби та вважають себе здоровими.

Особливості перебігу хвороби мають бути відомі кожній людині. З моменту зараження до появи перших ознак захворювання минає від двох до десяти днів (інкубаційний період). Найчастіше уражається слизова оболонка ротоглотки, звідки поширюється процес на слизову носа, гортані, інколи реєструється дифтерія бронхів, очей, вух, статевих органів, шкіри.

Особливо в перші дні дифтерія нагадує ангіну. Захворювання починається з болю в горлі, загальної слабкості, помірного підвищення температури тіла. Бувають випадки, коли ознаки хвороби настільки невиразні, що хворий не звертає на них уваги. Підступність хвороби полягає в тому, що перші два дні характерні для дифтерії зміни на мигдаликах можуть бути відсутні, але в подальшому з, у разі спроб її зняти травмується поверхня слизової оболонки. Іноді різка слабкість, серцебиття, запаморочення, утруднене ковтання та дихання, зміна голосу, набряклість підщелепної ділянки та шиї з’являються з перших днів хвороби. Такі хворі потрапляють до лікарень і, незважаючи на тяжкий стан, вони мають непогані шанси на успішне лікування. Що важчий перебіг захворювання, то сильніші симптоми інтоксикації: різка слабкість, головний біль, блювання.

Які наслідки дифтерії? У перші дні хвороби при вираженому токсикозі смерть може настати від інфекційно-токсичного шоку. При цьому симптоми тяжкої інтоксикації можуть «маскувати» менше виражені прояви (набряк, біль у горлі).

Найчастіше при дифтерії уражується серце – виникає міокардит. Його ознаки з’являються на першому тижні захворювання. У важких випадках наростає серцева недостатність, що може стати причиною смерті. Ускладнення з боку серця можуть з’явитися пізніше – на другому і навіть четвертому тижні захворювання.

При ураженні периферичних відділів нервової системи свідчать порушення в чуттєвій та руховій сферах. У важких випадках це супроводжується сильними больовими відчуттями. У хворих можуть порушуватися ковтання та зір. При прогресуванні процесу може розвинутися м’язова слабкість. Поліневрит іноді триває до шести місяців, але прогноз можу бути сприятливим при умові надання своєчасної кваліфікованої медичної допомоги.

Дифтерія не та хвороба, яку можна вилікувати народними та гомеопатичними методами. Про це свідчить історія боротьби з дифтерією. При появі будь-яких, навіть, здавалося б, типових, проявів респіраторних захворювань необхідно звернутися до лікаря. Ні в якому разі не лікувати дифтерію вдома. Це дуже небезпечно.

Основний засіб профілактики дифтерії – профілактичні щеплення. Їх проводять згідно з визначеним графіком, який необхідно чітко дотримуватися.

Будьте здорові! Бережіть себе і своїх рідних.

Література:

  1. Анастасій І.А. Особливості перебігу дифтерії в сучасних умовах / І.А. Анастасій // Актуальная инфектология. – 2017. – № 1. – С. 17-19
  2. Анчишкін А. Дифтерія – забута інфекція. Чи забута? / А. Анчишкін // Участковый врач. – 2017. – N 8/9. – С. 36-38.
  3. Возіанова Ж.І. Дифтерія. – К.: [Б.в.], 1995. – 14 с.
  4. Голяновський В. Безпека імунізації під час вагітності. Огляд доказів (частина 1) / В. Голяновський // З турботою про жінку. – 2018. – № 2. – С. 43-47.
  5. Імунобіологія дифтерії. Нові підходи до профілактики, діагностики та лікування захворювання: на англ. / Д.В. Колибо [и др.] // Біотехнологія. – 2013. – Т. 6 № 4. – С. 43-62.
  6. Малюга В. Чи може повернутись дифтерія? / В. Малюга // Бібліотека сімейного лікаря та сімейної медсестри. – 2018. – № 1. – С. 23-28.
  7. Малюга В. Чи може повернутись дифтерія? / В. Малюга, М. Михайленко // Журнал головної медичної сестри. – 2015. – N 1. – С. 5-13.
  8. Плаксивий О.Г. Дифтерія / О.Г. Плаксивий // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 2018. – N3 – С. 79-86.
  9. Шаповал В. Чи повернеться епідемія дифтерії знову? / В. Шаповал // СЕС. Профілактична медицина. – 2013. – № 5. – С. 36-37.