Психопатологічні особливості розладів психіки у вимушених переселенців

psyhopatologichni-osoblyvosti-rozladiv-psyhiky-u-vymushenyh-perecylencivПитання постстресових розладів у вимушених мігрантів є надзвичайно актуальним для вітчизняних психіатрів на протязі останніх років, коли значна частина людей, внаслідок військових дій на Сході країни, змушена шукати прихистку на мирних територіях України. Вимушене переселення є складною життєвою ситуацією для людей, яких це спіткало. Безліч складних економічних, соціальних і психологічних проблем відчувають мігранти в процесі вимушеного переїзду, адаптації та облаштування на новому місці.

Травмування психіки у біженців відбувається під дією певних чинників, яким є невизначеність стану та недостатність достовірної інформації про ситуацію в новому місці перебування; страх втратити майно, що лишили без нагляду у своєму постійному помешканні; дискомфорт від побутової невлаштованості; невпевненість через нестачу грошей, відсутність роботи; переживання через труднощі з влаштуванням дитини до дитячого садка та школи.

В результаті обстеження (Л.Ф. Шестопалова, В.А. Кожевнікова, О.О. Бородавко, Ю.С. Бучок) групи жінок, переселених із зони АТО, виявлено 49,9% осіб з розладами адаптації, симптоматикою яких були гіперактивація, уникання. Було звернуто увагу на прояви емоційної холодності, тривожно-фобічних переживань, емоційної лабільності, астенії, у деяких випадках – ознаки алкоголізації.

Симптоми уникання, тобто прагнення уникнути будь-яких розмірковувань, хвилювань і спогадів про пережиту травму, у переміщених осіб спостерігаються досить вираженими. Це спонукає до виникнення почуття віддаленості, відособленості від оточуючих людей, прагнення вести ізольований спосіб життя. До життєвих цінностей, які раніше були вагомими, у багатьох переміщених осіб втрачається інтерес. Вони не вбачають життєвої перспективи, не змальовують життєві плани на майбутнє, мають думки про швидке настання смерті. Емоції у цих людей не мають яскравості вираження, це ж стосується навіть почуття любові до найближчих людей. Психологічна травматизація хворого призводить до ангедонії, тобто відсутності відчуття радості, насолоди.

У цивільних осіб, які втратили рідних та близьких, отримали збитки внаслідок втрати майна, постстресовий розлад (ПТСР) був більш вираженим.

У осіб старшого та пенсійного віку, особливо з основною соматичною патологією, під час проведеного дослідження (Коваленко Н.В.) виявлено знижений настрій, порушення сну, роздратованість, нестриманість, емоційна нестійкість (сльозливість навіть з незначного приводу), небажання жити. Постраждалі вказували на різке зниження пам’яті, кмітливості, концентрації уваги. У цих осіб спостерігався тривожний (51,4%) та депресивний (42,8%) синдроми, з них у 25,7% виникали суїцидальні думки та наміри (що свідчить про високий та середній ризик суїциду). У 25,7% діагностовано окремі симптоми ПТСР, такі як уникання та перезбудження, емоційне оніміння, які свідчать про розлад адаптації.

Згідно дослідження (Пономарьов В.І., Самойлова Є.В.) рівень ПТСР у групі дітей з сімей переселенців констатований досить значної сили та глибини. «Фобічний» симптомокомплекс (постійні страхи, тривожність, нестійкість і порушення сну, висока емоційна напруга, активація захисних комунікативних механізмів) виявлений у 65,5% досліджених, симптомокомплекс «Нав’язливість» (нав’язливі думки про психотравмуючу ситуацію, постійне повернення до моменту впливу психотравми, нові яскраві психічні «переживання», неприємні сновидіння) — у 80,9%, симптомокомплекс «Уникнення» — у 68,7%. Прояв і розвиток ПТСР у дітей мають ряд особливостей порівняно з дорослими, що пов’язано з особливостями дитячої психіки. У дітей з сімей вимушених переселенців, які перебували тривалий час у зоні бойових дій, спостерігається підвищена тривожність, невпевненість у собі, імпульсивність дій. Поведінка більшості дітей-переселенців характеризується установками інтроверсії (схильність жити у світі власних думок, уяви і почуттів, слабкість контактів, пасивність). Діти сповнені відчуттям самотності.

Висновки досліджень свідчать, що нагальною проблемою є постстресовий розлад та психологічна та соціальна дезадаптація переміщених осіб, що потребує пильної уваги фахівців, проведення програм спеціальних психокоригуючих тренінгів і занять, які мають бути спрямовані на вироблення у них стійких психологічних захисних механізмів щодо впливу різних життєвих чинників.

Література:

  1. Вербицкий Е.Ю. Гендерные особенности распространенности и клинико-психопатологические проявления нозологических форм непсихотических психических, связанных со стрессом расстройств у вынужденных переселенцев из зоны антитеррористической операции в Луганской области / Е.Ю. Вербицкий // Психиатрия психотерапия и клиническая психология. — 2016. — Том 7 N 3. — С. 323-328
  2. Герасименко Є.В. Діагностика і психотерапія психогенних порушень у дітей із родин вимушених переселенців / Є.В. Герасименко // Медицинская психология. — 2016. — Т. 11 № 2. — С. 79-82
  3. Клініко-психологічні прояви постстресових розладів у цивільних осіб, тимчасово переміщених із зони АТО / Л.Ф. Шестопалова [та ін.] // Медицинская психология. — 2016. — Т. 11 № 4. — С. 3-6
  4. Коваленко Н.В. Аналіз психопатологічних особливостей розладів психіки та поведінки у вимушених переселенців / Н.В. Коваленко // Ліки України. — 2016. — № 4. — С. 12
  5. Напрєєнко О.К. Комплексна психологічна та наркологічна допомога постраждалим у збройних конфліктах, при мирних протестах і вимушеним переселенцям / О.К. Напрєєнко, Н.Ю. Напрєєнко // Український терапевтичний журнал. — 2015. — № 3. — С. 80-85
  6. Пономарев В.И. Характеристика индивидуально-психологических особенностей детей с посттравматическим стрессовым расстройством из семей вынужденных переселенцев / В.И. Пономарев, Е.В. Самойлова // Психиатрия психотерапия и клиническая психология. — 2016. — Том 7 N 4. — С. 513-530
  7. Психосоціальна реабілітація постраждалих та переміщених із зони АТО на базі Центру психосоціальної реабілітації дітей та підлітків «Фельдман екопарк»: Тези ІІ міжнародної конференції з психосоціальної реабілітації дітей та підлітків // Чоловіче здоров’я, гендерна та психосоматична медицина. — 2016. — № 2. — С. 77-164
  8. Самойлова О.В. Вивчення депресивних проявів у дітей вимушених переселенців із посттравматичними стресовими розладами / О.В. Самойлова // Медицинская психология. — 2016. — Т. 11 № 3. — С. 87-91
  9. Самойлова О.В. Особистісна самооцінка дітей із сімей вимушених переселенців із проявами посттравматичного стресового розладу / О.В. Самойлова // Медицинская психология. — 2016. — Т. 11 № 2. — С. 26-31
  10. Тодорюк О.В. Посттравматичний стресовий розлад як чинник утруднення соціальної адаптації дітей-переселенців із зони АТО: Матеріали Х науково-практичної конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю «Актуальні проблеми сучасної медичної психології» (21-22 квітня 2016 року м.Київ, Україна) / О.В. Тодорюк // Український науково–медичний молодіжний журнал. — 2016. — N 2. — С. 71-72
  11. Шпильовий Я.В. Клініко-феноменологічний аналіз депресії у жінок — вимушених переселенок та дружин учасників АТО / Я.В. Шпильовий // Медицинская психология. — 2016. — Т. 11 № 3. — С. 62-67