Профілактика інфаркту міокарда

profilaktyka-infarktu-miokardaІнфаркт міокарда — захворювання, зумовлене розвитком одного або кількох вогнищ ішемічного некрозу в міокарді. До основних негативних факторів розвитку інфаркту міокарда належать підвищений артеріальний тиск, паління, ожиріння, низька фізична активність, підвищений вміст холестирину в крові, цукровий діабет та інші супутні захворювання, сильний стрес.

Частіше на інфаркт міокарда хворіють чоловіки у віці після 40 років, а жінки після 50 років.

Існує первинна та вторинна профілактика інфаркту міокарда. Первинну профілактику проводять до захворювання інфарктом міокарда, а вторинну — після захворювання.

Суть профілактики — вплив на фактори ризику, зміна способу життя, корекція психологічних проблем, при необхідності — медикаментозна терапія.

Постійний контроль показників артеріального тиску, рівня холестерину та глюкози крові, маси тіла, відмови від паління, правильне харчування сприяє забезпеченню первинної профілактики інфаркту міокарда.

Вторинна профілактика інфаркту міокарда спрямована на попередження ускладнень та повторних інфарктів міокарда. Тому головним напрямом вторинної профілактики захворювання є своєчасна діагностика, яка дозволить вчасно розпочати лікування і уникнути більшості ускладнень.

Для хворого дуже важливим є його психологічний настрій і внутрішня установка на одужання. Особливо важливі перші шість-сім тижнів після гострої стадії інфаркту, коли серце пристосовується до нових умов роботи і організм починає справлятись з хворобою. Дуже важливо створити в цей період бережний режим, старатись уникати негативних емоцій.

Душевному комфорту сприяє спокійний сон. Краще спати при температурі 20 градусів і нижче. Добре погуляти перед сном, випити стакан кефіру чи стакан теплого молока з 1 ст. ложкою меду. Перед тим як лягти спати, можна прийняти теплу ванну протягом 15-20 хвилин.

Починати день треба з невеликої розминки. Під час нічного сну тонус серцево-судинної системи значно знижений, а 5-6 хвилин нескладних фізичних вправ полегшать перехід до денної діяльності.

Після перенесеного інфаркту фізичне навантаження слід збільшувати обережно і поступово. Найбільш підходить спокійна хода по рівній місцевості. Хода покращує апетит, заспокоює нервову систему і викликає позитивні емоції. Спочатку маршрут не повинен перевищувати 500 м. Через тиждень можна збільшувати тривалість ходи кожен день на 200-300 м. В подальшому рекомендується щодня проходити від 4 до 5 км. Під час ходи необхідно періодично відпочивати по1-2 хвилини.

Заняття гімнастикою, фізичними вправами повинні проходити під контролем пульсу і самопочуття. Частота пульсу при фізичному навантаженні не повинна перебільшувати 20-30 ударів за хвилину в порівнянні з його частотою в стані спокою.

Головний секрет успіху від фізичних занять залежить від їх систематичності. Перерва в один-два тижні веде до повного зникнення оздоровчого ефекту. Важливо продовжувати заняття в будь-яких умовах.

Правильний раціон — один із головних факторів профілактики інфаркту міокарда. Харчуватись необхідно 4-5 разів на добу, але невеличкими порціями. Найбільш природня їжа для людини — рослинна, яка складається із зернових круп, овочів, фруктів, листя. Рослини містять клітковину, яка сприяє видаленню із організму шлаків і жиру. Особливу увагу треба приділити овочам (моркві, буряку, кабачкам), чорносливу, куразі, горіхам, бананам, до складу яких входять важливі мікроелементи ( калій, фосфор, залізо, магній, йод). Овочі та фрукти краще застосовувати в сирому вигляді, щоб уникнути втрати вітаміну С, який сприяє укріпленню стінок судин.

Однією з причин розвитку атеросклерозу, який спричиняє інфаркт міокарда, часто буває підвищений рівень холестерину в крові. Найбільшим вмістом холестерину відрізняються яйця, сир, нирки, печінка.

Рослинні масла (оливкове, кукурудзяне, соняшникове, соєве, арахісове) перешкоджають всмоктуванню холестерину в шлунково-кишковому тракті та блокують його синтез в печінці. Корисна вівсянка, яка також знижує ризик виникнення гіпертонії, цукрового діабету другого типу і перешкоджає розвитку атеросклерозу.

Корисно їсти кожен день біля 150 г риби.

Краще замінити кондитерські вироби сухофруктами, горіхами і медом.

Останній прийом їжі повинен бути не менше ніж за 4-5 годин до нічного сну.

Література:

  1. Канорский С.Г. Конгресс Европейского общества кардиологов (Лондон, 2015): результаты важнейших клинических исследований // Международный медицинский журнал (Харьков). — 2015. — 21, № 4. — С. 5-12.
  2. Малиновская И.Э. Нереализованные возможности вторичной профилактики у пациентов, перенесших инфаркт миокарда // Кардиология: от науки к практике. — 2017. — № 2. — С. 53-69.
  3. Науменко С.Е. Инфаркт миокарда и естественные механизмы защиты: роль обратного захвата норадреналина // Кардиология : ежемесячный научно–практический журнал. — 2016. — Т. 56, № 5. — С. 60-64.
  4. Омоложение инфарктов миокарда и инсультов: современные методы профилактики // Артеріальна гіпертензія. — 2016. — № 4. — С. 57-62.
  5. Отрішко О. Тютюнокуріння як фактор зниження якості життя у хворих, які перенесли інфаркт міокарда // Медсестринство. — 2015. — N 3. — С. 39-42.
  6. Повторный инфаркт миокарда, причины его развития, трудности диагностики и профилактика / Р.А. Новикова [та ін.] // Экстренная медицина. — 2017. — Том 6, № 2. — С. 229-234.
  7. Профілактика гострого інфаркту міокарда // Бібліотека сімейного лікаря та сімейної медсестри. — 2012. — № 3. — С. 14-15.
  8. Рудень В.В. Пацієнти з гострим інфарктом міокарда про куріння тютюну як про модифікований поведінковий фактор ризику в здоров’ї людини (за результатами соціологічного опитування) // Україна. Здоров’я нації. — 2015. — № 2. — С. 20-27.
  9. Рудень В.В. Про шкідливі для здоров’я поведінкові детермінанти, як елементи здорового способу життя, у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда // Львів. мед. часопис = Acta Medica Leopoliensia. — 2016. — Том 22, N 4. — С. 32-37.
  10. Рудень В.В. Шкідливі для здоров’я поведінкові звички як фактори ризику та їх причинно-наслідковий вплив на захворюваність і смертність від гострого інфаркту міокарда серед населення Львівщини // Український медичний часопис. — 2017. — № 2. — С. 121-123.
  11. Суджаева О.А. Комплексная оценка медицинской и социально-экономической эффективности разработанной программы физической реабилитации пациентов с инфарктом миокарда после выполнения чрескожных коронарных вмешательств // Кардиология в Беларуси. — 2015. — № 4. — С. 82-94.
  12. Теренда Н.О. Оптимізація зміни поведінки пацієнтів як один із елементів моделі профілактики та надання інтенсивної медичної допомоги хворим на інфаркт міокарда // Вісник наукових досліджень. — 2017. — N 3. — С. 56-59.
  13. Теренда Н.О. Тенденції та прогноз поширеності стенокардії та інфаркту міокарда в Україні // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. — 2015. — N 3. — С. 35-40.
  14. Ткаченко В.І. Ефективність заходів вторинної профілактики у хворих з постінфарктним кардіосклерозом в практиці лікаря загальної практики — сімейного лікаря // Здоров’я суспільства: науково–практичний журнал міжнародної громадської організації «Міжнародна асоціація «Здоров’я суспільства». — 2017. — Т. 6, № 1/2. — С. 125.
  15. Устінов О. Гострий інфаркт міокарда: порятунок життя стає доступнішим // Український медичний часопис. — 2017. — № 4. — С. 9-10.
  16. WebCardio.org — дайджест [інфаркт міокарда: профілактика, терапія, діагностика] // Therapia. Український медичний вісник. — 2016. — N 2. — С. 43.