Пробіотики: від звичайного кефіру до пробіотиків сьогодення

probiotyky-vid-zvychainogo-kefiry-do-probiotykiv-sogodenniaПробіотики, за визначенням ВОЗ — це живі непатогенні та нетоксичні для людини мікроорганізми, які при застосуванні у відповідній кількості корисні для здоров’я людини, здатні відновлювати нормальну мікрофлору організму, а також згубно діяти на патогенні та умовно-патогенні бактерії. Слово «пробіотик» означає «для життя», а антибіотик «проти життя».

Пробіотики — це фармацевтичні препарати, спеціальні харчові продукти та біологічно-активні добавки, основою яких є живі клітини цілющої мікрофлори, які при природному засобі введення надають позитивні ефекти на фізіологічні, біохімічні, імунні реакції організму людини через оптимізацію та стабілізацію функції її нормальної мікрофлори. Ось чому пробіотичні препарати використовують не тільки для лікування вже сформованих дисбіозів, але й для профілактики їх розвитку у всіх вікових групах населення.

Перші аналоги пробіотиків були описані більше століття тому, завдяки працям І.І. Мечникова (1845-1916). На його думку, головною дисгармонією, яка веде до передчасного старіння, є товстий кишечник. Спочатку він слугує для перетравлення грубої рослинної їжі, а з віком стає свого роду інкубатором для гнилісних бактерій, продуктів обміну, які отруюють організм. Тому для збільшення тривалості життя він пропонував очищувати організм від цих бактерій за допомогою кисломолочних бактерій та пропонував вживати кисломолочні продукти (простокваша Мечникова), які пригнічують діяльність гнилісних бактерій.

У нашому організмі є в 10 разів більше бактерій, ніж своїх клітин. Всього нараховується 3,3 млн. бактеріальних генів, що у 160 разів більше кількості генів людини. Наш кишечник містить близько кілограма бактерій, які допомагають перетравлювати та розщеплювати їжу, виробляти вітаміни й протистояти інфекціям. Є докази того, що бактерії кишечника можуть мати захисні властивості або сприяти розвитку патології — від запалення до цукрового діабету та ожиріння.

Існує багато причин яки впливають на зміну співвідношення нормальної мікрофлори з патогенною. Нетривалі зміни класифікуються як дисбактеріальні реакції, або дисбіоз, а більш стійкі — як дисбактеріоз.

Згідно даних статистики, на кожного жителя нашої країни припадає більше як дві упаковки антибіотиків на рік. Незважаючи на деякі виключення, у більшості випадків лікарські призначення відповідають національним та міжнародним стандартам, але антибіотикотерапія сьогодні є однією з головних причин розвитку дисбіозу — порушення балансу мікрофлори кишечника та слизових оболонок. Пробіотики сприяють відновленню балансу мікрофлори кишечника після антибактеріальної терапії.

За останні 20 років почалось інтенсивне вивчення пробіотиків, досягнуто значний прогрес у розробці клінічно ефективних препаратів пробіотичної серії. Зросла зацікавленість до методів мікробіологічної терапії і застосування пробіотиків.

Пошуки кращого пробіотика завершилися створенням полікомпонентних (мультікомпонентних) препаратів — симбіотиків (від «симбіоз» — співіснування). Кожен препарат який налічує 2-3 штама бактерій, є симбіотиком. Тобто симбіотик це декілька пробіотиків у одному препараті.

До симбіотиків дуже близькі синбіотики (від «синергізм» — взаємне посилення ефекту дії), які поєднують в одному препараті пробіотики і пребіотики — речовини які створюють умови та стимулюють ріст і біологічну/метаболічну активність нормальної мікрофлори кишечника.

Позитивні єфекти пробіотиків:

антибактеріальний ефект;

антиканцерогенна дія;

відновлення балансу мікрофлори товстого кишечника після антибактеріальної терапії;

імуномодулююча дія;

інактивація медіаторів алергії (гістамін, серотонін);

зниження рН у товстому кишечнику;

зниження рівня NHЗ у крові;

покращення мікроциркуляції;

продукування органічних кислот;

синтез травневих ферментів (казеїн, фосфатаза, лізоцим);

синтез вітамінів групи В, фолівоєвої кислоти;

синтез рівня холестерину у крові.

Сьогодні пробіотики застосовуються у моно- і комплексній терапії різноманітних патологій: раку товстої кишки, гострій інфекційній діареї, діареї, пов’язаної з застосування антибіотиків, діареї, пов’язаної з застосування променевої терапії, ерадикації Helicobacter pylori, алергії й алергічних захворювань шкіри, печінкової енцефалопатії, гострих інфекційних захворюваннях (грип, ОРЗ), синдромі подразненого кишечника, некротичному ентероколіті. Застосовують для профілактики системних інфекцій, особливо у спортсменів, лікуванні та профілактиці закрепів, в т.ч. у вагітних, для покращення перетравлювання лактози й зменшення явищ лактазної недостатності, для зниження ризику серцево-судинних захворювань, стимуляції імунітету.

Зростаюча зацікавленість до методів мікробіологічної терапії, активне застосування препаратів, насиченість ринку пробіотиків, особливого значення набуває безпека пробіотиків. Зареєстровані випадки ускладнень в осіб, що тривало приймали окремі пробіотики, розвитку ацидемії у немовлят, аутоімунні захворювання, алергічні прояви та інші стани, обумовлені призначенням великих доз окремих пробіотиків. Це засвідчує про необхідність подальшого глибокого вивчення питань безпеки застосування пробіотиків.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Антибиотики и дисбиоз: выбираем пробиотик // Фармацевт Практик. — 2016. — № 2. — С. 17.
  2. Боброва И. А. Пробиотическая терапия: от простого кефира до пробиотиков 5-го поколения — БИФИТЕНа по технологии MURE // Сімейна медицина. — 2015. — № 5. — С. 135-142.
  3. Ваколюк Е. Пробиотики в кардиологии — наттокиназа и наттозимы / Е. Ваколюк, Л. Рожковская, А. Пронин // Новая Медицина Тысячелетия. — 2015. — № 2. — С. 20-21.
  4. Влияют ли микроорганизмы на наше настроение? // Медицинские аспекты здоровья женщины. — 2016. — N 7. — С. 32-33.
  5. Кашух Е. А. Пробиотики, метаболизм и функциональное состояние сердечно-сосудистой системы / Е.А. Кашух, В.Т. Ивашкин // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2016. — N 1. — С. 8-14.
  6. Ковалёва А.А. И.И. Мечников — основатель теории старения и учения о пробиотиках / А.А. Ковалёва, М.М. Великая // Проблемы старения и долголетия. — 2016. — Том 25, N 1. — С. 11-22.
  7. Лівінська О.П. Пробіотики з антиоксидантними властивостями як основа для створення нових продуктів для людей похилого віку / О.П. Лівінська, Н.К. Коваленко // Проблемы старения и долголетия. — 2016. — Том 25, N 2. — С. 347.
  8. Потапов В.А. Пробиотики в гинекологии: мода или необходимость? // Приватний лікар. — 2016. — № 7. — С. 28-29.
  9. Пробиотик ЛАКТИМАК форте опыт применения новинки практикующими врачами / Л.А. Грабчук [та ін.] // Участковый врач. — 2017. — № 2. — С. 18-19.
  10. Янковский Д.С. Пробиотики нового поколения / Д.С.Янковский, В.П.Широбоков, Г.С.Дымент. — К. : [б. и.], 2013. — 16 с.