ПРАВЕЦЬ

pravecПравець відноситься до тяжкого, гострого, інфекційного захворювання. Ця хвороба належить до ранових інфекцій, забруднених землею і спричиняється специфічним збудником — анаеробною правцевою паличкою. Правець не є інфекцією, яка передається від хворої до здорової людини. Кожного року у світі на правець заражуються більше, як мільйон людей.

Правець, як захворювання, був відомий ще з давніх часів. Більше, як 2430 років тому, грецький учений Гіпократ описав цю хворобу. Він вперше детально описав клініку захворювання правця та дав назву хворобі. Хвороба сина, який нібито помер від правцю, привела його до встановлення причини захворювання. Про заразне походження правця запідозрив і видатний хірург М.І. Пирогов. Першим виявив правцеву паличку в землі німецький лікар Ніколайєр у 1883 році. Майже одночасно хірург М.Д. Монастирський у мазках із рани хворого на правець знайшов цей мікроб.

Збудник правцю дуже широко розповсюджений в природі, він зустрічається у всіх куточках земної кулі. Цією хворобою переважно вражається населення країн з теплим і вологим кліматом. Частіше захворювання спостерігається у сільського населення при пораненні ніг, рук та забрудненні рани землею. Найвища активність недуги спостерігається з травня по жовтень.

Джерелом інфекції є травоїдні тварини (вівці, коні, велика рогата худоба та інші). Тварини забруднюють ґрунт виділеннями, які містять багато правцевих паличок. Тому ґрунт стає не тільки проміжним чинником передачі інфекції, а й резервуаром збудника хвороби. Найбільш забруднені присадибні ділянки, двори, які максимально наближені до житла людини.

Збудник правцю може проникати в організм людини через пошкоджену шкіру. Перебуваючи на здоровій шкірі, спори правцевої палички не викликають захворювання. Але, якщо на тілі є подряпини, колоті рани, вогнепальні поранення, травми побутові чи інші, то на місці ушкодження, тканини руйнуються і відмирають. У рану з травмованих судин виливається кров, яка зсідається та закриває її. При цьому на місці поранених судин порушується кровообіг, спостерігається недостатнє насичення киснем рани. А це все становить сприятливі умови для розвитку правцевої палички. В процесі своєї життєдіяльності правцева паличка виділяє токсин, який всмоктується і зумовлює хворобу.

Захворювання розвивається не одразу після поранення. Інкубаційний період може становити від 5 до 14 днів, але може бути й коротший. Чим менший інкубаційний період, тим тяжчий перебіг хвороби та вища смертність.

За класифікацією правець поділяють на загальний і місцевий. Найчастіше реєструють захворювання на загальний правець. Ця форма правцю характеризується гострим перебігом хвороби. Раптово з’являється головний біль, втома, дратівливість, біль в рані. Найбільш ранніми ознаками захворювання, які спостерігають в більшості хворих є тризм (напруження жувальних м’язів). При цьому в хворого стиснуті щелепи, він ледве може говорити та споживає тільки рідкі страви. Такі симптоми тривають до трьох тижнів. Другою ознакою правця є розлад ковтання. Щоб проковтнути їжу, хворий прикладає великі зусилля. Це може спостерігатися протягом двох тижнів. Ще однією ранньою ознакою правця є так звана страдницька або сардонічна посмішка. У хворого при цьому куточки рота опущенні, лоб покритий зморшками, губи розтягнуті. Також спостерігається напруження м’язів живота, рук, ніг. Починаються судоми, тіло при цьому вигинається. Тризм, сардонічна посмішка є наслідком постійного напруження жувальних м’язів та мімічної мускулатури, зумовлених дією токсину на нервову систему. При правцеві уражується не тільки нервова система, а й серцево-судинна, дихальна, порушуються функції печінки, нирок. Спостерігається ускладнення гнійно-запального процесу переважно з боку легень, знижується опірність організму.

Лікування хворих на правець є обов’язково комплексним. Людей госпіталізують у відділення інтенсивної терапії. Там знімають їм судоми, проводять хірургічну обробку рани, вводять протиправцеву сироватку, призначають антибіотикотерапію. Якщо у хворого покращується стан, припиняються судоми, то його через 2-3 тижні виписують з лікарні.

Профілактика правця буває неспецифічна та специфічна.

До неспецифічної профілактики відноситься запобігання травматизмові. До них треба зарахувати також недопущення забруднення рани, повноцінну хірургічну обробку пошкоджених тканин, застосування протизапальних препаратів, а також загально-гігієнічні заходи. На одяг, білизну, шкіру разом з пилом можуть потрапляти спори правцевої палички. Тому при своєчасному пранні одягу, дотриманні в чистоті тіла можливість забруднення пошкоджених шкіри чи слизових оболонок зменшується. Швидкому та ефективному знищенню хвороботворних мікробів, в разі проникнення їх у рану, сприяє своєчасна хірургічна обробка ран: видалення відмерлих тканин, часточок землі та іншого бруду. А повноцінну обробку рани може здійснити лише медичний працівник. Тому постраждалому при будь-якій травмі, навіть незначній, доцільно звернутись в медичний заклад.

Специфічна профілактика правця проводиться планово та екстренно шляхом профілактичних щеплень у ранньому дитячому віці. Дорослому населенню рекомендовано проводити щеплення через кожних 10 років, особливо тим хто працює в сільській місцевості.

Ясна річ, не всі, хто отримав поранення, уражуються правцем. На десятки тисяч можуть захворіти лише декілька осіб або й менше, але майже кожен з них ризикує життям.

Література:

  1. Михайленко М. Що таке правець і як від нього вберегтися // Журнал головної медичної сестри. — 2016. — N 10. — С. 42-47.
  2. Покровська Т.В. Правець — актуальна проблема сьогодення // Інфекційні хвороби. — 2017. — №3. — С. 81-87.
  3. Покропивная Л.С. Случай успешного лечения столбняка у ребенка // Міжнародний неврологічний журнал. — 2016. — N 2. — С. 171-173.
  4. Процайло М.Д. «Хвороба босих ніг» — правець // Вісник наукових досліджень. — 2015. — № 1. — С. 45.
  5. Ревенко Г.О. Клініко-патогенетичне значення правцевого токсину. Клінічний випадок // Здоровье ребенка. — 2017. — № 1. — С. 155-158.
  6. Столбняк: обзор современных рекомендаций по эпидемиологии, этиологии, патогенезу, клинике, интенсивной терапии в период войн и в мирное время / Л.А. Мальцева [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. — 2017. — N 3. — С. 86-91.
  7. Шаповал В. Чи загрожує правець новонародженим та дітям? // СЕС. Профілактична медицина. — 2014. — № 5. — С. 20-21.
  8. Шевченко-Макаренко О.П. Случай генерализованного столбняка с фатальным исходом // Клиническая инфектология и паразитология. — 2015. — № 3. — С. 110-114.