Подагра. Хвороба аристократів

podagra-hvoroba-arystokrativПодагра відома з глибокої давнини. Окремі симптоми цієї хвороби описані ще в 2600 році до н.е. в Стародавньому Єгипті. Цілитель і лікар Гіппократ в 5ст. до н.е. в «Афоризмах» описав клінічні симптоми подагричного артриту. Римський філософ та лікар Авл Корнелий Цель, пов’язував розвиток цієї хвороби із вживанням алкоголю та порушенням роботи нирок. Англійський лікар-клініцист Томас Сиденгам в кінці 17ст., який 30 років страждав подагрою, виділив її, як окрему хворобу, і описав клінічну картину гострого приступу в своїй праці «Трактат о подагре».

В 1848 році англійський фізіолог Альфред Баринг Гаррод, (1819-1906) з допомогою нитки, опущеної в кров хворого на подагру, описав факт високого вмісту сечової кислоти в крові. Значний вклад у вивчення цієї хвороби вніс французький лікар Жан Мартен Шарко (1858-1864). В середні віки і до 20ст. вважалось, що подагра пов’язана з надмірною вагою, переїданням, зловживанням м’ясом та алкоголем, що було характерно для багатих та знатних людей, і тому цю хворобу ще називали «хвороба багачів», «хвороба королів», «хвороба аристократів».

Що таке подагра? Подагра — це хвороба, яка часто асоціюється з появою шишки на великому пальці ноги. Захворювання, як правило, не обмежується одним лише суглобом та вражає інші суглоби та внутрішні органи. Це відбувається через порушення метаболічних процесів в організмі людини. В крові людини збільшується вміст сечової кислоти, яка накопичується в тканинах та утворюються сольові (уратові) кристали в суглобах, пальців, стопи, колін ніг, пальців, ліктів рук, суглобах плеча, стегна, хребта. Відбувається їх запалення. Можуть вражатися нирки (хронічна недостатність, камені) та деформуватися суглоби, що може призвести до інвалідності. Подагрою страждають 4-6% населення, та вражає вона найчастіше людей старшого віку. Симптоми цієї хвороби появляються в багатьох людей від 65 років, а у дітей і молодих людей — рідко. Частіше страждають чоловіки. Співвідношення чоловіків до жінок складає від 7:1 до 19:1.

Лікарі вважають, що причинами накопичення в тканинах людини сечової кислоти можуть бути:

жирна їжа (риба, м’ясо);

консервовані та копчені продукти;

переїдання;

зловживання алкоголем і пивом, що приводить до ожиріння;

паління;

гормональні порушення ( у жінок найчастіше менопауза);

втрата ваги тіла внаслідок хвороби або невірно підібраної дієти;

травмування на протязі довгого часу суглобів взуттям, великі навантаження на стопу;

великий термін приймання сечогінних препаратів та інші.

Подагра може бути наслідком

хронічної хвороби нирок;

цукрового діабету;

гіпотеріозу;

екземи;

псоріазу;

бронхіальної астми алергічного характеру;

гіпертонії та високого рівня холестерину в крові;

каменів в нирках та жовчному міхурі;

спадковість.

Хворобу може ініціювати травма, операції, психічний стрес.

Захворювання, як правило, починається гострим приступом. Раптово, найчастіше вночі, виникає запалення одного або декількох суглобів, найчастіше суглобу великого пальця стопи, іноді колінного, ліктьового і інших суглобів. Появляється та збільшується шишка на нозі в районі великого пальця. Обезболюючі засоби при цьому малоефективні. Відбувається почервоніння шкіри суглобу, набряк. Місце запалення стає твердим і гарячим. Нерідко підвищується температура тіла, головна біль, появляється озноб. При цьому виникає гостра біль, яка прогресує. Всякі рухи викликають ще більшу біль. Деколи пацієнт не витримує навіть тиску покривала на хворий суглоб. Гострий приступ подагри може тривати від 3 до 7 днів. Але приступи періодично повторюються, що може привести до подагричного артриту та інвалідності.

Лікарі ставлять діагноз подагра з урахуванням специфічних симптомів, біохімічних аналізів крові, рентгену, пункції хворого суглобу та тофусів.

При перших симптомах подагри необхідно звернутись до лікаря – ревматолога. В лікуванні та профілактиці подальшого розвитку подагри велике значення має дієта. Дієта при подагрі полягає в харчуванні продуктами з низьким вмістом пуринів. Із раціону харчування слід вилучити білкову їжу: жирні м’ясні продукти, холодець, морепродукти (мідії, креветки, оселедець), копченості, горох, боби, сою, сіль, кремові торти, прянощі та спеції, гриби, малину, інжир, виноград, шоколад, міцно заварений чай, шпинат, щавель, листя салату. Дозволяється використовувати в їжу білий та житній хліб, макарони; овочі (краще свіжі) та фрукти; молоко, кефір, сир, вершкове масло; птиця, нежирна риба (рекомендуються відварені 2-3 рази в недільному меню); цукор і мед; яйця; зерно, крупи; сік та мінеральна вода.

Необхідно притримуватись режиму пиття: на протязі дня випивати до 2 л рідини. Можна пити фруктові та овочеві соки, молоко, не міцний чай, лужну мінеральну воду ( до 1 л вдень). Обмежити використання солі. При подагрі протипоказані алкогольні напої та пиво, які можуть провокувати повторення хвороби. Бажано один раз в неділю встановлювати розвантажувальні дні, на протязі яких не їсти м’ясні та рибні продукти. Не бажані значні фізичні перевантаження.

Якщо подагру не лікувати і недотримуватись дієти, рекомендованої при подагрі, то ця хвороба може привести до тяжких наслідків, пов’язаних в першу чергу з функцією нирок.

Профілактикою виникнення подагри є здоровий спосіб життя. Розумна фізична активність, відмова від шкідливих звичок, раціональне харчування.

Література:

  1. Кондратюк В.Є. Особливості харчування хворих на подагру / В.Є. Кондратюк, О.М. Тарасенко, Ю.П. Синиця // Проблеми харчування. — 2016. — № 1. — С. 37-42.
  2. Корж О. Діагностика та лікування подагри в практиці сімейного лікаря / О. Корж, С. Краснокутський // Бібліотека сімейного лікаря та сімейної медсестри. — 2017. — № 2. — С. 24-28.
  3. Корж О.М. Діагностика та лікування подагри / О.М. Корж, С.В. Краснокутський // Міжнародний медичний журнал. — 2016. — Том 22, N 2. — С. 14-17.
  4. Лечение подагры [Электронный ресурс] / А. В. Полянская [и др.] // Военная медицина. — 2017. — № 2. — С. 125-132.
  5. Макаренко В. Е. Подагра: современные принципы диагностики и лечения [Электронный ресурс] / В. Е. Макаренко // Вестник Витебского Государственного медицинского университета». — 2017. — Т. 16, № 6. — С. 7-22.
  6. Особливості перебігу подагри в жінок: дані літератури та власні спостереження] / Т.А. Карасевська [и др.] // Проблеми остеології. — 2015. — Том 18, N 4. — С. 42-46.
  7. Свінціцький А.С. Подагра: сучасні погляди на діагностику та лікування / А.С. Свінціцький // Практикуючий лікар. — 2016. — N 3. — С. 49-55.
  8. Триполка С.А. Ошибки ведения пациента с подагрой в практике семейного врача: описание клинического случая / С.А. Триполка, И.Ю. Головач // Ліки України. — 2017. — № 1. — С. 24-29.
  9. Фитотерапия подагры // Фармацевт практик. — 2017. — № 9. — С. 48-49.
  10. Шупина М.И. Современные возможности терапии подагры / М.И. Шупина, Г.И. Нечаева, Е.Н. Логинова // Лечащий Врач. — 2017. — № 10. — С. 81-86.