ПНЕВМОНІЯ

pnevmoniyaПневмонія  (з грец. Pnéumōn — легені) — запалення легеневої тканини, як правило, інфекційного походження з переважним враженням альвеол (розвитком в них запальної ексудації) та інтерстиціальної тканини легень. Термін ПНЕВМОНІЯ об’єднує велику групу хвороб, кожна з яких має свою етіологію, патогенез, клінічну картину, рентгенологічні ознаки, характерні дані лабораторних досліджень. Для виникнення пневмонії, крім бактеріальних або вірусних агентів, необхідний певний комплекс факторів: попадання слини в легені з верхніх дихальних шляхів (аерогенний шлях), разом з якою можуть проникати в бронхи і патогенні мікроорганізми; порушення захисних механізмів дихальних шляхів; ослаблення імунних сил організму.

Мікроорганізми можуть розповсюджуватись в органи дихання через лімфатичні вузли та бронхи в альвеоли і бронхіоли, в яких виникає ексудація, відкладення фібрину. В залежності від типу збудника, місцевої та загальної сенсибілізації організму, стану мікроциркуляції та інших факторів — запалення в легенях протікає по-різному.

Діагностика запалення легень основана на інтерпретації певних симптомів: гострий початок (з простуди) з високою температурою, задухою, кашлем – спочатку сухим, потім вологим. При залученні в процес плеври – біль в грудній клітці, частий пульс, підвищена пітливість. В мокроті висівається патогенна флора, знаходяться прожилки крові. При рентгенологічному дослідженні органів дихання відповідно фізикальній картині визначається затемнення легеневої тканини з неясними контурами. Особливо тяжко пневмонія протікає у дітей, ослаблених хворих, оперованих та в людей похилого віку. Можливі ускладнення: абсцедування, гангренізація, емпієма плеври, плеврит, карніфікація.

Ділиться це захворювання на первинне — коли розвивається у осіб, що мають здорові органи дихання і вторинне — коли виникає на фоні хронічних захворювань легень, таких як бронхіт, емфізема легень, пневмосклероз. Також пневмонія може виникнути внаслідок впливу різних фізичних і хімічних факторів: ушкоджень, високих і низьких температур, шкідливих речовин.

За характером ураження і клінічним перебігом розрізняють вогнищеву та крупозну пневмонію.

Вогнищевою пневмонією, або бронхопневмонією, називається запальне ураження окремих ділянок легень — часточок або груп часточок. Вона викликана різними мікробами, найчастіше пневмококами, нерідко стрептококами, паличкою Пфейфера, а також збудником деяких інфекційних захворювань, наприклад, сибірковою і чумною паличками. Дуже часто вогнищева пневмонія буває вторинною хворобою, яка виникає як ускладнення основної хвороби в ослаблених хворих. В легені при цій пневмонії мікроби проникають різними шляхами: в одних випадках вони попадають у легеневу тканину з бронхів, в інших — з течією крові або лімфи.

Крупозну пневмонію спричиняють пневмококи Френкеля і зовсім рідко інші мікроби. Причиною її виникнення є переохолодження, ослаблення резистентності організму. Це запалення, втягуючи в патологічний процес плевру, охоплює цілу частину легень і містить запальний ексудат, велику кількість фібрину.

Відмінність між ними у тому, що при вогнищевій пневмонії запальний процес уражує невеликі частки легень, а при крупозній уражуються всі структурні частки легень — бронхіоли, плевра.

За класифікацією, що враховує умови виникнення захворювання пневмонії поділяються на негоспітальну і нозокоміальну (госпітальну). Негоспітальна — набута поза лікувальним закладом. Типові негоспітальні пневмонії протікають більш як в 65-70% випадків у вигляді вогнищевого ураження легень, які характеризується гострим початком.

Госпітальна — набута в лікувальному закладі. Основою такого поділу є не тяжкість перебігу захворювання, а оточення, де почалась пневмонія.

Захворювання органів дихання дуже поширені у дітей, особливо двох перших років життя. У цьому віці малята нерідко заражуються вірусною інфекцією, яка поширюється на носову частину глотки, гортань, бронхи і часто ускладнюється запаленням легень — пневмонією. Запалення легень різко позначається на загальному стані організму, і чим молодша дитина, тим важче вона переносить захворювання, тим небезпечніше воно для її життя.

Як в дорослих так і в дітей дуже важливим є своєчасне лікування захворювань верхніх дихальних шляхів, гострих бронхітів і особливо грипу, що сприяє мобілізації сил організму та попереджує виникнення ускладнень запалення легень. Важливою мірою попередження захворювання на пневмонію є закалювання організму: гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура, заняття спортом. Також для закалювання організму велике значення має вплив природних факторів — опромінення сонцем, повітряні ванни, водні процедури.

Закалювання у людей, які вже перенесли запалення легень повинно проводитись дуже уважно та обережно, так як невчасний початок або невміле проведення закалювання іноді замість користі може принести шкоду хворому. Необхідною умовою попередження повторних пневмоній є тренування дихання.

Ні в якому разі не можна займатись самолікуванням а лікуватись тільки за призначенням лікаря. Особливо важливим є вчасне призначення лікування хворим літнього віку. Прогноз у лікуванні пневмоній, як правило сприятливий, якщо своєчасно звернутись за допомогою до фахівців.

Література:

  1. Андрух B.C. Гострі пневмонії у повсякденній практиці педіатра / B.C. Андрух, В.Н. Андрух // Дитячий лікар. — 2016. — № 5. — С. 14-20.
  2. Бенца Т.М. Диференційовані підходи до лікування пневмоній / Т.М. Бенца // Мистецтво лікування. — 2016. — № 1/2. — С. 66-68.
  3. Бенца Т.М. Сучасні підходи до лікування негоспітальної пневмонії // Мистецтво лікування. — 2016. — № 7/8. — С. 54-56.
  4. Бова А.А. Пневмонии: этиология, патогенез, клиника, диагностика. Сообщение 1 / А.А. Бова // Военная медицина. — 2017. — № 1. — С. 83-91.
  5. Дедишина Л. Пневмонія: лікувати відразу і правильно // Фармацевт-практик. — 2015. — № 11. — С. 26-28.
  6. Клинический случай пневмонии тяжелого течения, обусловленной вирусом гриппа A (H1N1/09) / В.Г. Кокоев [и др.] // Военно-медицинский журнал. — 2016. — Том 337, № 6. — С. 50-53
  7. Лікування захворювань органів дихання в амбулаторній практиці: який антибіотик призначити [пневмонія] / Л.В. Хіміон [та ін.] // Сімейна медицина. — 2016. — N 5. — С. 80-84.
  8. Марушко Ю. В. Пневмонія / Ю.В. Марушко, Г.Г. Шеф // Дитячий лікар. — 2016. — № 2. — С. 5-18
  9. Можливості рентгенологічного методу у встановленні ступеня тяжкості пребігу пневмонії у дітей с дисплазією сполучної тканини / С.М. Пальчик [та ін.] // Український радіологічний журнал. — 2016. — Том 24, N 4. — С. 47-51.
  10. Мостовой Ю.М. Негоспітальна пневмонія: ключові положення діагностики та лікування // Український медичний часопис. — 2016. — № 1. — С. 49-51.
  11. Мостовой Ю.М. Пневмонія: найчастіші питання, які хвилюють лікарів / Ю.М. Мостовой // Український медичний часопис. — 2016. — № 2. — С. 42-44.
  12. Опыт лечебно–диагностической тактики при тяжелых вирусно-бактериальных пневмониях в условиях отделений интенсивной терапии на фоне эпидемии гриппа 2009-2010 и 2016 г. / Е.Н. Клигуненко [и др.] // Медицина неотложных состояний. — 2016. — N 4. — С. 181-183.