Первоцвіт весняний

pervocvit-vesnyanyjРізноманітний рослинний світ завжди приваблював. Люди підмічали незвичайні якості рослин і використовували їх у побуті. До цього спонукало їх цілком природне бажання знайти засоби лікування хвороб. І в цих пошуках увага завжди зупинялася на рослинах. В стародавній Русі лікуванням займалися знахарі та відуни, а на базарах були так звані “зелейні ряди”, де продавалися лікарські рослини.

Первоцвіт весняний є серед перших лікарських рослин, який цвіте у квітні-травні. Він поспіхом розправляє свої гофровані смарагдові листочки зразу ж після підсніжників, сон-трави і пролісок. Повесні рослину можна знайти на узліссях та лісових галявинах в Лісостепу й на Поліссі.

Рослина ця досить оригінальна і її не важко розпізнати, тим паче, що ранньої весни ще небагато квітучих рослин. Первоцвіт весняний, або лікарський, — багаторічна трав’яниста рослина родини первоцвітних з невеличким коротким косим кореневищем. Він широко відомий людям, а про його популярність свідчать численні назви: баранчики, божа ручка, лісове зілля, куряча сліпота, ключики та багато інших назв. Найпоширеніша на Україні і, мабуть, найдавніша назва — ряст, або ряст жовтий. За цією назвою первоцвіт відомий українському народові з давніх-давен, до того ж люди вірили в його могутню силу, вважаючи що він оберігає життя. Знали первоцвіт весняний ще стародавні греки і називали цю рослину “додекатеон”, тобто квітка дванадцяти богів. Вони вважали первоцвіт цілющою квіткою Олімпу (гора, де за старогрецькими міфами жили боги) і вірили у її незвичайні цілющі властивості.

Первоцвіт весняний цікавий для людей не тільки як гарна ранньовесняна декоративна рослина, хоч саме з цією метою його давно і широко культивують. Навіть виведено багато різноманітних сортів його з високими декоративними якостями. В побуті здавна він знаходить і інше застосування. Насамперед, це неабияка цілюща, а також харчова рослина, що її нам дарує сама природа. В молодих листках первоцвіту весняного міститься понад 590 міліграм-процентів вітаміну С (аскорбінової кислоти). Це становить майже 6 процентів сухої речовини рослини. Такої кількості вітаміну не здатна накопичувати жодна зелена рослина нашої флори. Первоцвіт — справжній вітамінний чемпіон. Навіть у квітках первоцвіт містить до 4,7 проценти вітаміну С. За цим показником йому немає рівних серед наших рослин. Крім того, в листках його чимала кількість провітаміну А (каротину) — близько з міліграм-процентів.

Як цінний і ранній вітаміноносій, первоцвіт цілком виправдано знайшов застосування в кулінарії. З молодих листків готують смачні й дуже корисні салати, а також зелені борщі. При цьому треба враховувати ще й таку особливість: листки первоцвіту мають приємний пряний запах і солодкуваті на смак. При бажанні зробити салат більш гострим додають листя щавлю або кислиці.

Важливо й те, що листки первоцвіту доступні найраніше — одразу після танення снігу, коли інших вітамінних рослин ще нема і навіть кропива тільки-но починає відростати. Не дивно, що в Англії й Нідерландах здавна освоєна промислова культура первоцвіту весняного для кулінарних потреб. Вирощувані сорти його мають кращі смакові якості, ніж дикоростучий первоцвіт. І такий досвід вартий наслідування.

Крім цілющих властивостей первоцвіту за наявності в ньому великої кількості вітаміну С та каротину, він містить чимало інших сполук, які розширюють діапазон лікарського застосування його. Зокрема, в ньому знайдено сапоніни та флавоноїди у листі та квітках; у корені, крім великої кількості сапонінів, виявлено ефірну олію та глікозиди: примулаверин та примверин, а також два спирти. Застосовують первоцвіт з лікувальною метою й досі переважно при недостачі вітамінів в організмі — гіпо- та авітамінозах. Зокрема в зимовий і ранньо-весняний періоди найчастіше трапляються простудні захворювання: катари верхніх дихальних шляхів, ангіни, пневмонії тощо. Таку сезонну приуроченість їх пов’язують з недостатнім надходженням вітамінів в організм людини. А на кінець зими вміст вітамінів в овочах і фруктах значно зменшується. В свою чергу знижений вміст вітамінів викликає зміни у складі ферментних систем організму, що негативно позначається на його імунних, захисних силах. Особливе місце в запобіганні інфекційним захворюванням належить саме вітамінам С і А.

Значення первоцвіту в практиці народної медицини не зменшується віддавна й до нині. Відвари з усієї рослини, зібраної під час цвітіння, а частіше тільки з квіток первоцвіту, п’ють при різних простудних хворобах, зв’язаних з захворюванням горла й легень. Відвар вживають ще й при хронічних запорах, при мігрені та як сечогінний засіб. Часто вживають чай з первоцвіту для зміцнення нервів. Народна медицина радить первоцвіт і при серцевій слабкості, кольках, запамороченні, ядусі, подагрі, запаленні нирок, тощо. Рослина ця не отруйна, а тому ліки можна готувати самостійно, але потрібно зважати на те, що у деяких хворих ця рослина викликає алергічну реакцію.

Література:

  1. Беш Л.В. Фітотерапія в лікуванні кашлю: від різноманітних підходів до логічного висновку [первоцвіт] // Алергія у дитини. — 2013. — № 1/2. — С. 58-59.
  2. Ковальська Н.П. Вивчення локалізації слизу в листках первоцвіту весняного за допомогою гістохімічних реакцій // Фармацевтичний журнал. — 2014. — № 4. — С. 31-34.
  3. Марушко Ю.В. Ефективність сиропу первоцвіту в лікуванні гострих бронхітів у дітей // Современная педиатрия. — 2013. — № 5. — С. 80-84.
  4. Марушко Ю.В. Застосування фітотерапевтичних препаратів при кашлі у дітей [первоцвіт] / Ю. В. Марушко // Современная педиатрия. — 2017. — N 4. — С. 49-54.
  5. Марушко Ю.В. Фітотерапевтичні засоби при кашлі у дітей [первоцвіт] // Современная педиатрия. — 2011. — № 5. — С. 94-97.