Перспективи впровадження добровільного медичного страхування в Україні

медичне страхуванняЗа часи незалежності в Україні вималювалась необхідність використання додаткових, тобто позабюджетних, коштів у фінансуванні надання медичних послуг. Економічною моделлю додаткового залучення коштів в системі надання медичних послуг може послугувати добровільне медичне страхування (ДМС).

Частина перша статті 49 Конституції України закріплює право кожного на медичне страхування, тобто не обов’язкове, а добровільне.

У 1993 р. в Україні було започатковано ринок ДМС у відповідності до Декрету Кабінету Міністрів України «Про страхування» від 10.05.93р. за №47-93 і діє на сьогодні у відповідності до Закону України «Про страхування» від 07.03.96р.

У структурі валових страхових премій за видами страхування ДМС (безперервне страхування здоров’я) займає лише 4%.

Перешкодою в розвитку ДМС є відсутність податкових заохочень. Назріла  необхідність внесення деяких змін до Податкового кодексу України. У зв’язку з цим Верховною Радою України запропоновано проект Закону «Про внесення змін до податкового кодексу України (щодо стимулювання добровільного медичного страхування)» від 25.06.14р. , реєстр. № 4164а. Досвід Грузії та Нідерландів, що теж сприяли розвитку ДМС, показує нам, що у найближчі 2 роки після ухвалення цього закону вкладання страхового ринку у галузь охорони здоров’я можуть зрости до 2, 5 млн. грн..

У системі ДМС функції страхових організацій передбачають не тільки виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку, але й контроль обсягів і якості медичної допомоги, організацію медичної допомоги застрахованим; захист інтересів застрахованих у разі надання неякісної медичної допомоги. При ДМС відшкодування страхові організації виплачують у вигляді оплати рахунків закладів охорони здоров’я за надані медичні послуги застрахованим особам.

Це потребує наявності відповідних договорів між страховими організаціями і закладами. Укладання договорів ДМС на рівнях: Страховик / Застрахований  та Страховик / Медични й заклад / Окремо практикуючий лікар являються окремими елементами економічної моделі охорони здоров’я  / системи страхової медицини, яка виступає базою ринкових змін в медичній галузі.

Ці функції впливають на своєчасність та якість медичної допомоги, однак не передбачені Законом «Про страхування» .

Важливим у запровадженні ДМС є досвід інших країн. Наприклад, у Польщі для осіб зайнятих у бізнесі, самостійно зайнятих, працюючих за трудовими угодами, медичне страхування є добровільним. Медичне страхування є обов’язковим для працівників сільського господарства, але частину коштів за них доплачує держава.

В цілому ДМС призначене створити умови для більш повного задоволення потреб населення в отриманні доступної та якісної медичної допомоги; ввести дієвий контроль з боку  страхових медичних організацій завдяки стандартизації  при наданні медичних послуг; зменшити навантаження на державний  та місцевий бюджети та частку  ˝тіньових  ˝ медичних послуг.

 

Список літератури:

  1. Володимир Дудка пропонує запровадити податкові преференції для стимулювання добровільного медичного страхування // Аптека.  – 2014.  — №27.  —  С. 10.
  2. Добровільне медичне страхування в діяльності медичного закладу/окремо практикуючого лікаря – економічна модель залучення додаткових коштів до системи медичного забезпечення. : (метод. рекомендації) (144.11/265.11) . – К., 2013. – 59 с.
  3. Олійник А. Страхова медицина з точки зору Конституції // Ваше здоров’я. – 2013. — №29-30. – С.8-9.
  4. Скороход А.В. Можливості запровадження добровільного медичного страхування в Україні // Україна. Здоров’я нації. – 2013. — №2. – С. 102-104.
  5. Україна. Закони. Про внесення змін до Податкового  кодексу України (щодо стимулювання добровільного медичного страхування):  Проект від 25.06.2014р. реєстр. №4164а // Аптека. – 2014. — №27. – С.20-21.
  6. Українець О. Добровільне медичне страхування в Україні: від чого захищає поліс // Все про бухгалтерський облік. – 2012. —  №104. – С. 39-41.
  7. Шевченко М. Медстрахування у Польщі: рішучість і диференційований підхід // Ваше здоров’я. – 2014. — №16-17. – С.10.