Перша медична допомога при вогнепальних пораненнях

persha-medychna-dopomoga-pry-vognepalnyh-poranennyahВогнепальні поранення в мирний час зустрічаються дуже рідко. Вони займають одне з перших місць в умовах війни, в даний час, в зоні АТО. Вогнепальні поранення бувають — кульові, осколкові, мінно-вибухові та інші. Вони можуть бути наскрізними, коли є вхідні і вихідні отвори, а також сліпі поранення, коли куля чи осколок залишаються всередині тіла людини.

Оскільки, вогнепальні рани від снарядів та осколків забруднені, вони повільніше загоюються, частіше ускладнюються такими інфекціями, як правець, газова гангрена, сепсис. Крім того, при вогнепальному пораненні в організмі людини виникають зміни з боку центральної нервової системи, психіки та інших органів. Будь-яке вогнепальне поранення є небезпечне через крововтрату і можливість ускладнення.

Характерні особливості найбільш поширених кульових поранень:

  1. Ураження кінцівок — наявність кровотечі. При пошкодженні артерій стегна або плеча смерть від крововтрати може наступити за хвилини
  2. Пошкодження внутрішніх органів — велика крововтрата, виражений гострий біль можуть призвести до розвитку шоку
  3. Поранення голови найбільш небезпечні. У більшості випадків проникаючі кульові поранення призводять до летального результату. Але навіть кулі, які здавалося б, злегка зачепили шкіру, можуть викликати пошкодження головного мозку.
  4. Кульові поранення часто супроводжуються важкими переломами кісток.

В зв’язку з тим, що бійці мають на собі бронежилети і каски, більша кількість вогнепальних поранень, це майже 70%, припадає на нижні та верхні кінцівки, які не захищені. Поранення черевної порожнини є дуже небезпечним, воно супроводжується великою втратою крові, шоком. Велика кількість бактерій потрапляє на рани, і якщо вчасно їх не обробити, не накласти асептичну пов’язку, то відбувається нагноєння рани, може статися загальне зараження крові.

Статистичні дані свідчать, що половина поранених бійців помирають на полі бою від втрати крові, якщо її не зупинити. Це все відбувається під прицільним вогнем противника. В кожного бійця в нагрудній кишені повинна бути аптечка, яка містить стерильний бинт, джгут, спиртові серветки, ампулу нашатирного спирту. Сьогодні в зоні АТО працюють авто санітарні групи, вони доправляють поранених до місця призначення, де їх сортують за тяжкістю поранень і відправляють у військові шпиталі. В зоні АТО працює багато медиків. Вони мало чим відрізняються від бійців. Так само мають на собі бронежилети, каски, автомати і знаходяться в самому пеклі бою. Є серед них і загиблі, і такі, що перебувають у ворожому полоні. На сході країни триває війна з Росією, повно масштабна війна, і кожен з нас повинен бути обізнаний, як правильно надати першу медичну допомогу при вогнепальних пораненнях.

Отже, перша медична допомога при вогнепальних пораненнях:

  1. оцінити серйозність пораненняпо: місцю і виду вхідного отвору, станом постраждалого та іншими ознаками
  2. зупинити кровотечу: накласти пов’язку або джгут. Венозна кровотеча зупиняється нижче рани, а артеріальна (червона кров, кровотеча пульсуюча) — вище неї. Накладати джгут більш ніж на дві години не рекомендується, кожні півгодини джгут послаблюють на декілька хвилин, при цьому притискають артерію пальцем, потім знову накладають. Біля джгута має бути прикріплена записка, коли його наклали
  3. надати потерпіломутакого положення тіла, при якому кінцівки будуть трохи підняті, але не піднімайте його ноги, якщо поранення розташоване в області тулуба, це тільки підсилить кровотечу і ускладнить потерпілому дихання.
  4. захистити рану від мікробів, для цього навколо її змащують йодною настойкою і накладають стерильну пов’язку.
  5. застосувати знеболюючі та протишокові засоби, якщо такі є під рукою.
  6. вкрити потерпілого
  7. відправитипораненого для дальшого хірургічного втручання.

Література:

  1. Вогнепальні поранення кінцівок. Травматичний шок: методичні рекомендації / сост. О.А. Бур’янов [и др.]. — Київ:[б.и.], 2015. — 31 с.
  2. Вогнепальні поранення магістральних судин нижніх кінцівок. Ключові моменти діагностики та лікування / В.Г. Мішалов [и др.] // Серце і судини. — 2017. — N 1. — С. 91-104.
  3. Вогнепальні ушкодження центральної нервової системи — Т.: “Укрмедкнига”, 2005. — 184 с.
  4. Король С.О. Медична евакуація в системі надання допомоги пораненим з вогнепальними переломами кісток гомілки та відривами кінцівок під час антитерористичної операції [Электронный ресурс] / С.О. Король // Травма. — 2016. — Том 17, N 4. — С. 92-95.
  5. Лиходій В.В. Принципи надання допомоги постраждалим із вогнепальними пораненнями, особливості лікування вогнепальної скелетної травми / В.В. Лиходій // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2014. — N 4. — С. 135.
  6. Лоскутов О.Є. Сучасна концепція діагностики та лікування вогнепальних і мінно-вибухових поранень кінцівок / О.Є. Лоскутов, Я.Л. Заруцький // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2016. — N 2. — С. 5-9.
  7. Послідовність надання медичної допомоги при вогнепальному пораненні шиї в практиці отоларинголога // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. — 2011. — № 3. — С.63-64.
  8. Рабдоміоліз та гостре пошкодження нирок при вогнепальній травмі: діагностика, інтенсивна терапія: інформ. лист з проблеми «Анестезіологія і реаніматологія». Вып.117. — Київ: Укрмедпатентінформ, 2015.-4 с.
  9. Ринденко В.Г. Загальні принципи лікування відкритих та вогнепальних пошкоджень скелета / В.Г. Ринденко, О.Е. Феськов, І.Р. Копитчак // Медицина неотложных состояний. — 2017. — N 2. — С. 9-20.
  10. Сучасні хірургічні методи лікування постраждалих з вогнепальними пораненнями кінцівок / О.А. Бур’янов [и др.] // Травма. — 2017. — Том 18, N 2. — С. 30-35.