ОСІННІ СОКОТЕРАПІЯ, ОВОЧЕТЕРАПІЯ ТА ФРУКТОТЕРАПІЯ

овочетерапіяГасло: «Більше зелені, овочів та фруктів, а менше цукру та м’яса» говорить сам за себе. Осінь — чудовий час, щоб поповнити організм необхідними запасами корисних речовин, що містяться в овочах та фруктах, тобто вітамінами, мінералами, мікроелементами й кислотами.

Наведемо висловлювання відомого англійського анатома і антрополога Артура Кейта: «Шлунково-кишковий тракт людини створений для прийняття рослинної їжі. На це вказує як весь цей тракт, так і особливо товстий кишківник». Більшість вчених також схильні визнати, що зуби людини пристосовані до вживання рослинної їжі.

Такі сумні події, як дві останні світові війни дали також привід вченим до деяких цікавих роздумів. В той час з раціону були виключені перш за все м’ясні блюда, жири, яйця, а вживались переважно чорний хліб та овочі. В результаті, значно зменшився відсоток таких захворювань, як запалення апендиксу, діабет, ревматизм, артрити. Навіть хворих на рак стало менше. І навпаки, коли столи знову були заставлені м’ясними делікатесами, хворих на рак стало більше.

Сирі овочеві та фруктові соки та салати, а також просто овочі та фрукти у свіжому вигляді повинні бути незамінні на нашому осінньому столі. Дехто може запитати, чому б не їсти овочі та фрукти замість того, щоб робити соки, викидаючи клітковину. Так, клітковина фактично діє як внутрішня мітла під час перистальтичної дії кишківника, тому, крім пиття соків потрібно їсти сиру рослинну їжу. Однак, для переварювання твердої їжі потрібно багато часу, соки ж переварюються та засвоюються організмом дуже швидко, часом на протязі декількох хвилин і відновлюють весь організм з разючим результатом. Також соки, добуті із свіжих овочів та фруктів, являються джерелом поживних ензимів, тобто ензимів (ферментів), що знаходяться в нашій їжі. Ензими являються складними речовинами, що сприяють переварюванню їжі і всмоктуванню її кров’ю. Якщо у нашому меню не буде вистачати свіжих овочів та фруктів, нашому кишківнику буде набагато тяжче виконувати свою травну функцію. Основним ключем ефективності харчування нашого організму являються ензими. Стверджують, що ензими «переварюють» ракові утворення. Ензими чутливі до високих температур — при температурі вище 47° ензими стають інертними, а при температурі 57° знищуються. В то й же час вони зберігають свої властивості при заморожуванні.

Свіжі соки готують, пропускаючи плоди крізь м’ясорубку чи соковижималку. Кашку віджимають, залишок змішують з невеликою кількістю води й теж віджимають. При захворюваннях слизової оболонки шлунка та кишківника у свіжі соки додають рисовий або вівсяний відвар. Ні в якому разі не можна використовувати трошки зіпсовані екземпляри, так як вони можуть містити токсини або використовувати недозрілі плоди — вони можуть викликати подразнення слизової шлунку. Пити соки необхідно не пізніше, ніж через 10 хвилин після приготування, оскільки вони здатні в короткий термін окислюватися і втрачати свої корисні якості. Також не можна тримати соки в холодильнику – таким соком, що постояв, можна отруїтися і отримати блювоту, діарею.

Загальноприйнято вживати фруктові соки, овочеві та фруктові салати, а от соки, вичавлені з овочів, застосовуються набагато рідше. Тому буде доцільно зупинитися більш детальніше на овочевих соках.  Для початку такі соки краще розбавляти водою в рівних частинах і випивати за 30-40 хвилин до обіду. При підвищеній кислотності шлункового соку — пити за півтори години до їжі, починаючи з однієї столової ложки.

Є в овочевих фрешів і свої мінуси. Людям з захворюваннями шлунково-кишкового тракту і кишківника до свіжовичавлених соків слід ставитися з обережністю. Фреш із овочів не можна пити натщесерце (за виключенням випадків, коли цього вимагає лікування), бо можна спровокувати подразнення слизової кишківника. Також, вичавлюючи сік, ми тим самим обмежуємо себе у клітковині, що дуже корисна для ШКТ і організму в цілому. Ми отримуємо продукт, багатий на різні кислоти, а вони руйнують емаль зубів. Тому соки рекомендується пити через трубочку.

Самим відомим фрешем є морквяно-яблучний, але мало хто знає, що без чайної ложки оливкової чи іншої рослинної олії він мало корисний. Справа в жиророзчинному вітаміні А, яким багата морква, а без жиру він не засвоюється.

Бульби картоплі містять: білок, жири, вуглеводи, головним чином крохмаль; вітаміни В1, В2, В6, В9, Е, D, K, PP, C, U; каротин, пектинові речовини, органічні кислоти (щавелева, яблучна, лимонна та ін.); мінеральні речовини: калій, фосфор, кальцій, магній, залізо, марганець, нікель, кобальт, йод, глюкоалкалоїд солонін; клітковину. Картопляний сік корисний хворим на гастрит, панкреатит. Не можна пити при пониженій кислотності шлункового соку. Добре поєднувати його з огірковим, морквяним соками. При виразці, гастриті — пити 100 мл вранці натщесерце, при панкреатиті — по 100 мл два-три рази на день.

Коренеплоди моркви містять: білки, вітаміни В1, В2; пектинову, аскорбінову, фолієву, пантотенову кислоти; каротин; цукри; флавоноїди й антоціани; жирну олію; солі калію, кальцію, натрію, марганцю, фосфору, заліза, кобальту, бору, хрому, міді, йоду та ін.; фітонциди. Морквяний сік укріплює зір, волосяні цибулини. Корисний для профілактики серцево-судинних захворювань. Однак в період загострення гастриту, виразки від його варто відмовитися. Пити по 100 мл два рази в день, поєднуючи з  рослинною олією для засвоєння вітаміну А. Стакан морквяного соку в день, розділений на 2-3 прийоми — абсолютний максимум. Інакше можна викликати каротиноїдну жовтуху.

Листя капусти містить: вітаміни С, В1, В2, В6, РР, К,U, біотин, провітамін А; бактерицидні речовини (фітонциди, лізоцим, глюкобрасидин), тартронову кислоту, азотисті речовини, безазотисті речовини, цукри, жири, ферменти, мінеральні солі калію, фосфору, сірки; клітковину, золу. Капустяний сік полегшує стан при гастриті, виразці, цирозі печінки. Особливо корисний капустяний сік при виразці шлунку. Він містить унікальний вітамін U, котрий ще називають противиразковим. Однак при загостренні цих недуг протипоказаний — тільки при вщуханні запального процесу. Не можна капустяний сік солити — знищиться все цінне, що в ньому є. Пити по 50 мл в теплому вигляді три рази на день за 30-40 хвилин до їжі.

Коренеплоди буряка містять: білки, жири, цукри; вітаміни З, В1, В2, В6, Е, P, PP, B9 (фолієва кислота); каротин; пантотенову кислоту; органічні кислоти (яблучну, винну, молочну); барвну речовину бетаїн; ліпотропну речовину бетаїн; мінеральні солі йоду, калію, заліза, кальцію, фосфору, сірки, магнію; мікроелемент кобальт; клітковину. Буряковий сік дуже насичений біологічно активними елементами. Можна використовувати у співвідношенні 1:4 з соком моркви чи огірка. Ефективний при недокрів’ї, недугах щитовидної залози, нирок, жовчного міхура. Не можна пити людям з виразковою і жовчнокам’яною хворобою, а також гіпотонікам. П’ється по 50 мл два-три рази на день. Буряковий сік у великих дозах (2-3 стакани в день) можна пити тільки при комплексному лікуванні онкологічних захворювань. Важливо знати, що перед застосуванням буряковому фрешу необхідно дати відстоятися 2-3 години.

Плоди помідор містять: цукри — фруктозу, рафінозу, вербаскозу, сахарозу; органічні кислоти — лимонну, яблучну, щавлеву, бурштинову, винну та ін.; жири; вітаміни В1, В2, В3, K, P, В6, C; каротин; пантотенову й фолієву кислоти; пектинові речовини; стерини; азотисті речовини; тритерпенові сапоніти; пуринові основи; фітонциди; мінеральні солі калію, кальцію, заліза, фосфору, міді, цинку, йоду, фтору; клітковину. Помідори й сік із них показані при серцево-судинних захворюваннях, порушеннях обміну речовин, розладах діяльності шлунково-кишкового тракту, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, нирковокам’яній хворобі, виснаженні організму.

Був час, коли лікарі наполегливо рекомендували людям похилого віку, а також тим, хто хворіє на подагру та іншими захворюваннями суглобів утримуватись від споживання помідорів через вміст в них щавлевої кислоти. Наукові дослідження показали, що щавлевої кислоти в помідорах міститься набагато менше, ніж в картоплі, буряку, шпинаті, не говорячи вже про щавель.

Для затримки розвитку патогенних мікроскопічних грибків приймати 2-3 рази на день до їжі 200 мл томатного соку зі столовою ложкою меду. При глаукомі випивати на протязі дня перед прийманням їжі по стакану томатного соку зі столовою ложкою меду.

Плоди овочевої групи перців, які ще називають солодким перцем, містять: цукри; сирий білок; багато вітамінів, особливо каротину (провітаміну А) та аскорбінової кислоти (вітаміну С). По вмісту вітаміну С плоди деяких сортів перцю перевершують всі інші овочі та фрукти — в 100 г сирої речовини плода може міститися 480 мг аскорбінової кислоти. Містять також вітаміни групи В (тіамін, рибофлавін, фолієву кислоту), а також Р-активні речовини. Регулярне вживання солодких соків червоного перцю благотворно впливає на артерії, капіляри та вени, також рекомендується при лікуванні гіпо- та авітамінозів. При диспепсії (порушення нормальної діяльності шлунка — хворий відчуває біль, тяжкість, переповнення, раннє насичення) 100-200 мл соку овочевого перцю приймати 3 рази на день за 30 хвилин до їжі зі столовою ложкою меду. Протипоказаний прийом м’якоті солодких сортів перцю і навіть розбавленого (1:3) свіжоприготовленого із нього соку хворим зі стенокардією, порушенням серцевого ритму, гіпертонією, виразковою хворобою шлунка та кишківника, тим, хто страждає на гастрит з підвищеною кислотністю шлункового соку, колітом, при загостренні хронічних хвороб печінки та нирок, з підвищеною збудливістю нервової системи; при епілепсії та безсонні.

М’якоть плодів гарбуза містить від 5% до 20% відсотків сухих речовин, в тому числі вуглеводи (в одних сортах переважає крохмаль, в інших — більш прості вуглеводи), пектинові речовини, білки; вітаміни С, В1, В2, В6, Е, РР,; солі фосфору, калію, кальцію, заліза, магнію, міді, кобальту, кремнію; каротин. Сік гарбуза використовують для лікування нирок та печінкип’ють по 1/4-1/3 стакана три рази на день. Використовують його і при раку.  При зубному болю закапують сік гарбуза в ніс.

Проте не забувайте, що самолікування може зашкодити Вашому здоров’ю! Перед вживанням фрешів обов’язково проконсультуйтесь з лікарем!

Список літератури:

  1. Больше овощей и фруктов — меньше сахара и мяса // Шульц, Я. Лекарства из Божьей аптеки / Я. Шульц, Э. Убергубер. – К.: Джерело життя, 2005. – С.44-50.
  2. Жукова І.М. Цілющі овочі, фрукти, ягоди. — Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2007. — 288с.
  3. Свіжі соки // Домашній лікарський порадник. — Х.:Веста, 2010. — С.223.
  4. Сокотерапия // Народный доктор. – 2015. – №13. – С.4.