ОПУЩЕННЯ І ВИПАДІННЯ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ. ПЕРСПЕКТИВИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ

пролапс маткиКількість жінок, які мають захворювання пов’язані з порушенням положення тазових органів, невпинно росте. Це приводить до стійкої втрати працездатності та погіршення якості життя.

Перші згадування про випадіння тазових органів  виявлені в одному з папірусів Ебертса, що відноситься до 1760-1550 р. до н. е. За 3 тисячоліття проблема пролапсу (опущення і випадіння) тазових органів зазнала певних змін, але однак не була вирішена. Розповсюдженість цього захворювання за даними різних авторів варіюється в широких межах і залишається найбільш розповсюдженою патологією геніталій у літніх жінок. В жінок молодше 30 років розповсюдженість даного захворювання досягає 10,1%, а у віці 45 років — 40,2% , жінки старше 50 років — 50%, причому у 18% випадків відмічаються тяжкі форми.

Не дивлячись на те, що є більше 300 способів корекції тазового дна хірургічним шляхом, або абдомінальним доступом та наявності багатьох методик консервативного лікування (ізометричні вправи Кегеля, гімнастика Атарбекова, уведення у піхву різних песарій) – проблема залишається невирішеною. Постійно з’являються повідомлення про функціональну неефективність тих чи інших методів хірургічного та консервативного лікування. Продовжують створюватись нові хірургічні методики з застосуванням ауто- и алотрансплантатів, нова апаратура та лапароскопічна техніка. З однієї сторони, це підтверджує актуальність проблеми, а з іншої свідчить про те, що лікування хворих на цьому етапі залишається далеким до досконалості. Практично всі спеціалісти відмічають велику кількість рецидивів лікування випадіння геніталій і неповних ефектів у відновленні нормального положення статевих органів.

Серед основних причин порушення положення тазових органів називають:

  1. Травматичні пошкодження тазового дня.
  2. Неспроможність сполучних структур у вигляді системної недостатності.
  3. Порушення синтезу статевих гормонів.
  4. Хронічне захворювання, яке супроводжується порушенням обмінних процесів, мікроциркуляції, раптовим частим підвищенням внутрішньоутробного тиску.

Актуальним напрямком перинеології став пошук генетичних обумовленостей випадіння тазових органів і порушення функцій суміжних органів. Тим не менше, враховуючи відсутність єдиної точки зору про прочини виникнення випадіння тазових органів, цю патологію в наш час прийнято вважати поліетіологічною.

Правильне положення статевих органів визначаються м’язовим  і сполучним апаратом тазового дна. Факторами, що забезпечують нормальне положення жіночих статеві органів є:

  1. Власний тонус статевих органів.
  2. Взаємовідносини між внутрішніми статевими органами та узгоджувальна діяльність діафрагми, черевної стінки і тазового дна.
  3. Підтримуючий і закріпляючий апарат матки.

Наслідком впливу однієї або декількох причин, що приводять до порушення сполучно-м’язевого комплексу тазового дна, стає зміна нормального положення тазових органів.

Найбільш частими скаргами жінок з випадінням тазових органів є відчуття тяжкості в низу живота і/або ниючі болі внизу живота і поясниці, білі, порушення сексуальної функції, відчуття стороннього тіла в піхві, нетримання сечі та газів при фізичному навантаженні, кашлі, чханні. Часто пролапс геніталій поєднується з цистоцеле і нетриманням сечі. Основною причиною цистоцеле є послаблення пубоцервікальної фасції, розходження кардинальних зв’язок, а також дефект детрузорного м’язу. Провідною причиною нетримання сечі можна вважати патологічні пологи.

Таким чином, відомості про причини опущення і випадіння статевих органів, про патогенез цього захворювання, лікарської тактики різноманітні, суперечні і несистематизовані. На жаль, відсутні комплексні дослідження, що можуть відповісти на питання вибору тактики лікування, корекції функціональних порушень, в тому числі виходячи з давності та особливостей захворювання, віку пацієнтки. Враховуючи повідомлення про «омолодження» пацієнток, які страждають випадінням геніталій, необхідно більше надавати уваги методикам лікування, направленим на покращення якості життя хворих.

 

Рекомендована література по даній темі:

  1. Дикке Г. Б. Опущение и выпадение (пролапс) внутренних половых органов. Методы консервативного лечения (обзор литературы) / Г. Б. Дикке // З турботою про жінку. — 2013. — № 2. — С. 35-39.
  2. Каграманова Ж. О. Комплексна терапія урогенітальних клімактеричних розладів у жінок / Ж. О. Каграманова, В. В. Малиновська, Е. Н. Вижлова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2010. — Т. 72, № 3. — С. 107-109.
  3. Куликовский В. Ф. Тазовый пролапс у женщин: руководство для врачей / В.Ф.Куликовский, Н.В.Олейник. — М. : «ГЭОТАР-Медиа», 2008. — 256 с.
  4. Мирович Е. Современные аспекты проблемы генитального пролапса / Е. Мирович // З турботою про жінку. — 2012. — № 8. — С. 39-43.
  5. Миронов В. И. Диагностика и лечение недержания и пролапса тазовых органов у женщин / В. И. Миронов // Урология.- 2010. — № 2. — С. 66-68.
  6. Отягощенная родословная у женщин с опущением и выпадением органов малого таза / П. Н. Веропотвелян [и др.] // Репродуктивное здоровье. Восточная Европа. — 2014. — № 4. — С. 136-148.
  7. Пушкарь Д. Ю. Тазовый пролапс / Д. Ю. Пушкарь, М. Ю. Гвоздев, В. А. Малхасян // Урология. — 2011. — № 1. — С. 59-63.
  8. Результаты обследования женщин с пролапсом половых органов и стрессовым недержанием мочи с применением модифицированного комбинированного уродинамического исследования / Ю. П. Серняк [и др.] // Здоровье мужчины. — 2014. — № 2. — С. 83-85.
  9. Ретроспективний аналіз досвіду лікування генітального пролапсу у жінок в умовах багатопрофільної університетської клініки / О. В. Лук’янчук [и др.] // Одеський медичний журнал. — 2013. — N 1. — С. 60-63. — Библиогр.: с.62-63 .
  10. Сучасне уявлення про етіологію і патогенез випадіння статевих органів у жінок / П. М. Веропотвелян [и др.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2010. — Т. 72, № 3. — С. 87-92.
  11. Хирургическая коррекция пролапса гениталий / Ю. К. Памфамиров [и др.] // Медицинские аспекты здоровья женщины.-2011.- № 2. — С. 74-76.