Ніжна підшлункова

nizhna-pidshlunkovaПідшлункова залоза є відносно невеликим органом, але відіграє важливу роль у підтриманні життєдіяльності організму людини, бере активну участь у складних процесах травлення.

Функції підшлункової залози пов’язані як між собою, так і з функціями органів травлення — шлунка, дванадцятипалої кишки, печінки, жовчного міхура, жовчних протоків, тонкої та товстої кишок тощо. 94-96% маси залози займають часточки (екзокринна ділянка), що виробляють панкреатичний сік. За годину вони виділяють в середньому 30-50 мл соку, за добу — 1,5-2л, тобто в15-20 разів більше своєї маси. У процесі перетравлення їжі бере участь панкреатичний сік, який містить спеціальні ферменти: амілазу, ліпазу, трипсин та ін. Амілаза розщеплює вуглеводи, ліпаза — жири, трипсин — білки. Таким чином ферменти ферменти підшлункової залози впливають на вуглеводний, жировий та білковий обміни. Через головний та додатковий протоки сік з підшлункової залози надходить у дванадцятипалу кишку. Це зовнішньо-секреторна діяльність залози. Таким чином, підшлункова залоза впливає на процеси травлення та обміну речовин.

Численні хвороби, зумовлені недостатністю чи надмірною активністю цього органу, мають різний перебіг і проявляються найрізноманітнішими симптомами. Зловживання жирними, гострими, солодкими стравами, алкоголем, куріння та малорухомий спосіб життя є головними чинниками, що призводять до захворювання різних органів і систем, зокрема підшлункової залози. Гострі та хронічні запалення підшлункової залози супроводжуються болем і розладом травлення. Її пухлини зумовлюють жовтяницю та інші порушення, оскільки при них гальмується надходження жовчі у дванадцятипалу кишку. Як хронічні та гострі запалення, так і пухлини є наслідком ураження екзокринної частини підшлункової залози, яка виробляє ферменти.

Цукровий діабет, інсулома, деякі форми виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, так звана панкреатична холера належать до групи захворювань, спричинених порушенням ендокринної (гормональної) частини підшлункової залози. Всі ці хвороби супроводжують, в тій чи іншій мірі, гострий або тупий, оперізуючий або віддаючи в праву чи ліву ключицю біль, блювота, зниження апетиту, пронос та ін. Кожна з них потребує лікарського втручання та ні в якому разі не самолікування. Тому що, в деяких випадках консервативне лікування лише на короткий період полегшує стан хворого і тільки хірургічне втручання дозволяє врятувати хворому життя. Адже прогноз при гострому та хронічному панкреатиті залишається серйозним.

Операції по видаленню підшлункової залози вперше було виконано на початку XX століття. Всі вони призвели до смерті оперованого. Це стало підтвердженням того, що людина не може жити без підшлункової залози. У наш час повністю видаляють підшлункову залозу тільки в разі крайньої необхідності, але після таких втручань хворим уводять постійно препарати, які замінюють природні ферменти та інсулін.

Тому, запобігання і необхідність профілактики та ранньої діагностики захворювань підшлункової залози очевидна. На підшлункову залозу несприятливо діють переїдання, одноманітне харчування, малорухомий спосіб життя, алкоголізм, куріння. Запобігти ураженню цього чутливого до різних впливів органу можна лише методом усунення дії цих шкідливих чинників. Важливу роль у профілактиці гострих і хронічних захворювань підшлункової залози відіграє гігієна харчування. Щоб уникнути ожиріння, слід подбати про збалансоване раціональне харчування згідно з віком і професією. Треба постійно стежити за тим, щоб маса тіла відповідала зростові. Найшкідливішим є зловживання жирними і гострими стравами, правильно організоване харчування навіть без використання спеціальної дієти сприяє профілактиці захворювань підшлункової залози. А варіанти дієт призначає фахівець.

Фізкультура та спорт сприятливо позначаються на стані не лише серцево-судинної, легеневої систем, м’язів, органів виділення, а й підшлункової залози. При фізичній діяльності енергія жирів та вуглеводів використовується м’язами при підвищеному засвоєнні глюкози.

Нікотин не зумовлює безпосередньо розвиток цукрового діабету, проте він несприятливо впливає на судини та нервову систему, внаслідок чого погіршуються умови обміну вуглеводів. Алкоголь сприяє розвитку гастриту, хвороб печінки та судин. Отже, викорінення шкідливих звичок — це міцне здоров’я.

Виконання таких, здавалось би, простих рекомендацій вимагає чималих вольових зусиль. Але все-таки слід спробувати взяти себе в руки. Якщо ж не вдається зробити це самостійно, потрібно не відкладати візиту до лікаря на потім, а негайно звернутись за порадою. Спеціаліст допоможе виробити ефективну програму оздоровлення.

Література:

  1. Внешнесекреторная недостаточность поджелудочной железы: что это такое? Как часто встречается? Как диагностируется и лечится?: в вопросах и ответах гастроэнтеролога врачам и пациентам / В.Г. Передерий [и др.]. — Київ: «Твиса», 2005. — 193 с.
  2. Заболевания поджелудочной железы / Ред.: С.Трофимов. — Харьков: «Популярная медицина», 2010. — 256 с.
  3. Ивашкин В.Т.Хронический панкреатит, стеатоз поджелудочной железы и стеатопанкреатит / В.Т.Ивашкин, О.С.Шифрин, И.А.Соколова. — Москва: Изд-во «Литтерра», 2014. — 240 с
  4. Маев И.В. Болезни поджелудочной железы:в 2-х т. / И.В.Маев, Ю.А.Кучерявый. — Москва: «Медицина»: «Шико».Т.1. — 2008. — 416 с.
  5. Маев И.В Болезни поджелудочной железы:в 2-х т. — Москва: «Медицина»: «Шико».Т.2. — 2008. — 560 с.
  6. Немцов В.И.Правильное питание при болезнях поджелудочной железы / В.И. Немцов. — Москва; С.Пб.: «Диля», 2006. — 160 с.
  7. Стандарти діагностики і лікування гострого панкреатиту: методичні рекомендації. / Авт.: Є.П.Коновалов та ін. — 3-є вид., допов. та випр. — Київ: [б. и.], 2005. — 26 с.
  8. Фадеенко Г.Д. Заместительная терапия внешнесекреторной недостаточности поджелудочной железы: современные подходы / Г.Д. Фадеенко, Т.А. Соломенцева // Сучасна гастроентерологія. — 2017. — № 1. — С. 53-58.
  9. Швець О В. Діагностичні можливості виявлення зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози та оптимізація її лікування / О.В. Швець // Сучасна гастроентерологія. — 2016. — N 2. — С. 71-77.