Незвичайна книга

nezvychaina-knygaБіблія – в перекладі з грецького – «книги». Вона має і інші назви: «Писання», «Письмо», «Святе Письмо», «Священне Писання», «Книга життя», «Боже слово», «Книга книг». Біблія – збірник священних текстів, ціла бібліотека (більше 66 книг). Це є дійсно незвичайна Книга. Вона універсальна, унікальна за своїм походженням, актуальністю, поширенням, літературністю та мораллю. Це Книга над усіма книгами, написаними людиною на протязі всіх віків. Вона є жива та діяльна. Це є могутня Книга життя.

Біблія – унікальна за своїм походженням. Вона написана рукою більше ніж 40 людей, які не були знайомі один з одним. Для більшості з них й не було такої можливості, бо вони жили і писали в різні епохи, віки та в різних місцевостях. Біблію писали люди, які мали різні посади та працю: царі Давид та Соломон, пастух Амос, рибалка Петро, лікар Лука, податківець Матвій, равін Павло і інші. Тексти писались різними жанрами, стилями в різних

Біблія унікальна за своєю актуальністю. Вона актуальна та зрозуміла для всіх епох та віків людства, як в часи миру, так і війни. ЇЇ читають діти, дорослі, багаті та бідні, лідери держав і прості люди. Вона дає відповідь кожній людині на всі питання її життя і навіть майбутнього.

Книги Біблії унікальні за своїм поширенням. Вона унікально передавалась з покоління в покоління людей. Біблія складається із двох основних частин — це Старий та Новий Заповіт.

Книжки Старого Заповіту були перекладені спочатку на грецьку мову (283 – 247 до Р. Хр.). ЇЇ перекладали 72 єврейських мудреців і тому цей переклад носить назву Септуагінти — Семидесятки. Новий Заповіт був написаний грецькою мовою, за винятком Євангелія від Матвія, яка була написана арамейською мовою. В 382 — 405 роках всі книги Біблії були переведені на латинську мову. Цей переклад відомий під назвою Вульгати.

В Україну вперше Святі Письма прийшли на церковно-слов’янській мові. Першою друкованою книгою зі Святого Письма був у нас Апостол (Іван Федоров, Львів, 1574 р.), а першим виданням всього Святого Письма була Острозька Біблія 1581 року.

В ХVІ столітті Святе Письмо перекладалось з мови оригіналу на українську мову. Серед перекладів знаменита рукописна Пересопницька Євангелія (1556 – 1561 роки). В ХІХ столітті було зроблено сім перекладів Біблії українською мовою Пантелеймоном Кулішем, Іваном Пулюєм, Маркіяном Шашкевичем, Антоном Кобилянським, Іваном Нечуєм – Левицьким, Олександром Бачинським, Пилипом Морачевським.

В світі немає книг, які мали б таку вражаючу статистику поширення: 1900 рік — 8 мільйонів Біблій; 1950 р.— 22 млн., з них близько 2,5 млн. повних Біблій; 1960 р. — 35 млн., з них близько 4 млн. повних Біблій; 1970 р. — 145 млн., з них близько 5 млн. повних Біблій; 1980 р. — 440 млн., з них близько 9,5 млн. повних Біблій. Фахівці вважають, що світ говорить на 3000 мовах і діалектах, з них більше 1500 вживається дрібними етнічними групами. Сьогодні Біблія переведена фактично на всі основні мови, якими користується світ.

Унікальною є мораль Біблії. Існує непрохідне провалля між мораллю, яку пропонує Біблія і мораллю, описаною в релігійних і інших книгах. Біблія пропонує любити своїх недругів та ворогів, робити добро для тих, хто тебе переслідує та принижує. Хто ненавидить брата свого є людиновбивця. Хто похітливо подивився на чужу жінку, той вже згрішив у своєму серці. Ніяка інша книга не пропонувала таку поведінку людини. В Біблії деколи не зовсім делікатно говориться про той чи інший гріх, особливо сексуальні гріхи, але прямо говориться про їх наслідки та майбутній суд. Біблія ніколи не обманює людей. Вона навіть про тих, хто став праведним та святим, часто згадує, що до пізнання Господа, вони були глибоко гріховними людьми. Апостол Павло до зустрічі з Ісусом Христом гонив християн, в’язав їх і тягнув до в’язниць. Не сховані аморальні вчинки мужів Божих. Описується про гріховні відносини царя Ізраіля, псалмоспівця Давида з дружиною його воєначальника Вірсавією, але при цьому повідомляється про тяжкі наслідки цього гріха для Давида та Вірсавії. Деякі автори книг Біблії самі описують про свої гріхи з метою, щоб їх не повторювали інші.

Бог є любов і Його Книга пронизана жертвенною любов’ю до свого творіння — людини. «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне (Євангелія від Івана 3.16). Прийшла повнота часу і Син Божий Ісус Христос сказав: «Тоді Я сказав: Ось іду, в свої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!» (Евреїв 10:7). Дві тисячі років тому Христос прийшов через народження від Марії на планету Земля в тілі раба Свого людини. Він став як людина. Він ходив по землі Ізраїля, навчав, оздоровлював, виганяв бісів, творив чудеса. Він дав людям приклад безмежної, жертвенної любові, показав і навчив, як потрібно жити і що необхідно зробити для того, щоб мати спасіння від диявола та слуг його, від гріховного життя, від гніву Божого та мати блаженне вічне життя з Господом.

Син Божий Ісус Христос взяв на себе гріхи всього світу, тяжко страждав, над Ним насміхались, Його принижували, бичували та розп’яли на Голгофському хресті. Він помер, був похований, але смерть не могла втримати Його. Отець Небесний силою Своєю воскресив Його із мертвих. «А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками. Тож тим більше спасемося Ним від гніву тепер, коли кров’ю Його ми виправдані» (Римлян 5.7-8).

Біблія навчає, що той, хто повірить в Євангелію, хто покається в гріхах Своїх, хто прийме Ісуса Христа, як свого особистого Спасителя, того Бог приймає, як Свою дитину. «А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його, (Ів 1:12).

Кожний, хто читає Біблію, не може бути байдужим до неї. Одні її приймають, а інші відкидають.

Дійсно Біблія є унікальна в усіх відношеннях. Вона є жива та діяльна. «Усе Писання Богом натхненне, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, (2Тим 3:16).

Чому так? Бо Біблія є богодухновенною, вона є Слово Боже, вона походить від вуст Бога Живого. Ще не було, існуючих тепер, неба, землі та всього, що на них, видимого і невидимого, ще не було людини, а Бог вже передбачив написання цієї книги для Свого творіння – людини.

Автором всієї Біблії є Сам Бог. Біблія написана рукою людини, але за велінням Духа Святого. Від книги Буття до книги Відкриття мова йде про одні і ті ж найважливіші питання людського життя: «Хто є Бог?», «хто є людина?», «як спілкуватись людині з Богом, як пізнати Його?, як можливо жити вічно з Богом?». Вона дає відповідь людині на всякі питання життя.

Майже всі книги Біблії свідчать про Господа Ісуса Христа. Це є центральна тема Біблії. Христос один є істина, дорога і життя для людини. «Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене.» (Ів 14:6); «Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус» (1Тим 2:5 ).

Біблія дає відповідь на питання: що було? що є і що буде? Апостол Петро пише: «І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях,» (2Пет 1:19);

Ісус Христос сказав: « Дослідіть Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!» (Ів 5:39).

Головний методист П. Горун