Неврози

nevrozyВ сучасному житті багато ситуацій (тяжкі переживання, невдачі, конфлікти, перевтоми), які сприяють появі стресів. Особливо на нервову систему людини впливає розчарування та невдоволення своєю діяльністю. Неврози також розвиваються при неправильному режимі праці й відпочинку, через поганий сон, нервово-психічну перенапругу. Поява хвороби залежить від самої людини, від особливостей вищої нервової діяльності та темпераменту.

Розрізняють чотири види неврозів: неврастенія, невроз нав’язливих станів, істерія і психастенія.

До неврастенії приводять психічні травми, напруга, які довго тривають. Інфекції, перенесені внутрішні хвороби в поєднанні з перевтомою, життєвими невдачами, безсонням, напруженою роботою ведуть до неврастенії. Хворі стають дратівливими з самого незначного приводу. Вони дуже нестримані, нетерплячі, настрій нестійкий. Важлива ознака — поганий сон: він неглибокий, може бути багато сновидінь. На ранок неврастенік почуває себе жахливо. Часто болить голова. Є скарги на болі в серці, у шлунку.

Невроз нав’язливих станів — це нав’язливі страхи (фобії). До них належать страх захворіти на тяжку невиліковну хворобу (наприклад, ВІЛ інфекцію чи рак), страх померти (наприклад, уві сні), страх відкритих просторів чи навпаки тісних приміщень. Хворі які страждають на нав’язливі стани, нібито знаходять у себе ознаки якихось хвороб, наприклад раку чи якоїсь іншої заразної хвороби. Вони постійно відвідують лікарів і вимагають від них підтвердження тих чи інших діагнозів. Такі хворі бояться відвідувати місця скупчення людей, щоб не заразитися та не захворіти. Крім страхів, у хворих виникають нав’язливі думки, фобії переслідування. Все це виникає після тяжких переживань, емоційних потрясінь.

Істеричний невроз виникає у молодих людей із своєрідними рисами характеру. Прояви істерії дуже різні: це і напади, і розлади шкірної чутливості, втрата мови, сліпота та глухота. Хворі дуже чутливі до зовнішніх впливів, можуть викликати яскраві емоційні реакції — такі як плач, горе, відчай, гнів або навпаки непомірні радощі. Вони можуть перебільшувати свої відчуття та враження, також люблять фантазувати. Хворі піддаються навіюванню, через це виникає багато істеричних розладів.

Психатенія зустрічається досить рідко. При ній життя хворих позбавлене яскравих емоцій. Для психастенії характерні риси тривожної недовірливості. Вони можуть не спати ночами, за все переживати, про все думати, у всьому сумніватися. Хворі бездіяльні та пасивні: часто багато мріють, але при цьому нічого не роблять. Вони бояться відповідальності і вони не можуть самі приймати рішення. Психастенічний невроз може поєднуватися з іншими психічними та нервовими хворобами.

Захворювання розвиваються поступово і навіть непомітно для оточуючих. Щоб такого не сталося, потрібно правильно зміцнювати нервову систему, дотримуватися правил поведінки у сім’ї та колективі, серед людей. До хворих потрібно ставитися з розумінням, щоб хвороба і надалі не прогресувала. Лікувальні призначення, які надасть лікар, разом з чуйним відношенням родичів вилікують будь-який невроз та в майбутньому попередять його появу.

Література:

  1. Аддиктивный статус и ведущие стратегии совладания у пациентов с невротическими расстройствами и лиц общей популяции: сравнительный аспект / Н.А. Марута [и др.] // Психиатрия, психотерапия и клиническая психология. — 2016. — Том 7, N 4. — С. 501-512.
  2. Бурчинский С.Г. Возможности фармакотерапевтической коррекции тревожных и психосоматических расстройств при неврозах // НейроNEWS. — 2015. — № 2. — С. 44-46.
  3. Екстрена допомога при тахікардії, неврозі та безсонні // Український медичний часопис. — 2016. — № 1. — С. 76-77.
  4. Лесовая Е.В. Состояние неспецифических адаптационных реакций организма у пациентов с неврастенией // Медицинская психология. — 2013. — Т. 8, № 4. — С. 57-61.
  5. Лісова Є.В. Сучасні погляди на механізми формування неврастенії // Психічне здоров’я. — 2013. — № 2 (разом №1/2). — С. 18-21.
  6. Марута Н.О. Патопсихологічні особливості хворих на невротичні розлади з адиктивними формами поведінки // Медицинская психология. — 2016. — Т. 11, № 1. — С. 79-84.
  7. Марута О.С. Взаємозв’язок копінг-поведінки і антиципаційної спроможності у хворих із невротичною патологією // Медицинская психология. — 2015. — Т. 10, № 3. — С. 24-28.
  8. Марута О.С. Функціональні взаємозв’язки суб’єктивної картини життєвого шляху при різних формах невротичної патології // Медицинская психология. — 2016. — Т. 11, № 1. — С. 56-60.
  9. Патопсихологічні особливості тривоги у структурі невротичних розладів / Н.О. Марута [та ін.] // Медицинская психология. — 2015. — Т. 10, № 3. — С. 43-47.
  10. Филипович В.И. Предикторы жизнестойкости личности при неврозах и в норме // Медицинская психология. — 2015. — Т. 10, № 3. — С. 7-12.
  11. Фитотерапия неврозов // Фармацевт-практик. — 2016. — № 10. — С. 36-37.