Неврози дошкільного віку

nevrozy-doshkilnogo-vikuВік від 2 до 7 років дитячі неврологи вважають «колискою неврозів». В цьому віці найчастіше виникають такі неврози, як анорексія (відмова від їжі), звична блювота, заїкання, енурез (нічне нетримання сечі), нічні страхи, нервові тики, тощо. Це пов’язано з тим, що дитина вступає в складне і мало їй зрозуміле, життя, сповнене небезпеки та невідомого, коли кожна нова ситуація є подією надзвичайною. Кожна подія навіть буденного життя для дитини може стати стресом. Саме емоційний стан дитини є підґрунтям для розвитку неврозу. Типи темпераменту також важливо враховувати. Дитина з високим ступенем реактивності («сірник»), дитина яка замикається у собі при зміні ситуації («равлик»), дитина якій важко звикати до нової ситуації («черепашка»), дитина у якої постійно поганий настрій («нитик») — ці діти надто схильні до стресів.

Спостерігаються дві основні причини неврозів у дітей дошкільного віку: гострий раптовий переляк та тривала конфліктна ситуація у родині. Сварки та непорозуміння між батьками є частими причинами зміни поведінки дитини. Дитина знаходиться у стані тривоги, неспокою, стає лякливою, плаксивою. До тяжких переживань і виникнення нервового стану у дитини призводить також поява у родини другої дитини, якщо батьки не підготували старшу дитину до появи нового безпомічного члена сім’ї, якому, як здається старшій дитині, прикована уся батьківська увага. Дитина вважає, що батьки її розлюбили, що вона їм більше не потрібна.

Однією з причин реакції протесту є руйнування родини, або другий шлюб. Вітчим, або мачуха, що прийшли в родину, не завжди знаходять порозуміння з дитиною і, якщо бачать ворожість, часто й самі віддаляються від дитини. Вирішуючи питання другого шлюбу завжди необхідно думати насамперед про дитину.

Діти схильні легко переймати форму поведінки дорослих і відношення до оточуючих. На здоров’ї дитини особливо несприятливо відбивається непослідовність батьків у питаннях виховання. Батько буває надто суворим, вимогливим, намагається повністю підкорити дитину своїй волі, а мати чи бабуся — потакають усім забаганкам дитини. В присутності мами чи бабусі дитина неслухняна, часом навіть говорить грубощі, в присутності батька дитину не впізнати — лагідна, слухняна. В такій родині дитина постійно пристосовується, ці умови викликають перенапруження нервової системи, що може призвести до нервового тику або до нічного нетримання сечі.

У родинах, де зростає тільки одна дитина, особливо коли дитина з’являється у немолодих батьків, не меншу шкоду наносить надмірна увага. У батьків з надмірною опікою діти можуть стати несамостійними, непристосованими до життя, такими що не вміють бути в злагоді з іншими дітьми. В них рано розвивається егоїзм, вони стають нетерплячими, норовливими, хвалькуватими. У суперечках з дітьми вони не вміють поступатися та сваряться навіть через дрібниці. В колективі таких дітей не люблять і в житті їм буває складно. Невротичні стани у таких дітей часто спостерігаються коли вони потрапляють у садок.

Причиною розвитку невротичних реакцій у дитини можуть бути також хронічні захворювання (часті ангіни, хронічне запалення легень, ревматизм, хвороби печінки та жовчного міхура), інфекційні захворювання, черепно-мозкові травми. Ці хвороби виснажують центральну нервову систему — тому навіть звичайні життєві ситуації можуть стати для ослаблених дітей причиною неврозу. Невротичні симптоми у дітей виникають у найбільш слабких системах організму. Наприклад, відмова від їжі (анорексія) і неврогенна блювота буває переважно у дітей які перехворіли шлунково-кишковими захворюваннями; нервовий кашель — у дітей що перехворіли тяжкою формою кашлюка та ін.

Для дітей, на відміну від дорослих, характерними є неврози моносимптомні, але спостерігаються капризи, плаксивість, дратівливість, збудливість, підвищена стомлюваність, які є фоном основного невротичного розладу.

Ніжну, ще не зміцнілу нервову систему дитини потрібно берегти від душевних і фізичних травм. Зміцнювати організм дитини фізичною культурою, не давати можливості розвитку капризам, неодмінно привчати до самообслуговування. Якщо батьки та вихователі помітили, що дитина зростає нервовою, капризною, неврівноваженою, то неодмінно потрібно звернутися до лікаря.

Література:

  1. Дорошкевич М.П. Неврозы и невротические состояния у детей и подростков: (медико-педагогический анализ механизма развития и рекомендации по профилактике): учеб. пособ. для студ. педагог. спец. ВУЗов / М.П.Дорошкевич, В.В.Калюжный. — Минск: «Беларусь», 2004. — 203 с.
  2. Драб Я.М. Тикові розлади у дітей / Я.М. Драб // НейроNEWS. — 2017. — № 1. — С. 45-47.
  3. Нервная анорексия в практике педиатра / М.И. Дубровская [и др.] // Лечащий Врач. — 2016. — № 1. — С. 36-40.
  4. Пипа Л.В. Соматоформні (психосоматичні) розлади у дітей. Актуальність проблеми в сучасній педіатричній практиці (частина 2) [невротические состояния] // Современная педиатрия. — 2015. — № 4. — С. 135-139.
  5. Соколова Н.Г. Неврозы у детей. — Ростов н/Д: «Феникс», 2003. — 160 с.
  6. Шлєєнкова Г.О. Неврологічний статус та нервово-психічний розвиток дітей раннього віку, позбавлених батьківського піклування // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. — 2013. — № 4. — С. 99-103.