Небезпека хронічного тонзиліту

nebezpeka-hronichnogo-tonzylituТонзиліт — це запалення піднебінних мигдаликів. Розрізняють гострий та хронічні тонзиліти. Гостре запалення піднебінних мигдаликів (ангіна) походить від латинського слова ango — душити, стискати. Цей термін не відображає суті захворювання, проте він визнаний і дуже поширений. Виявити початок хронічного захворювання не завжди можливо. В більшості випадків хронічний тонзиліт починається після ангіни, коли запальні процеси в горлі затихають, та в силу тих чи інших причин повністю не проходять. Але хвороба може іноді з самого початку розвивається як самостійне захворювання. Серед причин, які сприяють розвитку хвороби, відіграють роль ті ж фактори, які мають значення для розвитку ангіни.

Хронічний тонзиліт може виникнути із гострого тонзиліту (ангіни), якщо захисні пристосувальні реакції організму виявляються недостатніми для ліквідації дії патогенних мікробів, що находяться в глотці. Особливо часто це виникає у випадках, коли в силу тих чи інших причин (хвороба, несприятливі умови праці та побуту та ін.) загальна реактивність хворого значно знижена. Нерідко хронічне запалення мигдалин виникає внаслідок постійного інфікування  найближчих вогнищ інфекції (каріозні зуби, хронічне гнійне запалення придаткових пазух носа).

Немалу роль відіграє одноманітне харчування (наприклад, при перевантаженні організму білковими продуктами тваринного походження). Виникнення хронічного тонзиліту полегшується через деякі індивідуальні особливості будови мигдалин (форма та глибина лакуни та пов’язане з цим утруднене їх опорожнення від патологічного вмісту).

Серед моментів, які сприяють розвитку хронічного тонзиліту, можуть відгравати роль також інші фактори (несприятливі життєві та професійні умови, різноманітні захворювання, перевтома та ін.). Можливим джерелом інфікування являється не тільки хворий ангіною, але й носій гемолітичного стрептококу. Висловлювалась точка зору, згідно якої хворі хронічним тонзилітом являли певну небезпеку для навколишніх.

Своєчасне лікування таких хворих важливо в профілактиці розвитку ускладнень хвороби. Для діагностики та особливо профілактики ангін важливе своєчасне розпізнавання та лікування хронічного тонзиліту. Хронічний тонзиліт може бути неускладненим (компенсованим) та ускладненим (декомпенсованим). До першого типу відносять хронічний тонзиліт, який протікає без яких-небудь виражених загальних порушень в організмі, але періодично загострюються в період ангін. До другого типу відносять хронічне запалення мигдалин, які супроводжують захворювання інших органів та систем організму. Для неускладненої форми характерні часті загострення ангіни, що протікають з високою температурою, болями при ковтанні, нальотами на мигдалинах.

У хворих ускладненої форми, наряду з загостреннями хвороби, відмічають захворювання суглобів, серця, нирок, та інших органів. Частіше всього, як ускладнення на ґрунті ангін, спостерігаються також ревматизм, інфекційний поліартрит, ендокардит, гострий та хронічний нефрит, холецистит, захворювання шкіри (псоріаз, екзема, кропивниця), гострий та хронічний тонзилогенний сепсис.

Хворі хронічним тонзилітом часто застуджуються, розвивається загострення хронічного тонзиліт. Загострення викликається місцевим або загальним переохолодженням та виникають у перехідні пори року.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Возможности иммунопрофилактики у больных хроническим тонзиллитом / В.Н. Писанко [и др.] // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. — 2015. — № 5. -С. 58-63.
  2. Господарський І. Я. Сучасні підходи до терапії хронічного тонзиліту з частими загостреннями у підлітків із цілорічним алергічним ринітом / І. Я. Господарський, Х. О. Господарська // Современная педиатрия. — 2016. — N 1. — С. 105-110.
  3. Гуморальные факторы иммунитета в крови и слюне у больных при обострении хронического тонзиллита / В.Н. Писанко [и др.] // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. — 2015. — № 2. — С. 35-39
  4. Долина И.В. Хронические тонзиллиты: возможности профилактики / И.В. Долина, А.И. Картель, А.А. Картель // Оториноларингология. Восточная Европа. — 2012. — № 2. — С. 112-117.
  5. Иммунологические аспекты локальной иммуномодуляции мукозальной вакциной системного действия у больных хроническим тонзиллитом и после тонзиллэктомии / О.Ф. Мельников [и др.] // Современная педиатрия. — 2015. — № 4. — С. 73-76
  6. Иммунологические аспекты локальной иммуномодуляции мукозальной вакциной системного действия у больных хроническим тонзиллитом и после тонзиллэктомии / О. Ф. Мельников [и др.] // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. — 2015. — № 2. — С. 30-34.
  7. Косаковская И.А. Морфофункциональное исследование миндалин пациентов с хроническим тонзилитом после введения и без введения физиологического раствора в паратонзиллярную клетчатку при тонзиллэктомии / И.А. Косаковская, А.Ф. Карась, Г.А. Карась // Педиатрия. Восточная Европа. — 2016. — № 2. — С. 323-329
  8. Морфофункциональное исследование миндалин пациентов с хроническим тонзиллитом после импрегнации физиологическим раствором и удаления методом электросварочной технологии / И.А. Косаковская [и др.] // Педиатрия. Восточная Европа. — 2016. — № 3. — С. 399-407
  9. Салтанова Ж.Е. Хронический тонзиллит, этиологические и патогенетические аспекты развития метатонзиллярных осложнений / Ж.Е. Салтанова // Вестник оториноларингологии. — 2015. — № 3. — С. 65-70.
  10. Топические препараты в терапии тонзиллярной патологии / А.И. Крюков [и др.] // Вестник оториноларингологии. — 2015. — № 3. — С. 47-49
  11. Яшан А.И. Характер изменений соотношений субпопуляций лимфоцитов у больных хроническим декомпенсированным тонзиллитом / А.И. Яшан, М.М. Герасимюк // Вестник оториноларингологии. — 2015. — № 2. — С. 27-30.