Небезпечний лишай

nebezpechnyj-lyshajЛишай — загальна назва дерматозів, основними проявами яких є поверхневі плями, що лущаться або папули. Причиною того чи іншого виду лишаю можуть стати віруси, гриби, алергени. Найбільш часто зустрічаються рожевий лишай, червоний плоский лишай, оперізуючий лишай тощо.

Рожевий лишай, або хвороба Жибера — інфекційно-алергічне захворювання шкіри, що характеризується плямистими висипаннями. Факторами ризику хвороби є бронхіти, ангіни, ГРВІ, синусити. Виникає найчастіше весною або восени раптово. Спочатку на шкірі з’являється пляма рожевого кольору діаметром біля 2-5 см овальної форми з лущенням на поверхні. Це так звана материнська бляшка. Через декілька днів з’являється висипка, яка локалізується переважно на шкірі тулуба та кінцівок. У перші 2-3 тижні відмічаються декілька спалахів нових висипань. В цей період можуть мати місце нездужання, підвищення температури тіла, збільшуватись лімфатичні вузли. Іноді відмічається свербіж. Одужання наступає самостійно через 6 тижнів.

Не рекомендується приймати ванну чи душ, носити синтетичний або  шерстяний одяг, уникати механічних подразнень. Бажано звільнити хворих від важкої фізичної праці, від роботи в умовах високої температури.

Червоний плоский лишай — хронічний дерматоз, що характеризується появою на шкірі та на слизових оболонках рота папульозних висипів. Найчастіше хворіють люди віком від 30 до 60 років. Чоловіки, як правило, хворіють у молодому віці, жінки — після 50 років. Люди похилого віку та діти хворіють рідко.

Червоний плоский лишай належить до дерматозів нез’ясованої етіології. Існує декілька теорій захворювання. Інфекційно-вірусна теорія ґрунтується на виявленні хронічного вогнища інфекції в мигдаликах, додаткових пазухах носа, після лікування яких наставало видужання. Також розглядається можливість наявності у хворих вірусу, що міститься внутрішньошкірно та проявляє свою активність під час зниження захисних сил організму під дією фізичних травм. Неврогенна теорія базується на випадках появи висипів після тяжких психічних переживань, коли є функціональні та органічні розлади нервової системи. Тому психотерапія хворих на червоний плоский лишай винятково ефективна.

Захворювання часто починається з нездужання, нервового збудження, слабкості. Висипи виникають гостро. Характерним висипним елементом є  папула розміром 1-3 мм у діаметрі, синюшно-червоного або лілового кольору. Хворі скаржаться на свербіж, головний біль, відчуття поколювання.

Червоний плоский лишай розвивається на будь-якій ділянці шкіри або слизових оболонок, частіше на передніх поверхнях передпліч, у ліктьових ямках, поблизу пахових ямок і колінних суглобів, на шкірі нижньої частини живота, зовнішніх статевих частинах, на боковій поверхні тулуба.

При хронічному червоному плоскому лишаї рекомендують санаторно-курортне лікування сірководневими ваннами і морські купання.

Оперізуючий лишай (оперізуючий герпес) — гостре вірусне захворювання, що проявляється болючими висипами по ходу нервів та неврологічною симптоматикою. Збудником є вірус, ідентичний вірусу вітряної віспи. Хвороба виникає самостійно або як ускладнення інших захворювань (пневмонії, плевриту, лейкозу та ін.). Найчастіше буває в людей середнього і похилого віку і виникає здебільшого весною і восени.

З розвитком хвороби з’являється біль неврологічного або ревматичного характеру. Спершу утворюються червоні набрякові плями, на яких розвиваються пухирці різного розміру з мутним або гнійним вмістом. Через  тиждень пухирці підсихають, з’являються кірки, які відпадають через 2-3 тижні, а на їхньому місці розвивається пігментація.

Оперізуючий лишай розподіляється в напрямі ходу одного нерву і захоплює тільки один бік тулуба, кінцівок, голови або слизової оболонки порожнини рота.

Лікувати будь-який лишай повинен тільки лікар. Якщо лікування різних форм лишаю відрізняться, то профілактика є єдиною для всіх форм цієї недуги.

Для забезпечення імунітету, який запобігає зараженню всіма видами лишаю, в тому числі і найбільш небезпечному — оперізуючому, приймають участь мікроелементи (цинк, магній). Ці речовини містяться в смородині, горосі, квасолі, моркві, буряці, капусті. Багато мікроелементів в горіхах лісових і волоських, цибулі, плодах шипшини. Однією із причин зниження імунітету — нервово-психічне перенапруження, тривога і стрес. Усунути ці прояви допоможуть глід, валеріана, звіробій, липа, хміль. Корисно з’їдати зранку гранат, для того щоб забезпечити організм марганцем, а на ніч кілька волоських горіхів, які містять вітамін Е та всю групу вітамінів В. Не потрібно забувати і про лікувальні властивості листя малини і ожини, які містять всі незамінні амінокислоти, без яких неможливий нормальний розвиток та функціонування організму.

Для профілактики всіх форм лишаю обов’язковою є дезінфекція одягу і  білизни. Треба уникати контакт з хворою людиною, з предметами, якими користувався хворий. Влітку старатися не перегріватись, частіше міняти одяг, боротися із зайвою пітливістю, не носити синтетичний одяг.

Література:

  1. Бич Т.А. Склероатрофический лихен: ключевые вопросы терминологии, этиопатогенеза и морфологической диагностики [лишаеподобные высыпания] // Дерматовенерология. Косметология. — 2016. — Том 2, № 4. — С. 455-467.
  2. Дюдюн А.Д. Клинический случай полосовидного лишая // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология : научно–практический журнал. — 2015. — № 1/2. — С. 103-104.
  3. Кадыгроб И.В. Новые возможности лечения больных с красным плоским лишаем // Український журнал дерматології, венерології, косметології. — 2016. — N 2. — С. 72-76.
  4. Лечение красного плоского лишая: систематический обзор и метаанализ // Дерматовенерология. Косметология. — 2015. — № 4. — С. 8.
  5. Системная противогрибковая терапия стригущего лишая: сокращенный Кокрановский обзор // Дерматовенерология. Косметология. — 2016. — Том 2, № 4. — С. 420.
  6. Труніна Т.І. Випадок атипового рожевого лишаю Жибера // Лікарська справа. Врачебное дело. — 2016. — № 1/2. — С. 139-141.
  7. Филимонкова Н.Н. Патогенетические аспекты развития тяжелых форм красного плоского лишая и методы терапии // Лечащий Врач. — 2013. — № 10. — С. 20-23.
  8. Щеголева М.Г. Клинические проявления красного плоского лишая при непереносимости металических включений в полости рта // Дерматологія та венерологія. — 2015. — № 4. — С. 89-95.
  9. Юсупова Л.А. Современный взгляд на проблему красного плоского лишая // Лечащий Врач. — 2015. — № 7. — С. 61-65.