Міжнародний день глухих

mizhnarodnyj-den-gluhyhКожну останню неділю вересня відмічається Міжнародний день глухих. Він був заснований на честь створеної у 1951 році Міжнародної федерації глухих. Це свято для людей з вадами слуху в нашій країні та усьому світі надає можливість показати, що вони рівні серед рівних. Так, трапилось нещастя: травма, хвороба, вроджена вада призвела до часткової або повної втрати слуху. За статистикою на планеті порушенням слуху страждає кожна 9 людина. На щастя, більшість людей з порушеннями слуху відноситься до категорії слабочуючих. В цих випадках сучасні апарати взмозі значно полегшити спілкування. Тільки 0,1% всього населення страждає повною втратою слуху.

Є багато прикладів в історії, коли людина з вадою слуху досягала вершин людського духу. Особиста воля, наполегливість, поряд з самовідданою допомогою рідних, близьких, вихователів та друзів допомагали подолати бар’єр глухоти.

Час настання глухоти буває різним. Відомо, що втрата слуху у домовний період становить перед батьками і вихователями інші завдання, ніж втрата слуху у шкільному, або дорослому віці. У домовний період головне — навчити дитину розмовляти, створити у неї мовний запас для наступного розвитку інтелекту. Якщо людина втратила слух у шкільному або дорослому віці — мова може бути збережена на задовільному рівні, але навчанню засобам розуміння мови оточуючих повинно бути надана велика увага.

Відомий психолог Л.С. Виготський зазначив: «З однієї сторони, дефект є мінусом, обмеженням, слабкістю, применшенням розвитку, з другої — саме тому, що створює труднощі, він стимулює підвищений, підсилений рух уперед». Це підтверджують слова К.Е. Ціолковського; «Глухота примушувала безперервно страждати моє самолюбство, була моїм стимулом, батогом, котрий гнав мене усе життя. Вона віддаляла мене від людей, від шаблонного щастя, примушувала мене зосередитися, віддатися своїм, навіяним наукою думкам. Без неї я ніколи б не зробив і не закінчив стільки праць».

Багато віків існувала хибна думка, що у глухих неминуче порушується здатність вимовляти слова. Ця думка проіснувала майже два тисячоліття. Навіть у наш час люди часто дивуються зустрічаючи людину, що не чує: «А хіба він розмовляє?». Звичайно навчити глухого мовленню набагато складніше ніж чуючого. Але якщо розпочати чим раніше педагоги та вихователі вирішують це завдання. Повністю глухонімих людей у розвинених країнах майже немає.

Крім медицини та сурдотехніки, добрих вихователів і педагогів, є ще один важливий фактор, який впливає на становище глухої людини у світі — це відношення до неї оточуючих. Глухота — насамперед втрата значної частини інформації й пов’язана з цим самотність. Потрібно бути терплячим при спілкуванні з глухим. Повторювати слова чи фрази до тієї пори, доки не побачите, що людина вас зрозуміла. Від нашого з вами відношення до глухої чи слабочуючої людини, від поваги до неї та намагання надати необхідну допомогу в значній мірі залежить отримання дефіцитної інформації і бажаного спілкування. Будемо пам’ятати про це.

Література:

  1. Аністратенко А. Комплексна медико–соціальна реабілітація як основа розвитку мовлення нечуючих (слабочуючих) дітей раннього дошкільного віку // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. — 2016. — Т. 6, N 4. — С. 55-60.
  2. Бизунков А.Б. Генная терапия глухоты: надежды и возможности // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. — 2013. — № 6/7. — С. 32-39.
  3. Карпов В.Л. Вопросы организации и новые возможности проведения аудиологического скрининга у новорожденных и детей первого года жизни / В.Л. Карпов, Я.М. Сапожников // Оториноларингология. Восточная Европа. — 2015. — № 3. — С. 151-152.
  4. Клеточно-направленная терапия лечения врожденной глухоты путем активации клеточных факторов больного // Вестник оториноларингологии. — 2015. — № 3. — С. 90.
  5. Ранняя диагностика нарушений слуха у детей первого года жизни / О.И. Изюмец [и др.] // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. — 2016. — N 4. — С. 48-53.
  6. Савельева Е.Е. Клинические особенности диагностики сенсоневральной тугоухости и глухоты у детей // Вестник оториноларингологии. — 2014. — № 2. — С. 66-72.
  7. Скаржинский Х. Десятилетний опыт применения новой стратегии лечения частичной глухоты / Х. Скаржинский, П. Х. Скаржинский, Р. Барыляк // Оториноларингология. Восточная Европа. — 2013. — № 3. — С. 114-123.