Медичний туризм

У випадку серйозної хвороби, діагностика та лікування яких досить складні в умовах нашої служби охорони здоров’я, лікар може порадити пацієнту звернутися у зарубіжну клініку.
Якщо опиратися на дані операторів медичного туризму, з України щороку на лікування за кордоном виїжджає більше 150 тисяч чоловік. Згідно статистичних даних, біля 30% українців покидає межі країни з метою лікування онкологічної патології і 13% – це для лікування неврологічної патології. Також велика кількість хворих виїжджає для проведення ортопедичних операцій та процедур естетичної медицини. Крім цього, популярністю користуються різноманітні оперативні втручання роботів-хірургів Da Vinci та інших. Варто відмітити, що ці напрями залишаються популярними серед медичних туристів всього світу вже на протязі декількох років. Серед українців популярність медичного туризму стала виростати за останні 15 років і ця тенденція посилюється.
Якщо проаналізувати об’єм ринку світового медичного туризму і взяти середні показники, то можна сказати, що медичний турист витрачає з лікувальною метою від 3500 до 5000 доларів і, наприклад, у 2014 році на ринку медичного туризму було потрачено від 38 до 55 млрд доларів США. Незважаючи на те, що ці дані не є точними, вони дозволяють побачити, наскільки даний ринок є масштабним та перспективним.
У країнах, що вже є брендами медичного туризму, іноземним пацієнтам забезпечується повний комфорт: представники клінік і фірм-посередників зустрічають їх в аеропорту, допомагають організувати проживання, забезпечують трансфер і позбавляють пацієнтів від мовного бар’єру. Все це має велике значення. Для розвитку медичного туризму і приваблювання пацієнтів люба країна повинна працювати над формуванням позитивного та довірливого іміджу. Керівники світових клінік та пацієнти вже звернули увагу на чудово налагоджену систему приваблювання іноземних пацієнтів в Германії та на те, що країна дозволяє клінікам пристойно на цьому заробляти.
Але, наприклад, у Франції тільки вчаться налагоджувати відносини з партнерами в різних країнах, формувати міжнародний персонал, користуватися послугами реклами. Однак, незважаючи на це, у деяких лікарнях Франції можуть зробити скидку, так як зацікавлені справитися зі складним професійним випадком. Або ж, якщо клієнт обмежений у коштах, компанія-посередник може підібрати клініку у провінції, де беруть менший відсоток. Але лікують скрізь однаково, за затвердженими протоколами.
В аеропорту пацієнта зустрічає водій та перекладач (доступний 24 години і присутній на всіх важливих етапах перебування в країні). Агент медсервісної служби супроводжує пацієнта під час госпіталізації, допомагає налагодити всі адміністративні формальності і знаходиться невідступно при хворому до його пробудження після наркозу.
Пацієнт покидає країну тільки після того, як лікар переконався, що стан його здоров’я дозволяє це зробити. Медсервісна компанія продовжує моніторити стан здоров’я пацієнта до повного його видужання.
Документами, які регулюють питання у випадку, коли хворий направляється на лікування за кордоном, яке фінансується з Державного бюджету, є Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», постанова Кабміну від 8 грудня 1995 р. №991 «Про затвердження Положення про порядок направлення громадян на лікування за кордон», наказ МОЗ України від 17 липня 2014 р. № 502 «Про забезпечення організації направлення громадян на лікування за кордон». Ці документи вказують, що хворий направляється на лікування за кордон у разі необхідності отримання того чи іншого виду медичної допомоги та при неможливості її надання на теренах України.
Питання направлення громадян за кордон порушуються обласними, центральними районними (міськими) лікарнями. Ці медичні установи надсилають до управлінь (відділів) охорони здоров’я обласних та Київської державних адміністрацій детальні витяги з історії хвороби, які друкуються у двох примірниках. Надсилається також обґрунтування доцільності лікування за кордоном та довідка про склад сім’ї хворого. Якщо управління (відділ) охорони здоров’я вбачає необхідність такого лікування, то надсилає ці документи в МОЗ України або видає їх на руки хворому (або ж іншій особі за дорученням хворого) для вручення у цьому Міністерстві. Комісія МОЗ України з питань направлення лікування за кордон приймає рішення про доцільність лікування за кордоном, керуючись при цьому висновком головного спеціаліста відповідного профілю МОЗ України. Якщо Комісія приймає рішення про направлення хворого на лікування за кордон водночас визначається загальна сума необхідних витрат та джерела, за рахунок яких ці витрати покриваються.
Позитивне рішення Комісії приймається за умови представлення головним спеціалістом відповідного профілю обґрунтування, що ефективне лікування хворого в Україні неможливе, а також підтвердження зарубіжним медичним закладом готовності та можливості надання відповідної медичної допомоги.
Витрати, необхідні для направленням хворого на лікування за кордон, містять вартість лікування та проїзд хворого туди і назад, а також (за рішенням Комісії) особи, яка супроводжує хворого.
Укладається письмова домовленість між Міністерством охорони здоров’я України та відповідним зарубіжним медичним закладом, де вказується сума витрат та обумовлюється відповідальність сторін за термін та якість лікування.
Отже, питання виїзду хворого на лікування за кордон порушується лікарнею, а рішення приймається Міністерством охорони здоров’я України.

Список літератури:

o Медичний туризм : проблемні питання та шляхи їх вирішення / С. Боровик // Український медичний часопис. – 2016. – № 1. – С. 14-15
o Кирш Л. Медицинский туризм во Франции: качество лучшего в мире здравоохранения / Л. Кирш // DoctorGEO & DoctorSPA. – 2016. – № 2. – С. 14-15
o Малець А. Операція за кордоном / А. Малець // Практика управління медичним закладом. – 2017. – N 2. – С. 84-85
o Медицинский туризм как источник профессионального и финансового роста // Участковый врач. – 2015. – № 5. – С. 46
o Медицинский туризм: реалии и перспективы // Участковый врач. – 2015. – № 3. – С. 46