Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи

medychni-naslidky-cjrnobylskoi-katastrofy26 квітня 2018 року виповнився 31 рік з часу аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС). Найбільша в світі техногенна й екологічна катастрофа, яка сталась за 110 кілометрів від м. Києва, майже в центрі Європи, безпосередньо торкнулася значних територій трьох держав — України (38.2 тис.кв.км), Білорусії (46.1) та Російської федерації (59.8), а також Швеції (23.4), Фінляндії (19), Австрії (11.1), Норвегії (7.2) та інших держав Європи. Радіоактивна хмара зачепила навіть східну частину США.

 Внаслідок аварії на ЧАЕС найбільше постраждала Рівненська область.

Унікальний, чудовий край, зокрема, Рівненського Полісся, а це майже 11.2 тис.кв.км., або 56% площі Рівненської області в результаті Чорнобильської катастрофи на багато десятків років перетворився в “радіоактивно забруднену” територію. Негативного впливу радіації зазнали 341 населений пункт: Березнівського, Володимирецького, Дубровицького, Зарічненського, Рокитнівського та Сарненського районів, в яких проживає 390,8 тисяч чоловік або 34 % всього населення області, в тому числі 112,3 тис. дітей.

 Незважаючи на соціально-економічну кризу в країні, лікувально-профілактичні заклади Рівненщини впродовж всіх років після катастрофи здійснювали велику роботу по виявленню, взяттю на облік, диспансеризації, лікуванню та оздоровленню, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС.

 Проведений аналіз наслідків дав оцінку ефектам опромінення, дії факторів аварії на здоров’я населення найбільш постраждалих країн і, зокрема, на виникнення вроджених вад розвитку людини (ВВР).

 В 2017 році в Рівненській обласній науковій медичній бібліотеці була презентована та подарована нам книга “Рівненщина та Чорнобильська аварія. 30 років потому”, авторами якої є Комов Олександр Дмитрович — лікар -гігієніст-радіолог, учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та Гущук Ігор Віталійович — кандидат медичних наук, доцент кафедри психології та педагогіки Національного університету “Острозька академія”. В монографії йдеться про радіацію та її наслідки для населення Поліського краю. Описується радіаційний стан в Рівненській області після аварії на ЧАЕС та участь спеціалістів санітарної служби в ліквідації її наслідків. Надається багато історичних фактів трагічних подій після аварії. У третьому розділі книги автори звертають увагу на негативний вплив наслідків аварії для населення Поліських районів на стан захворюваності, вроджені вади; на відношення до Чорнобильської катастрофи населення Рівненщини, зокрема молоді. В районах Рівненської області, які потерпіли від аварії на ЧАЕС, де щільність забруднення ґрунту цезієм-137 в 5 раз перевищувала щільність у незабруднених районах, населення хворіло на 24% частіше, ніж населення не потерпілих районів: на хвороби ендокринної системи — на 47%, системи кровообігу — на 77%, крові — в 4 рази, хвороби органів травлення — 69%, хронічного бронхіту — 68%. Викид радіоактивного йоду спричинив ріст онкологічної патології щитовидної залози. В забруднених районах знижується народжуваність, збільшується смертність населення. Звертається увага на підвищення популяційних частот вад невральної трубки (ВНТ) та мікроцефалії і мікрофтальмії (М/М).

 В 1999 році у Рівненській області за активною допомогою професора Володимира Вертелецького з університету штату Алабама, США розпочато глибоке дослідження вроджених вад розвитку серед населення. Основну працю в цьому напрямку виконує обласний медико-генетичний центр (ОМГЦ).

 В книзі ”Вроджені вади розвитку — Полісся — Чорнобиль” під редакцією професора В. Вертелецького, яка подарована бібліотеці, стверджується, що дослідженнями впливу низьких доз радіації помічено високу частоту вад невральної трубки (ВНТ), які включають енцефалію, ініенцефалію, рахішизис, спинномозкову килу та енцефалоцеле. Також мали місце повторні випадки народжень зрощених близнюків.

 Моніторинг, вивчення впливу малих доз радіації на організм людини безумовно будуть продовжуватись, бо наслідки Чорнобильської катастрофи мають довгостроковий характер. Велике практичне значення мають рекомендації та пропозиції, надані в книзі “Рівненщина та Чорнобильська аварія. 30 років потому” для населення щодо здорового способу життя та харчування в умовах підвищеної радіації.

Про деякі з них ми нагадаємо:

 Сьогодні найбільшою загрозою для здоров’я людини залишається внутрішнє опромінювання організму за рахунок цезію-137. Цьому найчастіше сприяють радіоактивно забруднені продукти харчування в основному молоко, м’ясо, ягоди, гриби. Найбільше радіонуклідів накопичують рослини, коренева система яких розміщена неглибоко, бо 95 % радіоактивних речовин містяться в 1-5-сантиметровому шарі ґрунту. Збір грибів, ягід, лікарських трав, заготівля сіна, випас худоби дозволяється при щільності забруднення цезієм-137 до 2 Кі/км.кв.

 В капелюшках грибів накопичується більше цезію, ніж у ніжці. Дослідження показали, що найменше накопичують радіонуклідів сироїжка цільна, лисички, опеньок зимовий, печериця, строчок звичайний.

 Серед ягід менше нагромаджують радіонукліди горобина, суниця, малина, біла смородина, аґрус, а чорниця, журавлина, брусниця, чорна і червона смородина забруднюються більш інтенсивно. Фрукти найчастіше забруднюються поверхнево через контакт з ґрунтом, тому їх необхідно ретельно очищати.

 Найбільше радіонуклідів накопичується в м’ясі диких тварин (кабан, заєць, менше — лось, олень). Сало містить менше радіонуклідів, ніж інші продукти тваринного походження. 95% цезію-137 після перетоплювання сала залишається в шкварках, а смалець залишається чистим.

 Рибу бажано ловити в річках і проточних водоймах. Найбільш забрудненими бувають хижі та придонні види риб (сом, щука, карась, лин, окунь, короп), найменш забруднюються мешканці верхніх шарів води (лящ, краснопірка, плотва, головень, судак).

    Література:

  1. Бондажевский Ю.И. Гипергомоцистеинемия и В12-фолиевый дефицит у детей, проживающих на территории, загрязненной радионуклидами в результате аварии на Чернобыльской атомной электростанции / Ю.И. Бондажевский, Н.Ф. Дубовая // Педиатрия. Восточная Европа. — 2017. — Том 5, № 1. — С. 25-32.
  2. Вроджені вади розвитку — Полісся — Чорнобиль: Зб.наук.пр./За ред. проф. В. Вертелецького. — Львів, 2016. — 255 с.
  3. Вроджені вади розвитку, Полісся, Чорнобиль / В.Є. Вертелецький [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина : щоквартальний медичний науково-практичний журнал. — 2016. — N 2. — С. 5-14.
  4. Гнатко Е.П. К вопросу о последствиях Чернобыльской катастрофы: акушерские аспекты / Е.П. Гнатко, С.Д. Мизерная // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. — 2016. — Т. 6, № 2. — С. 15-19. —
  5. Диспансерний нагляд за нащадками батьків, які зазнали радіаційного впливу в дитячому віці внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС: методичні рекомендації. / Уклад.: М.М.Коренєв та ін. — Київ: [б. и.], 2012. — 22 с.
  6. Епідеміологія раку після Чорнобильської аварії / А.Є. Присяжнюк [и др.] // Журнал Національної Академії Медичних Наук України. — 2016. — Т. 22, № 2. — С. 230-239.
  7. Зеленський А.М. Чорнобильська катастрофа крізь призму часу (спогади) / А.М. Зеленський // Український медичний часопис. — 2016. — № 2. — С. 95.
  8. Кондрашова В.Г. Якість життя дітей з малими аномаліями розвитку серця, які народилися від батьків, опромінених в дитячому віці в результаті аварії на ЧАЕС / В.Г. Кондрашова, Н.С. Домбровська // Лікарська справа = Врачебное дело. — 2015. — № 1/2. — С. 17-22. —
  9. Кравченко В.І. Чорнобильська аварія та йодна недостатність як фактори ризику тиреоїдної патології у населення постраждалих регіонів України / В.І. Кравченко // Міжнародний ендокринологічний журнал. — 2016. — N 2. — С. 13-20
  10. Медичні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції/ за редакцією О.Ф. Возіанова, В.Г., Бебшка, Д.А. Базики. — Київ: ДІА, 2007. — 800с.
  11. Мишковська А. Чорнобиль: хронічна хвороба суспільства / А. Мишковська // СЕС. Профілактична медицина. — 2014. — № 2/3. — С. 34-37
  12. Островская С.С.Отдаленные последствия аварии на ЧАЭС для населения / С.С. Островская, В.В. Талько, В.Ф. Шаторна // Актуальні проблеми сучасної медицини. — 2015. — Том 15, № Випуск 3. Частина 1. — С. 350-356
  13. Радіологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС крізь призму проблем протирадіаційного захисту населення України / А.М. Сердюк [и др.] // Довкілля та здоров’я. — 2016. — N 1. — С. 22-30
  14. Рівненщина та Чорнобильська аварія. 30 років потому./О.Д. Комов, І.В. Гущук. — м. Рівне-Острог: Видавець СПД Свинарчук Р.В., 2016 — 128с: іл.
  15. Стасенко Т. Чорнобильська катастрофа — нещадний урок, але не вирок / Т. Стасенко // Український медичний часопис. — 2016. — № 2. — С. 4-5.
  16. Степанова Є.І. Вплив внутрішньоутробного опромінення та інших антенатальних чинників ризику на стан здоров’я та фізичний розвиток дітей у постнатальному періоді онтогенезу / Є.І. Степанова, В.Ю. Вдовенко // Акушерство, гінекологія, генетика. — 2016. — Т. 2, № 2. — С. 5-11.
  17. Цимбалюк Є. Учений із Америки передав методи боротьби проти «чорнобильських вад : [професор В. Вертелецький передав медичній спільноті Рівненщини свою працю багатотомник «Вроджені вади розвитку. Полісся. Чорнобиль»] / Є. Цимбалюк, О. Юркова // Голос України. — 2017. — N 8. — С. 6.
  18. Чаяло П.П. Метаболічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС / П.П. Чаяло, рец-ти: д-р мед. наук., проф. Г.М. Ліпкан, д-р мед. наук. проф. лауреат держ. премії України Є.Ю. Чеботарьов . — К.: «Чорнобильінтерінформ», 2001. — 152 с
  19. Чорнобиль : зона відчуження : зб. наук. праць / Нац. акад. наук України ; ред. І. Р. Алексєєнко [и др.]. — Київ: Наукова думка, 2001. — 547 с.