Коротко про деменцію

korotko-pro-demenciyuДеменція – це синдром, при якому відбувається деградація когнітивних здібностей людини, мислення та пам’яті. На 2018 рік у світі нараховується більше 50 млн. людей з установленим діагнозом деменція. ВОЗ передбачає, що до 2030 року ця цифра досягне показника 65,7 млн., а до 2050 року складе 115,4 млн. Деменція переважно вражає людей старечого віку (так звана, синильна деменція або старечий маразм). Але, тим не менше, внаслідок адиктивної поведінки деменція появляється і в молодому віці. Будь-якого типу патологічний потяг сприяє збільшенню ризику в людини психологічних захворювань

Перше місце займає деменція при хворобі Альцгеймера. Це більше половини випадків деменції, часто вона поєднується з іншими видами деменції. При хворобі Альцгеймера відбувається накопичення в тканині мозку бета-амілоїду. Накопичення бляшок бета-амлоїду приводить до смерті клітин головного мозку, його атрофії.

Друге місце посідає судинна деменція. Вона розвивається, коли страждають судини головного мозку, в результаті створюються поступові дифузні або одномоментні великі ураження, як при інсультах. Факторами ризику є — артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, гіперхолістеринемія, серцево-судинні захворювання, куріння, алкоголь та вживання наркотичних речовин.

Існують інші види деменції, які зустрічаються рідше. Це деменція Леві, фронтотемпоральна деменція (раніше називали хворобою Піка), хвороба Крейтцфельдта-Якоба (тут патологічний агент — пріон: при поїданні мозку тварини або людини можливе зараження, таке зустрічалось у канібалів), деменція при хворобі Паркінсона, СНІД-деменція та інші.

При деменції хворі не здатні до усвідомлення того, що з ними відбувається. Хвороба в буквальному розумінні «стирає» все з їх пам’яті, що накопичувалося протягом життя. Одні хворі переживають протікання цього процесу в прискореному темпі, через що в них розвивається тотальне слабоумство. Інші – можуть тривалий час триматися в рамках когнітивно-мнестичних порушень — тобто, з розладами розумової працездатності, зниженням сприйняття, мови, пам’яті.

В будь-якому випадку деменція, не тільки визначає для хворої людини результат у вигляді проблем інтелектуального масштабу, але й проблеми, при яких втрачаються багато людських особистісних рис.

При деменції найчастіше має місце прогресивне зниження пам’яті, воно поступове і не завжди відразу його можна помітити. Але можливе й різке зниження, після якого прогресування немає. Таке буває опісля значних пошкоджень головного мозку, наприклад, травми, інсульту, інфекції. Якщо зниження поступове – його часто не помічають навколишні й сам пацієнт.

Симптоми хвороби дуже стерті, можлива дуже підвищена втомлюваність, зниження здібностей до засвоєння нової інформації, при вирішенні абстрактних задач. Все це списується на втому та на вік. Але симптоми прогресують, оцінюючи в динаміці свої розумові здібності, люди розуміють (сам хворий і навколишні), що вони знизились, постійна забудькуватість переростає в регулярну втрату частини інформації за день, що позначається на поведінці. Часто виникає проблема з викиданням старих речей, речі та предмети починають нагромаджувати житло, і це виправдовується тим, що «потрібно». Проявляється емоційна лабільність, коли людина легко починає плакати, емоції не втримуються і для їх виникнення достатньо легкого подразника.

З наростанням симптомів можуть появлятися для навколишніх обвинувачення в злодійстві, які звичайно обумовлені тим, що людина забула, куди поклала ту чи іншу річ та робить висновки, що її вкрали. Іноді речі й не було або була багато років назад, але перенеслась в пам’яті в сьогодення. З такими переміщеннями в часі зв’язані й трактують нерідко як галюцинації, розповіді проте як «я розмовляв з тьотею Олею, вона стояла тут»… Тьотя Оля була поряд, але була поряд багато років тому, а зараз вона перенеслась сюди і впевненість в цьому є абсолютною.

Втрачається здатність працювати на високоспеціалізованих роботах, людина залишається тільки в домашньому середовищі, вихід на вулицю поступово стає великою проблемою, так як втрачається здатність до орієнтації в місті, вулиці здаються незнайомими, пройдений маршрут в пам’яті не фіксуються.

З часом й власна квартира може здатися незнайомою, а переїзди на нове місце – це взагалі катастрофа. Людина розгублюється, не може знайти туалет, своє ліжко. Знаходиться в квартирі, яка здається чужою, не комфортно, часто починаються «збори в дорогу», коли збираються речі, хворі одягаються по передбачуваній ними погоді, чекати на автобус, часто ідуть з дому та можуть загубитися або замерзнути, так як пори року часто путаються.

Поступово втрачаються навики догляду за собою, мова розпадається, порушуються тазові функції, людина потребує постійний догляд.

В цей період дуже важко родині. Вони втрачають багато сил та часу на догляд за такими пацієнтами. Нерідко це приводить до розвитку хронічного стресу, невротичних розладів, а звертатися до лікарів рідні хворого соромляться, так як бояться осудження: «не можеш/не хочеш доглядати за рідними, а хто буде за тобою?». ПОТРІБНО ЗВЕРТАТИСЬ, ЗАВЖДИ МОЖЛИВА ДОПОМОГА. В тому числі й психотерапевта, Це допоможе знизити рівень стресу та зберегти своє здоров’я.

Потрібно пам’ятати, що вилікувати деменцію не можливо, препарати не сильно впливають на прогноз і перебіг захворювання, однак, вони роблять життя хворого більш комфортним.

На жаль, сьогодні немає єдиної думки про можливість специфічної профілактики ліками розвитку даної проблеми.

Література:

  1. Brainin M. Цереброваскулярные заболевания и нарушения когнитивных функций [ДЕМЕНЦИЯ СОСУДИСТАЯ -] / M. Brainin // Міжнародний неврологічний журнал. — 2017. — N 2. — С. 120-123.
  2. Брак на треть уменьшает риск развития деменции у супругов // Медичні аспекти здоров’я чоловіка. — 2017. — N 4. — С. 20.
  3. Волощук Д.А. Індивідуально–психологічні особливості членів родини, які доглядають пацієнтів із судинною деменцією / Д.А. Волощук // Медицинская психология. — 2016. — Т. 11, № 2. — С. 32-36.
  4. Деменція (вибрані положення). Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) та паліативної медичної допомоги // Ліки України. — 2017. — № 7. — С. 4-10.
  5. Дубенко А.Е. Патогенетическая терапия когнитивных расстройств и деменции с доказанной эффективностью / А.Е. Дубенко, В.И. Коростий // Міжнародний неврологічний журнал. — 2017. — N 1. — С. 109-114.
  6. Дубенко О.Є. Нейропсихологічний профіль когнітивних порушень у пацієнтів з хворобою Альцгеймера, судинною деменцією та помірними когнитивними розладами / О.Є. Дубенко, О.С. Чиняк // Український неврологічний журнал. — 2017. — N 3. — С. 64.
  7. Копчак О.О. Поведінкові розлади у пацієнтів з деменцією: клініка, діагностика та лікування / О.О. Копчак // Міжнародний неврологічний журнал. — 2017. — № 8. — С. 44-50.
  8. Пінчук І.Я. Актуальні питання надання психіатричної допомоги хворим на деменцію / І.Я. Пінчук, О. Мишаківська // НейроNEWS. — 2014. — № 3. — С. 20-25.
  9. Третину випадків деменції можна попередити // Ліки України. — 2018. — N 2. — С. 71