Хвороба Паркінсона

hvoroba-parkinsonaХвороба Паркінсона (тремтячий параліч) — це хронічне дегенеративно-неврологічне  захворювання, яке характеризується прогресуючим ураженням рухової функції. Хвороба починається у віці від 50 до 60 років і протікає повільно, тому хворі на протязі певного часу можуть зберігати працездатність. Описано сімейні випадки, але близько 50% ймовірності захворювання — спорадичні. Чоловіки хворіють частіше, ніж жінки.

Причинами хвороби можуть бути перенесений раніше енцефаліт, інтоксикація марганцем, ртуттю, окисом вуглецю, довготривале лікування нейролептиками, прийом певних наркотичних препаратів, компоненти яких визивають структурні зміни й загибель нервових клітин, часті травми голови. В основі хвороби Паркінсона лежить зниження кількості дофаміну в чорній субстанції мозку, що призводить до порушення рівноваги між основними системами медіаторів мозку та розладу регуляції рухів.

До основних симптомів захворювання відносяться гіпокінезія, м’язова

ригідність і тремтіння. На пізнішій стадії до захворювання приєднується постуральна нестійкість. Хвороба починається з підвищення тонусу м’язів тулуба й кінцівок. Це супроводжується патологічною осанкою: тулуб зігнутий, голова нахилена вперед і вниз, руки зігнуті в ліктьових, а ноги — в колінних суглобах. Обличчя маскоподібне, не виражає ніяких емоцій. Повіки рідко мигтять. Мова тиха, монотонна. Рухи сповільнені. На тлі скутості помічається тремор у пальцях рук, нижній щелепі, язиці, губах, голові. Тремор є більш вираженим у спокої, при активних рухах він зменшується. Нерідко під впливом емоцій хворий ніби розгальмовується і може здійснювати швидкі спрямовані рухи.

Постуральна нестійкість проявляється в тому, що хворим тяжко утримувати вертикальне положення, вони відчувають поштовх уперед або назад, рідше вбік. Може спостерігатись симптом «топтання», коли хворий, вставши зі стільця чи з ліжка, не може відразу почати рух, а деякий час тупцює на одному місці. Почавши рух, він іде дрібними кроками. Для того, щоб змінити напрямок руху, хворий змушений зупинитися, якийсь час тупцює на місці й лише поступово змінює напрямок і починає рухатися. Ригідність й тремтіння не в усіх хворих виражені рівномірно: в одних може переважати ригідність, у інших — тремтіння. Інтелект звичайно не страждає, однак часто відмічається підвищена дратівливість, плаксивість, депресія, можливі розлади свідомості, галюцинації.

Нерідко при тремтячому паралічі відмічаються вегетативні розлади: сальність обличчя, гіперсалізація (підвищене виділення слини), сухість шкіри, підвищена пітливість.

Діагноз хвороби встановлюють на основі анамнезу та  характерної клінічної картини.

Лікування хвороби без лікарських препаратів практично неможливе та проводиться на протязі багатьох років і направлено на зниження м’язового тонусу (загальної скутості та зменшення тремтіння), але універсальних засобів від хвороби Паркінсона ще на знайшли.

Важливе значення має дієта, яка містить продукти з достатньою кількістю вітамінів і харчового білка. Із раціону необхідно виключити гострі приправи, подразнюючі речовини. Обов’язково виключаються паління та вживання алкоголю, застосовуються лікувальна гімнастика та фізіотерапія. При проведенні лікувальної гімнастики бажано навчити хворого активно розслабляти м’язи, покращувати рухову активність. При цьому вправи повинні виконуватись без напруги та хвилювання. Якщо немає протипоказань зі сторони серцево-судинної системи хворі можуть виконувати деякі фізичні вправи в басейні, де під дією температурного фактору води знижується м’язовий тонус, збільшується темп і об’єм рухів, покращується кровообіг.

Фізіотерапія сприяє збереженню правильної ходи, навиків у виконанні повсякденних справ, дихальної функції, мови. Сприятливу дію на м’язову ригідність робить масаж тулуба й кінцівок. Він повинен бути поверхневим, сприяти зменшенню напруги м’язів.

Оскільки хвороба Паркінсона є повільно прогресуюча, то багато хворих живуть звичайним життям, продовжують працювати. Якщо хворий вже не працює, йому рекомендують займатися посильною працею, дотримуватись суворого розпорядку дня, робити ранкову гімнастику, здійснювати прогулянки. Хворі краще почувають себе на природі, де немає скупчення людей.

При прийомі їжі краще продукти нарізати на маленькі кусочки, щоб їх було легше брати та підносити до рота. Якщо руки сильно тремтять, то пити напої зручніше через соломинку.

Тремтячий параліч не скорочує тривалість життя, але у випадку, коли хворий повністю стає нерухомим, близьким людям необхідно ретельно доглядати за ним, щоб не розвинулись пролежні та сепсис.

Література:

  1. Карабань И.Н. Инновационные возможности качества жизни пациентов с болезнью Паркинсона // Журнал неврології ім. Б.М.Маньковського. — 2015. — № 4. — С. 60-64
  2. Московко Г.С. Зміни ходьби при хворобі Паркінсона: віковий аспект: тези VI Національного конгресу геронтологів і геріатрів України (Київ, 19-21 жовтня 2016 р.) // Проблемы старения и долголетия. — 2016. — Т. 25, № Приложение. — С. 90-91.
  3. Мяловицька О.А. Узагальнена оцінка впливу захворювання на функціональний стан пацієнтів із діагнозом хвороби Паркінсона // Журнал неврології ім. Б.М.Маньковського. — 2015. — № 3. — С. 17-20.
  4. Мяловицька, О. А. Сучасні погляди на етіопатогенез, діагностику та лікування хвороби Паркінсона і вторинного синдрому паркінсонізму // Український неврологічний журнал. — 2016. — N 1. — С. 12-20.
  5. Нові діагностичні критерії хвороби Паркінсона Міжнародного товариства рухових розладів / С.П. Московко [та ін.] // НейроNEWS. — 2017. — № 1. — С. 48-50.
  6. Особливості емоційних порушень при хворобі Паркінсона / Г.О. Старовойтова [та ін.] // Міжнародний неврологічний журнал. — 2015. — № 3. — С. 178-182.
  7. Особливості прогресування когнітивних порушень у пацієнтів з хворобою Паркінсона: тези VI Національного конгресу геронтологів і геріатрів України (Київ, 19-21 жовтня 2016 р.) / Т.М. Слободін [та ін.] // Проблемы старения и долголетия. — 2016. — Т. 25, № Приложение. — С. 103-104.
  8. Пепенина И.Б. Танцевально-двигательная терапия в реабилитации пациентов с болезнью Паркинсона: тези VI Національного конгресу геронтологів і геріатрів України (Київ, 19-21 жовтня 2016 р.) // Проблемы старения и долголетия. — 2016. — Т. 25, № Приложение. — С. 94-95.
  9. Федотова Е.Ю. Болезнь Паркинсона и подходы к ее лечению // Лечащий Врач. — 2017. — № 5. — С. 33-37.
  10. Шаленко О.В. Немоторные нарушения при болезни Паркинсона, их влияние на качество жизни пациентов // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. — 2016. — № 4. — С. 38-49.