Холодова кропив’янка

кропив’янкаХолодова кропив’янка — одна із форм фізичної кропив’янки, яка характеризується швидкою появою пухирів або ангіоневротичного набряку в результаті впливу холоду (раптового падіння температури, наприклад, після контакту з холодною водою, дощем, снігом, вживання холодної їжі, питва).

Вперше опис холодової кропив’янки було зроблено в 1864 році і до цієї пори немає точних пояснень цьому феномену.

Поява цієї хвороби характеризується свербінням, еритемою, розвитком пухирів на ділянках шкіри, які піддалися переохолодженню. Частіше всього  страждають відкриті ділянки тіла. Вживання холодної їжі, питва може спричинити набряк язика, гортані, біль в животі. Клінічні прояви холодової кропив’янки беруть початок від незначної гіперемії і кропив’янки  до тяжких системних реакцій анафілаксії. Описані випадки смерті хворих після купання в холодній воді незалежно від пори року.

Холодова кропив’янка може бути спадковою (сімейною) та набутою. Спадкова передається по аутосомно-домінантному типу, яке проявляється на перших місяцях життя з’явленням гарячих плям або вузликів (тільки не пухирів!), лихоманкою, артралгією, міалгією, головним болем. В крові спостерігається лейкоцитоз.

Набута холодова кропив’янка може появитись в будь-якому віці, в основному в молодих людей, причому частіше в 2 рази в жінок ніж у чоловіків. В більшості випадків вона супроводжує такі захворювання як гепатит, бактеріальний ендокардит, туберкульоз, сифіліс , інфекційний мононуклеоз, респіраторно-вірусні інфекції, онкологічні захворювання, колагенози, які потребують безпосереднього лікування.

Для діагностики холодової кропив’янки  важливими є дані анамнезу, дослідження крові та проведення діагностичних провокаційних тестів. За діагностикою та лікуванням потрібно звертатись до фахівця.

Для профілактики хворим на холодову кропив’янку насамперед рекомендовано не переохолоджуватись, вмиватись теплою водою, одягати теплу одежу (з бавовни або льону) і головний убір, не вживати холодну їжу та пиття. Таким хворим забороняється купатися в морі, займатись фізичним навантаженням на холоді. Перед виходом з дому хворий повинен нанести на відкриті частини тіла (лице, руки, губи) спеціальні засоби захисту шкіри від холоду. Особливої актуальності питання профілактики цієї хвороби набуває в холодну пору року.

Про всі проблеми, які виникають у хворого на холодову кропив’янку, діагностику, лікування та допомогу можна прочитати в обласній науковій медичній бібліотеці. 

Список використаної літератури :

  1. Алергологія: підручник для лікарів-інтернів, лікарів-курсантів вищих мед. закладів IV рівня акредитації / За ред. проф. Ю.В.Вороненка. — К., 2008. — 366 с.
  2. Зайков С.В. Холодовая крапивница: современные подходы к диагностике и лечению // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. — 2007.- № 6. — С. 58-61.
  3. Мачарадзе Д.Ш. Холодовая крапивница: особенности диагностики и лечения // Медицина неотложных состояний. — 2011. — № 5. — С. 129-132.
  4. Опыт рациональной профилактики и лечения симптомов холодовой крапивницы // Врач. — 2013. — № 2. — С. 54-58.