Гострі кишкові інфекції

гострі кишкові інфекціїЛіто — прекрасна пора року. Це пора року, яка допомагає людському організму поновити сили  та оздоровити свій організм після зимового виснаження. І дуже важливо щоб в цей час нам не дошкуляли ніякі хвороби. Саме в літній період дуже поширені кишкові інфекції. Порівняно висока захворюваність кишковими інфекціями в літньо-осінній сезон пов’язана з інтенсивною міграцією населення в цей період, порушенням водного режиму, дозріванням овочів і фруктів, наявністю сприятливих температурних умов для розмноження мікроорганізмів. До того ж в розповсюдженні кишкових захворювань велике значення мають мухи як механічні носії збудника. А літо і осінь є періодом максимального розмноження мух.

Сприйнятливість організму людини до кишкових захворювань досить висока, особливо дитячого організму. Всім відомо що у малюків і гігієнічні навички недостатні і захисні функції організму слабші. Тому важливим є запобігання цим захворюванням та належне дотримання санітарно-гігієнічного режиму. Адже з давніх часів кишкові інфекції називаються хворобою брудних рук. Але якщо взяти на озброєння просте правило: після повернення додому (з роботи, з прогулянки тощо), перед приготуванням та прийомом їжі, перш ніж доглядати за дытьми або бавитись з ними, а також після кожного відвідування туалету потрібно добре мити руки з милом. Тільки дотримуючись правил гігієни можна захистити себе та інших від зараження кишковими інфекціями. Вживати потрібно лише кип’ячені молоко та воду, утримуватись від купівлі  продуктів харчування, які реалізуються просто неба на стихійних ринках, особливо тих продуктів, які не підлягають первинній або  повторній тепловій обробці, а також обов’язково потрібно слідкувати за терміном придатності харчових продуктів.

 Харчові токсикоінфекції хоч і  спричинені різними збудниками все ж подібні між собою. Як правило, хвороба починається гостро, з нудоти, різкого нападоподібного болю у надчеревній ділянці, в ділянці пупка, іноді по всьому животу. До цих симптомів приєднується блювання, яке може бути одноразовим, але має виснажливий характер. Незважаючи на подібність клінічних проявів харчових токсикоінфекцій, перебіг їх має певні особливості залежно від виду збудника. Так, при харчовій інтоксикації стафілококової етіології температура тіла може не підвищуватись і проносу може не бути. Біль локалізується у надчеревній ділянці і має ріжучий, нападоподібний характер. У випадку інфікування протеєм чи патогенними штамами кишкової палички у хворих на харчову токсикоінфекцію температура тіла також залишається нормальною. А от якщо вже харчова токсикоінфекція зумовлена масивним інфікуванням шигелами, то через деякий час можуть приєднатися симптоми геморагічного коліту.

У більшості випадків лікування проводять амбулаторно; хворих госпіталізують лише за тяжкого або ускладненого перебігу захворювання. Також потрібно памятати що при всіх формах харчових токсикоінфекцій велике значення має дієтотерапія. Якщо хворий не дуже виснажений, то в перший день захворювання йому рекомендують утриматися від споживання їжі. У подальшому використовують дієту №4 з метою усунення механічного і хімічного подразнення травного каналу.

 Джерелом інфекції при захворюваннях шлунково-кишкового тракту найчастіше є хвора людина, так званий “носій”( людина, у якої не  спостерігаються клінічні прояви захворювання). Особливо небезпечними є хворі з легким перебігом захворювання , тому що вони  не ізолюються а продовжують контактувати із здоровими людьми. Серйозну епідеміологічну небезпеку серед них становлять особи, які не надають належної оцінки своєму захворюванню, продовжуючи  продавати харчові продукти, займатися приготуванням їжі в закладах громадського харчування, і працювати в дитячих закладах. Джерелом збудника в природних умовах є хворі тварини, такі як велика і дрібна рогата худоба, свині, коні, домашні і дикі птахи. Останнім часом можливою причиною захворювання стає водний шлях передачі, при якому фактором передачі є вода відкритих водоймищ або водопровідна вода в умовах аварійних ситуацій.

До кишкових інфекцій відносяться такі захворювання як дизентерія, коліентерити, черевний тиф, холера, вірусний гепатит(Хвороба Боткіна), бруцельоз, харчові токсикоінфекції, сальмонельоз, багато глистяних хвороб – це аскаридоз, ентеробіоз, тощо. Усі вони мають однаковий метод зараження і однакові симптоми. Загалом , відомо чотири шляхи поширення інфекції:

–        Фекально-оральний –  збудник з організму інфікованої людини потрапляє у зовнішнє середовище разом з фекаліями , а потім з харчовими продуктами, водою або через забруднені предмети побуту, руки потрапляє у кишечник людини, де починає розмножуватись.

–        Водний шлях – коли спалах кишкової інфекції є наслідком забруднення фекаліями джерел водопостачання таких як відкриті водойми, криниці, тощо.

–        Харчовий шлях зустрічається під час інфікування харчових продуктів або готових страв руками хворого або носія, мухами, тарганами, при митті овочів та фруктів зараженою водою та під час вживання інфікованих продуктів харчування.

–        Контактно-побутовий – відбувається як через брудні руки хворого або носія так і через інші забруднені речі, якими користуються люди.

Про те як вберегти себе від цих недуг, про дотримання особистої гігієни, надання першої допомоги та як захистити себе від кишкових інфекцій можна прочитати в обласній  науково-медичній бібліотеці. В нас є достатньо літератури як для пересічного громадянина так і для фахівця в галузі медицини.

Список використаної літератури:

Копча В.С. Удосконалення лікування хворих на гострі кишкові інфекції і корекція дисбіозу кишечнику//Інфекційні хвороби. – 2013 – №2.- С. 60-66

Малий В.П. Сальмонельоз: клініка, діагностика, лікування//Інфекційні хвороби. – 2013 – №2.-С.103-111.

Ольховська О.М.Оптимізація інфузійної терапії кишкових інфекцій у дітей раннього віку//Современная педиатрия. – 2013.- №7.-С. 124-126

Первая помощь при пищевом отравлении // Народный доктор.- 2014- №11.-С.8

Полов’ян К.С.Мікробіотичні та фармакоекономічні аспекти раціонального лікування гострих кишкових інфекцій, спричинених умовно-патогенними мікроорганізмами//Інфекційні хвороби.- 2013.- №1.- С.57-60

Сергевнин В. Острые кишечные инфекции. Профилактика водного пути передачи// Врач.- 2014.-№ 3. – С. 81-82