Глобальна проблема резистентності мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів

Scho-take-dyfteriya

Антибіотики б’ють без розбору. Вони вбивають як ті бактерії, яких ми хочемо позбутися, так і ті, які ми хочемо зупинити. З таким успіхом можна скинути на місто бомбу, щоб позбутися щура

Ед Йонг

Щороку у листопаді проводиться Всесвітній тиждень обізнаності про антибіотики. Метою такого заходу є підвищення інформативності людської спільноти у всьому світі про проблему стійкості мікроорганізмів до протимікробних препаратів.

Довгий час слово «антибіотик» і лікарі, і пацієнти пов’язували із сподіванням на швидке і ефективне одужання від більшості захворювань, спричинених патогенними мікроорганізмами. Таке оптимістичне ставлення до антибіотиків ґрунтувалося на багаторічному успішному їх застосуванні у медичній практиці. Історія антибіотиків розпочалася у 1928 році, коли шотландський мікробіолог Александер Флемінг відкрив перший антибіотик пеніцилін. А ще років через п’ятнадцять-двадцять його почали використовувати у клініці. Відтоді і почалася нова ера в історії медицини. Численні бактеріальні інфекції, які викликали епідемії з високим рівнем смертності, почали ефективно лікуватися. Науковці навіть вважають, що швидке зростання населення планети з першої половини ХХ століття пов’язане із скороченням смертності внаслідок застосування антибіотиків.

Щороку з’являлись нові засоби цієї групи ліків. Тому медиків спочатку не насторожувала поява стійких штамів мікроорганізмів. Адже основна задача мікроорганізму – це вижити, закріпити себе в біосфері, змінюючи свої властивості. Наприкінці ХХ століття стало зрозумілим, що перемогу у боротьбі з мікробами людство не тільки не виграло, але й катастрофічно здало свої позиції.

Як засіб лікування, антибіотик пригнічує тільки ті бактерії, які потрапили в організм. Ліквідуючи їх, препарат здатний запобігти розвитку інфекційного процесу, але така дія є лікувальною, а не профілактичною. Запобігти зараженню, тобто діяти профілактично, жоден антибіотик не може. Але поняття «антибіотикопрофілактика» набуло широкого поширення, і навіть потрапило в медичні інструкції. Так склалася практика непрофесійної, надлишкової та перестрахувальної антибіотикотерапії. Вона приваблива тим, що не потребує спеціальної підготовки і здійснюється лікарями шаблонно, тоді як професійна анибіотикотерапія потребує спеціальних знань різних груп антибіотиків, показання та протипоказання до їх застосування, дозування препаратів з урахуванням їх можливої токсичності та багато іншого.

Тому таке надмірне, неправильне застосування антибіотиків робить їх небезпечними, недієвими, з численними побічними ефектами та ускладненнями.

Існують різні погляди вчених на шляхи подолання наслідків цієї проблеми. Одні вчені стверджують, що антибактеріальна терапія в її сучасному вигляді не має майбутнього: адже найновіші антибіотики, які розробляються десяток років, через деякий час втрачають свою активність, тому що просто перестають діяти на патогенні мікроорганізми. Інші науковці погоджуються з таким несприятливим фактором для людської популяції в цілому, проте пропонують шукати інші шляхи протидії такому явищу. Вони наголошують усвідомити важливість даної проблеми, розробляти і реалізовувати програми, спрямовані на боротьбу з нею.

Важливою є просвітня діяльність, що включає поширення серед лікарів останніх відомостей про раціональне застосування антибіотиків, профілактику використання пацієнтами цих засобів з метою самолікування тощо.

На сьогодні вже зрозуміло, що лише комплексний підхід до вирішення всіх проблем із прийомом антибіотиків дозволить покращити ситуацію і якомога далі відтягнути момент, коли антибіотики перестануть допомагати.

Застосування антибіотиків у клінічних умовах вже давно потребує глибоких знань їх дії з урахуванням сучасних тенденцій розвитку стійкості мікроорганізмів, особливостей фармакокінетики, негативних побічних ускладнень та реакцій, правил вибору необхідних препаратів у конкретній ситуації. Раціональне призначення антибіотиків у наш час неможливе без постійного і наполегливого ознайомлення лікаря з усіма новинками, що з’являються у медицині.

Список використаних джерел

Антибиотики: польза или вред? – К.: ООО “Изд. дом “Здоровый образ жизни”, 2019. – 128 с. – (Библиотечка “ЗОЖ”: Предупреждение плюс Украина, приложение к газете “ЗОЖ”, №3, 2019 г.).

Бережна А. В. Оцінка правильності використання антибіотиків для особистих потреб студентами медичних університетів // Актуальна інфектологія. – 2018. – Том 6, N 5. – С. 66-67.

Гострий біль у горлі: принципи призначення антибіотиків та ведення пацієнтів. Керівництво NICE (січень 2018 р.) // Дитячий лікар. – 2018. – N 5/6. – С. 41-44.

Гузій О. Стійкість до антибіотиків та мікробіом: матеріали круглого столу з проблем антибіотикорезистентності у світі // Український медичний часопис. – 2019. – Т.1, № 6. – С. 11-13.

Дослідження протимікробної активності амінометансульфокислот щодо штамів Staphylococcus aureus із різним рівнем чутливості до антибіотиків // Запорож. мед. журн. – 2019. – Том 21, N 2. – С. 234-239.

Знайдено два антибіотики з незвичайним механізмом дії // Фармацевт практик. – 2020. – № 2. – С. 4.

Крамарьов С. О. Негативний вплив антибіотиків на організм людини та можливості його попередження // Мистецтво лікування. – 2020. – N 3. – С. 53-56.

Левадська Н. Мікробіом, антибіотики, фітотерапія – як бути лікарю? (Продовж. в наступ. ном.) // З турботою про жінку. – 2018. – № 2. – С. 9-10.

Левадська Н. Мікробіом, антибіотики, фітотерапія – як бути лікарю? (Частина 2) / Н. Левадська // З турботою про жінку. – 2018. – № 3. – С. 5-6.

Маркова С. Проблеми використання антибіотиків у клінічній практиці // Журнал головної медичної сестри. – 2020. – N 3. – С. 27-32.

Раціональне використання антибіотиків як питання національної та глобальної безпеки // Фармацевт практик. – 2018. – № 12. – С. 10-12.

Резистентність до антибіотиків штамів Klebsiella Pneumonia, виділених від дітей у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. – 2019. – N 3. – С. 65.

Резолюція І міжнародного конгресу “Раціональне використання антибіотиків. Antibiotic resistance stop!” // Практикуючий лікар. – 2019. – N 1. – С. 80-81.

Світ потребує раціонального використання антибіотиків! // Фармацевт практик. – 2019. – № 12. – С. 4.

Ткаченко Т. Пеніциліни — антибіотики, з яких усе починалось [Текст] / Т. Ткаченко // Фармацевт практик. – 2019. – № 1. – С. 14-15.

Ткаченко Т. Чи є альтернатива традиційним антибіотикам? // Фармацевт практик. – 2019. – № 12. – С. 32-34.

Цефалоспорини — одна з груп антибіотиків, яку найчастіше призначають у світі [Текст] // Фармацевт практик. – 2019. – № 3. – С. 40-41

Чому під час грипу не варто приймати антибіотики? // Фармацевт-практик. – 2019. – № 7/8. – С. 31.