Геомагнітна активність та людина

geomagnitna-aktyvnist-ta-lyudynaНапевно, кожний хоч раз чув про магнітні бурі. В побуті ми часто посилаємося на них, пояснюючи головний біль або погане самопочуття. Але, насправді, досить неясно уявляємо собі, як магнітний шторм впливає на організм людини. Всім відомо, що Земля має магнітне поле. Після кожного спалаху на Сонці це поле зміщується, в результаті чого виникає геомагнітне збурення або, по-іншому, магнітна буря. Саме в цей час багато людей відчуває дискомфорт – стукає у скронях, ниють ноги, поколює серце та скаче тиск.

В дні несприятливої погоди на організм людини впливають різні фактори, але всі вони взаємозв’язані, оскільки, в основі їх походження — сонячна радіація та процеси, які виникають в атмосфері.

Вважається, що всього 20-25% населення Земної кулі страждає від магнітної бурі, але саме на ці небезпечні дні доводитися дві третини всіх інфарктів та інсультів. А ще під час магнітної бурі активізуються всі мікроби, тому вірогідність захворіти набагато вища, ніж в звичайні дні. Серед факторів , які викликають загострення різних захворювань, несприятливій погоді відводиться помітне місце.

Метеотропні реакції частіше проявляються головним болем, головокружінням, коливанням артеріального тиску, підвищенням або зниженням нервової збудливості, легкої нудоти, порушенням сну, болем в серці, суглобах, м’язах, відчуттям скованості в грудях та кінцівках, зміною функціональних біохімічних та захисних показників ,зниженням працездатності — тобто носять специфічний характер.

Можна виділити три ступеня виразності метеотропних реакцій: слабку, середню та сильну.

Слабко виражена реакція характеризується переважно суб’єктивними проявами без при знаків інтоксикації;

Середньо виражена реакція супроводжується як суб’єктивними, так і об’єктивними проявами, іноді й температурною реакцією;

При сильно вираженій реакції спостерігається загострення основного захворювання або виявлення прихованого вогнища інфекції (пульпіт, холецистит та ін.).

Більшість вчених справедливо пов’язують розвиток метеотропних реакцій, перш за все, з впливом атмосферних факторів на вегетативні центри, нервові закінчення шкіри та слизові оболонки, клітинні мембрани, біохімічні та електробіологічні процеси. В дні значних змін погоди спостерігаються зміни вищої нервової діяльності, зниження реактивності зовнішніх аналізаторів, що тягне за собою порушення чутливості ряду функціональних систем організму. За статистикою, в такі дні збільшується число аварій на дорогах.

В залежності від сили, що впливає на погодні фактори та адаптивності організму то в одних випадках спостерігається мінімальний розвиток патологічних процесів, а в інших – значний розвиток патологічних процесів може призвести до смерті. Одним з показників визначення метеокритерію, що викликає загострення, — являється міждобова зміна атмосферного тиску. Було помічено, що при одночасному зниженні температури повітря та атмосферного тиску у хворих ревматоїдним артритом різко погіршувався загальний стан, з’являлась біль в суглобах, скованість, загострювались місцеві реакції. У хворих артеріальною гіпертензією та коронарним атеросклерозом серцево-судинні кризи частішали в дні помірної або значної магнітної бурі або в дні вираженої активності геомагнітного поля. Вплив геофізичних факторів на реактивність пацієнтів з серцево-судинною патологією відмічає більшість дослідників.

Несприятлива погода здатна активувати патологічні процеси в організмі, формуючи у метеочутливих людей клінічні або приховані метеотропні реакції та стає для них зовнішніми екопатогенними факторами ризику.

Реакція на магнітні бурі у кожного індивідуальна різна і по інтенсивності, і по тривалості. Якщо прислухатися до власного організму та поспостерігати за змінами власного стану, провести аналіз ситуації – можна виявити зв’язок між прогнозом геомагнітної обстановки та погіршення власного здоров’я та самопочуття.

Що робити людям, щоб знизити прояви?

Метеозалежним особам та людям з наявністю хронічних патологій слід відслідковувати прогноз наближення магнітної бурі. Та виключати на цей період будь-які дії, події, які можуть спровокувати стрес. Краще забезпечити собі спокій, більше відпочивати, зменшити емоційні та фізичні навантаження.

Також потрібно виключити або уникати:

Переїдання, фізичні навантаження, стреси – вони підвищують навантаження на серцево-судинну систему.

Обмежити жирну їжу (підвищує холестерин), виключити вживання алкоголю.

Не варто різко вставати з ліжка, оскільки це може підсилити головокружіння та головний біль.

Особливо сильні прояви магнітної бурі відчуваються в літаку, підземці.

На перший та другий день після магнітної бурі водії мають сповільнену реакцію (в 4 рази), тому, сідаючи за кермо в такі дні потрібно бути максимально сконцентрованим та обережним.

Що можна зробити, щоби пом’якшити негативний вплив:

Люди, які страждають вегето-судинної дистонією, гіпертонією та мають патологію серцево-судинної системи – повинні заздалегідь подбати про себе та підготовити лікарські препарати.

відмінно усуває прояви магнітної бурі звичайна вода – прийом контрастного душа та навіть просте вмивання допоможуть полегшити стан.

При наявності в людини в такий період роздратованості, безсоння, тривоги — варто вдатися до рослинних заспокійливих засобів.

Також гарно зарекомендував себе чай з суниці, малиною, м’ятою, відвари меліси, звіробою, шипшини.

Серед фруктів особливо підходящими є ізюм, банан, лимон, смородина, чорниця, абрикос.

Прогулянка на свіжому повітрі зніме втому та нормалізує артеріальний тиск.

Для зміцнення здоров’я та підтримки самопочуття в дні магнітних бур важлива профілактика. Піклування про своє самопочуття бажано починати в напередодні магнітної бурі, а не той вдень, коли вона розпочалася.

Магнітні бурі – це природня частина нашого життя. Вони були, є та будуть завжди. Ми не в силах їх відмінити, зате в наших силах навчитися захистити свій організм від не сприятливих впливів погоди магнітного шторму на людину.

Література:

  1. Буря. Скоро грянет буря… Магнитная // Health. MEDIX. — 2013. — № 7/8. — С. 12-15
  2. Влияние сезонных, метеорологических и географических факторов на развитие острых сердечно–сосудистых событий / С.Я. Доценко [и др.] // Запорожский медицинский журнал. — 2015. — N 4. — С. 35-39.
  3. Зуннунов З.Р. Влияние метеопатогенных факторов на обращаемость населения за скорой и неотложной медицинской помощью // Терапевтический архив. — 2013. — T. 85, № 9. — С. 11-17.
  4. Палій І.Г. Артеріальна гіпертензія та метеозалежність: чи існує між ними зв’язок і як його подолати? // Сімейна медицина. — 2013. — № 3. — С. 61-64.
  5. Папінко І.Я. Метеопатологія як медико–соціальна проблема // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. — 2013. — N 4. — С. 66-70.
  6. Роль медичної сестри у попередженні впливу метеорологічних факторів на стан пацієнтів із гіпертонічною хворобою / О.П. Мялюк [и др.] // Медсестринство. — 2017. — N 1. — С. 9-14