Фітотерапія при гострих респіраторних вірусних захворюваннях

Найбільш розповсюджені захворювання в осінньо-зимовий період – ГРВІ, грип та застуда щороку вибивають зі звичного русла майже 90% населення.

До групи гострих респіраторних вірусних захворювань входять парагрип, аденовірусна, респіраторно-синцитіальна, риновірусна інфекції. Перебіг усіх ГРВЗ відбувається із загальною слабкістю, ломотою у тілі, головним болем, підвищеною температурою, нежитем, кашлем, ангіною, стоматитом, кон`юктивітом.

При перших ознаках ГРВІ та застуди слід попарити ноги:

в тазик налийте воду 37-40 градусів,  додайте туди 2-3 ст. ложки гірчичного порошку. Довготривалість процедури – 10-15 хвилин.

Після закінчення витріть ноги насухо, потім розітріть ступні горілкою, настойкою прополісу чи бальзамом «Зірочка», одягніть шерстяні шкарпетки. Звичайно, після такої процедури про походи на вулицю не може й бути мови.

Дуже добре буде випити гарячого чаю з малиною або медом, лягти в постіль, вкритися покривалом і поспати. Можна насипати сухий гірчичний порошок  в бавовняні шкарпетки і не знімати їх 2-3 дні.

Якщо ви не відчуєте полегшення, а нежить, кашель та головний біль посилились – не витрачайте час даремно, викликайте лікаря.  Лікар поставить вам правильний діагноз і призначить необхідне медикаментозне лікування.

Під час протікання хвороби необхідно знаходитись у теплі та спокої, дотримуватись постільного режиму, щоб уникнути можливих ускладнень.

Як доповнення до лікування, призначеного лікарем, можуть слугувати наступні рецепти.

Для підвищення опірності організму  приготуйте наступний напій:

сік одного лимону розвести в стакані води і додати 1 ч. ложку меду.

Корисно також приймати часниковий відвар. Для його приготування:

3-4 потовчені  зубчики часнику заливаємо стаканом води, проварюємо 7-10 хвилин, остуджуємо, проціджуємо.

Отриманий відвар випиваємо  впродовж дня. Він має антиспазматичну та антисептичну дію, вимиває з організму токсини та знижує жар.

При появі охриплості, втраті голосу (афонії) та утрудненому диханні  застосовується всім відомий народний  спосіб дихати паром над звареною картоплею. А можна також зробити наступну інгаляцію:

в 1 л окропу кинути 1 ч. ложку соди, 1 таблетку валідолу та дрібно посічену цибулину, закрити кришкою та зняти з вогню. Поставити каструлю на стіл, зняти кришку і випустити великий пар, зробити лійку (наприклад, з паперу, тканини) і подихати над паром 8-10 хвилин.

Після такої процедури не варто виходити з дому. Потрібно випити чай з малиновим, брусничним або чорносмородиновим варенням і лягти в постіль.

В будь-якій аптеці зараз можна знайти арсенал всіх можливих крапель для носа, як антисептиків, так і судиннозвужуючих препаратів – галазолін, отривін, називін, тизин і т.п. А щоб лікувальний ефект проявився у повній мірі, перед процедурою закапування необхідно промити ніс, видаливши надлишковий слиз та кірочки. Розчин можна зробити самим. Для цього 1 ч. ложку морської чи кухонної солі розчинимо в 1 л води.

Під час нежитю не можна втягувати носом розчин, так як слиз і рідина можуть потрапити у слухову трубу і спровокувати запалення вуха. Краще скористатися невеликим заварювальним чайничком.

Нежить також можна полікувати народним засобами.

Дуже корисні сік та ягоди калини.

Розбавте сік калини водою 1:1 і крапайте по 5 крапель в кожну ніздрю 2-3 рази на день.

Лікуйте нежить також настоєм цибулі: 3 ст. ложки дрібно нарізаної цибулі залийте 50 мл. теплої кип`яченої води, добавте ½ ч. ложку меду, старанно перемішайте. Закапуйте в ніс по 3-4 краплі 4-5 разів в день впродовж тижня.

Оскільки піт та сеча є фільтратами крові, з цими біологічними рідинами виводиться значна кількість як токсинів, так і безпосередньо вірусів грипу, які в той час знаходяться у кровотоці.

Щоб пропотіти, скористайтесь наступними рецептами.

Заваріть  4 ч. ложки листя або плодів малини 2 стаканами окропу, залишіть на декілька годин в термосі.  Настій пийте в теплому вигляді по ½ стакани 4 рази на день.

Інший рецепт: 1 ст. ложку квітів липи заваріть стаканом окропу, настоюйте 1 годину, процідіть, добавте 1 ст. ложку меду. Пийте по 1/4-1/2 стакана 3-4 рази на день.

При прийманні даних настоїв бажано дотримуватись постільного режиму.

Не слід забувати і про полоскання. Коли дере в горлі, розмішайте  1 ст. ложку настою календули або 1 ч. ложку соди у стакані води, добавте 3 краплі йоду. Отриманим розчином полощіть горло не менше 6 разів на день. Не забудьте тільки, що вода для полоскання не повинна бути дуже гарячою.

Або ж може принести користь інший засіб – полоскання настоєм мати-й-мачухи: 3 ст. ложки листя залийте 500 мл. окропу, дайте настоятися 3-4 години. Полощіть 3-4 рази на день. Багатий хімічний склад мати-й-мачухи відносить цю рослину до найсильніших фітопрепаратів зі спазмолітичною, жарознижувальною, антибактеріальною дією.

Наш організм може самостійно боротися з вірусами, формуючи специфічні антитіла (спеціальні білки, що виробляються імунною системою), які взаємодіють з відповідним вірусом і тим самим ефективно перешкоджають розвитку хвороби.  Зазвичай так боротися організм здатен  від 3 днів до тижня. За цей час здоров`я та імунітет сильно слабшають. Хвора людина  стає джерелом інфекції, особливо на початковій стадії захворювання.  Іще не усвідомлюючи, він вже виділяє вірус, заражаючи тим самим оточуючих людей. Шлях, яким передається інфекція – повітряно-крапельний, з дрібними частинками слизу та слини, що виділяються при розмові, кашлі, чханні.  Також інфекційне зараження можливе через брудні руки у транспорті, вдома від інфікованого хворого. Окрім того, погана екологія в містах, недостатньо збалансоване харчування, різноманітні стреси, хронічні болячки, переохолодження також негативно впливають на здоров`я та імунітет.  

Тому важливим способом боротьби з ГРВІ та грипом є укріплення імунної системи, а також профілактика. У цьому допоможе ехінацея пурпурова, рослина з вираженою імуномодулюючою дією. Вона містить ефірні масла, глікозид ехінакозид, смоли, органічні кислоти, флавоноїди, дубильні речовини, сапоніни, кумарини. Ефірні олії покращують обмін речовин, чинять антимікробну, спазмолітину, седативну, сечогінну дію. Флавоноїди знижують ризик інфаркту  та інсульту, приймають участь в окислювально-відновних реакціях, розширюють судини. Органічні кислоти покращують обмін речовин. Дубильні речовини проявляють антитоксичний та в’яжучий ефект. Сапоніни  надають кардіотонічну, сечогінну, тонізуючу, седативну дію, посилюють секрецію залоз.

Підвищують  опірність організму також плоди бузини чорної. Плоди використовують для чаю, варення, сиропу, киселю, повидла. Через наявність у ягодах вітамінів А і С, гормоноподібних речовин, летких олій, сапонінів, пектинів, алкалоїдів, дубильних речовин, органічних кислот, тирозину й інших фізіологічно активних речовин плоди бузини чорної мають виражений лікувальний вплив.

Допомагають стимулювати імунітет прянощі – імбир (покласти в чайник щіпку тертого імбиря і зеленого чаю, залишити на 20 хвилин; в теплий напій додати шматочок лимону та 1 ч ложку меду), кориця, з якої можна приготувати безалкогольний глінтвейн (2 частини виноградного соку, 1 частина води, кілька паличок кориці, шматочок апельсину, закип`ятіть).

Кожна лікарська рослина – справжня комора цілющих властивостей, що допомагають нашому організму боротися з недугами, спричинюючи мінімум побічних дій.

Література:

  1. Беш Л.В. Можливості фітотерапії в лікуванні гострих респіраторних захворювань у дітей: прості відповіді на запитання щоденної педіатричної практики / Л.В. Беш // Здоровье ребенка. – 2017. — №7. – С. 99-102.
  2. Боремся с простудой и гриппом специями // Диабетик. – 2018. — №5. – С.57.
  3. Ершова И.Б. Фитотерапия острых респираторных вирусных заболеваний / И.Б. Ершова // Актуальная инфектология. – 2016. — №4. – С. 73-82.
  4. Зубицький О.Д. Лікуємо грип та гострі респіраторні  вірусні захворювання / О.Д. Зубицький // Будьмо здорові. – 2018. — №2. – С. 3-29.
  5. Клюенкова Г.Н. Эффективный заслон: ОРВИ, простуда / Г.Н. Клюенкова // Предупреждение Плюс. Украина. Сер. Библиотечка «ЗОЖ». – 2015. — №10. – С. 6-13.
  6. Никольская Т.Е. Эхинацея и другие / Т.Е. Никольская // Предупреждение Плюс. Украина. Сер. Библиотечка «ЗОЖ». — 2017. — №2. – С.80-86.
  7. Орловецкая Н. Фитотерапия ОРЗ / Н. Орловецкая // Фармацевт-практик. – 2014. — №3. – С.37-38.

Світлини з мережі інтернет