До Всесвітнього дня хворих на бронхіальну астму

do-vstsvitnogo-dnya-hvoryh-na-bronhialnu-astmuАстма — це коли ходиш у чверть кроку,

думаєш у чверть думки,

працюєш у чверть можливості

і лише задихаєшся у повну силу

К. Паустовський

Всесвітній день хворих на бронхіальну астму був вперше проведений 11 грудня 1998 року за ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) під час Всесвітньої конференції з астми у м.Барселона (Іспанія) з метою привернення уваги громадськості усього світу до проблеми бронхіальної астми та можливостей її розв’язання. Друга половина ХХ століття характеризувалася стрімким зростанням захворюваності на бронхіальну астму. Причинами якого є глобальне погіршення екології, повальне паління, неправильне вживання антибіотиків та ін.

Бронхіальна астма є одним з найбільш поширених хронічних захворювань у світі та є постійно зростаючою загрозою суспільному здоров’ю. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у світі на бронхіальну астму страждає більше 334 млн. чоловік. Тільки у Європі бронхіальною астмою страждає 30 млн. чоловік, і в економічно розвинених країнах кількість хворих з цим діагнозом постійно зростає. Найбільшу занепокоєння викликає той факт, що на бронхіальну астму хворіє більше 10 % дітей.

Бронхіальна астма (слово «астма» з грецької — ядуха, тяжке дихання, задишка) це хронічне захворювання, в основі якого лежить запальний процес у бронхах, який є наслідком алергічної реакції на будь-який подразник, основним клінічним проявом якого є напад ядухи, або астматичний стан. В цей час відбувається спазм бронхів, слизова бронхів набрякає а все бронхіальне дерево заповнюється в’язким слизом, який важко виділяється.

У сприятливих випадках напад ядухи закінчується з початком виділення мокротиння, полегшується дихання, з часом хворий починає дихати вільно. При тяжкому перебігу напад ядухи може затягнутися та перейти у астматичний статус — критичний стан, який вимагає термінових лікарських заходів. Астматичний статус частіше розвивається при супутніх простудних чи інфекційних захворюваннях дихальної системи — пневмонії, гострому бронхіті, грипі, туберкульозі легень. У цьому найнебезпечнішому стані хворі часто знаходяться у притупленій свідомості, в них погіршується дренажна функція бронхів, які забиті густим слизом. Спостерігаються грубі порушення газового складу крові з катастрофічним зниженням рівня кисню й підвищенням вмісту вуглекислоти. При неефективній медичній допомозі астматичний статус може закінчитись трагічно.

Розрізняють дві групи факторів, що сприяють виникненню бронхіальної астми. Одну групу називають внутрішніми факторами. До них належать характеристики, властиві самому організму. До другої групи відносять зовнішні фактори. Внутрішні фактори сприяють розвитку захворювання, а зовнішні провокують виникнення.

Внутрішні фактори:

  • Генетичні:
    • гени, що сприяють алергії;
    • гени, що сприяють бронхіальній гіперактивності.
  • Стать.
  • Ожиріння.

Зовнішні фактори:

  • Алергени:
    • -алергени приміщень — кліщі домашнього пилу, шерсть домашніх тварин, алергени тарганів, гриби у т.ч. цвілеві та дріжджові;
    • -зовнішні алергени — пилок, гриби у т.ч. цвілеві і дріжджові.
  • Інфекції, головним чином вірусні.
  • Професійні «шкідливості».
  • Паління тютюну (активне і пасивне).
  • Забруднення повітря усередені і зовні приміщень.
  • Харчування.

Для успішного лікування бронхіальної астми необхідний розвиток співробітництва між пацієнтом і медичним працівником. Таке співробітництво передбачає повне взаєморозуміння, що є необхідною основою для дотримання пацієнтом рекомендацій лікаря. Без профілактики нападів бронхіальної астми ефективне лікування цього захворювання неможливе. Для того, щоб проводити ефективну профілактику, рекомендується вплив на вищеназвані фактори ризику, які викликають загострення захворювання.

Крім медичних препаратів, можуть призначатися інші засоби, які сприятимуть зниженню факторів ризику:

порада кинути палити;

фізична активність: заохочувати хворих з бронхіальною астмою до регулярної фізичної активності через загальний сприятливий її вплив на здоров’я;

раціональне харчування: уникати міцних м’ясних бульйонів, консервів, гострих приправ, цитрусових, їжі що готується на крохмалю чи дріжджах, алкогольних напоїв. Замість смажених, краще готувати запечені чи варені блюда. Гарніри до них готувати з овочів.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Бронхіальна астма / Авт.: М.С.Регеда та ін. — 5-те вид.доп. та переробл. — Л. : [б. и.], 2012. — 147 с.
  2. Бронхіальна астма / В. Є. Сабадаш [и др.] // Мистецтво лікування. — 2017. — № 4/5. — С. 30-42.
  3. Журавков Ю.Л. Современные подходы к лечению бронхиальной астмы с позиций GINA 2015 года / Ю.Л. Журавков, А.А. Королева, Е.В. Яковлева // Военная медицина. — 2017. — № 1. — С. 112-114.
  4. Канівець Є. Кишенькове керівництво з лікування і профілактики бронхіальної астми (у дорослих і дітей старше 5 років) / Є. Канівець, Х. Ключківська // Астма та алергія. — 2017. — N 2. — С. 43-56.
  5. Ключківська Х. Глобальна стратегія лікування та профілактики бронхіальної астми // Астма та алергія. — 2017. — N 3. — С. 72-83.
  6. Конопкина Л.И. Рациональный подход к лечению больных бронхиальной астмой // Астма та алергія. — 2016. — N 4. — С. 73-74.
  7. Фадєєв П.О. Бронхіальна астма.-Т.: Навчальна книга-Богдан, 2011. — 136 с. — (Енциклопедія медичних знань). \
  8. Фещенко Ю.І. Нові підходи до діагностики та лікування бронхіальної астми та хронічного обструктивного захворювання легень // Астма та алергія. — 2016. — N 4. — С. 39-44.
  9. Цой А.Н. Бронхиальная астма: новые решения / А.Н.Цой, В.В.Архипов. — М. : МИА, 2007. — 320 с.