До Міжнародного дня стоматолога

do-mizhnarodnogo-dnya-stomatologaКожного року 9-го лютого світ відзначає день стоматолога. В цей день  важливо нагадати всім людям яким важливим є для них піклування про своє здоров’я, а надто про зуби, про важливість професії стоматолога. Сучасна стоматологія сформувалась в самостійну дисципліну в першій чверті XX століття на основі наукового розвитку зуболікування та щелепно-лицевої хірургії. Зуболікування зародилося за часів сивої давнини. У стародавніх греків богом медицини вважався Ескулап. За даними Цицерона, Ескулап, син Арсина і Арсиної, вважався винахідником щипців для виривання зубів. Починаючи з Гіпократа, зуболікуванню відводиться багато місця в творах лікарів, у працях хірургів. Зуболікарська практика вже за часів Риму починає переходити до рук різного роду ремісників, банщиків, ковалів, катів, ювелірів, масажистів — взагалі осіб, що мали якесь відношення до догляду за тілом. Але виривання зубів стародавні лікарі вважали небезпечною операцією. Знаменитий арабський хірург XI століття Абулказим виривав зуби таким способом: хворий влаштовувався на підлозі, голова його фіксувалася між колін лікаря, який сидів вище, ясна навколо зуба відокремлювалися, зуб розхитувався пальцями, потім виривався щипцями або різними важелями. В подальшому по різному надавалась стоматологічна допомога та лише в XVI віці хворого почали садовити на стілець або в крісло з підголовником. Зуболікування поступово стає заняттям осіб спеціальної професії внаслідок значного поширення зубних захворювань. Адже здорові зуби сприяють нормальній роботі внутрішніх органів, зокрема органів травлення.

Дуже часто людина вважає, що втрата одного чи кількох зубів не має великого значення для організму. Але такі переконання є помилковими тому, що при втраті навіть одного зуба цілісність зубного ряду порушується. А це в свою чергу зміщує зуби, що з часом впливає на їх стійкість й на процес жування та заважає нормальній роботі шлунка і кишечника. Здорова ротова порожнина — це здоровий шлунок та весь шлунково-кишковий тракт. При захворюванні зубів, коли людина вимушена відмовлятись від овочів та фруктів, бо кислі, солодкі, термічні й інші подразники викликають больові відчуття в зубах, харчування стає одноманітним. Крім вітамінів та інших поживних речовин, овочі й фрукти містять клітковину, яка є подразником, що збуджує моторну функцію шлунково-кишкового тракту. Відсутність клітковини як подразника та погане пережовування їжі поступово призводить до атрофії рухової та видільної функцій шлунково-кишкового тракту, тобто до порушення травної функції.

Внаслідок порушення травлення їжа гірше засвоюється, що може спричинити нестачу в організмі вітамінів та інших необхідних речовин. З часом це може призвести до порушення обміну речовин. Якщо їжа не повністю розмелюється в роті, вона може стати негативним механічним подразником для слизової оболонки шлунка й призвести до її запалення. В свою чергу захворювання шлунково-кишкового тракту та порушення обміну речовин можуть погіршити стан зубів та слизової оболонки, які своєчасно не лікуються, можуть стати джерелом отруєння всього організму, особливо в разі ротового хроніосепсису, коли ротова порожнина стає осередком, що підтримує запалення якогось іншого органу, наприклад, суглобів та серця, шлунка, печінки і т.д. В таких випадках слід обов’язково звернутись до лікаря.

Для правильного розвитку зубів потрібна велика кількість мінеральних речовин, зокрема вапняних, хлористих та фосфорних солей елементів кальцію, магнію, калію, натрію, заліза. На якості зачатків зубів плода і дитини можуть відбитись хвороби матері в період вагітності та годування груддю, ранні захворювання самих дітей. Особливе значення мають захворювання, які супроводжуються порушенням мінерального та білкового обміну, захворювання нервової системи та залоз внутрішньої секреції, недостатність вітамінів та вплив на організм різних несприятливих умов зовнішнього середовища (штучне вигодовування, токсичний вплив фтору, неповноцінне харчування, несприятливі санітарно-гігієнічні умови і т. д.). Із захворювань раннього дитинства на будові зубів відбиваються рахіт в поєднанні з гострими інфекціями, токсичною диспепсією, хронічними поносами та іншими захворюваннями.

Для хворого дуже важливо вчасно звернутись до лікаря, а для лікаря — правильно вибрати лікування хворому, адже в сучасній стоматології з’явилось безліч нових лікарських препаратів, змінилась техніка та підхід до хворого. Професія стоматолога не легка, але така важлива для здійснення споконвічної мрії людства — прожити довге життя, зберігши здоров’я, ясне мислення та працездатність. Адже, здорові зуби — це одна з передумов здоров’я та активного довголіття.

Література:

  1. Возная И.В. Роль гигиенического воспитания и санитарного просвещения в профилактике заболеваний пародонта у взрослого населения при наличии ортопедических конструкций // Україна. Здоров’я нації. — 2015. — № 1. — С. 45-48.
  2. Етика та деонтологія у діяльності лікаря-стоматолога ХХІ сторіччя / П.Ф. Дудка [и др.] // Східноєвропейський журнал громадського здоров’я. — 2015. — № 1. — С. 116-117.
  3. Косенко В.М. Шляхи становлення професії гігієніст зубний: світовий досвід // Магістр медсестринства. — 2016. — N 1. — С. 86-93.
  4. Кузьмінська О. Шкідливі чинники в роботі стоматологів // Журнал заступника головного лікаря. — 2016. — N 5. — С. 21-31.
  5. Миронова, Г. Укладання договору про надання стоматологічних послуг // Управління закладом охорони здоров’я. — 2016. — № 7. — С. 21-37.
  6. Пащенко В. Бізнес-план організації приватної медичної практики з надання стоматологічних послуг населенню // Практика управління медичним закладом. — 2016. — N 8. — С. 53-65.
  7. Савчук О.В. Розширення профілактичної спрямованості стоматологічної допомоги // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. — 2015. — N 3. — С. 14-16.
  8. Суто стоматологічний закон // Управління закладом охорони здоров’я. — 2016. — № 6. — С. 7.